Рішення № 132999693, 27.11.2025, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 233/4691/24

№ 2/207/838/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Морозові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 03347-01/2022 в розмірі 19100 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідачаки на його користь витрати, пов`язані з розглядом справи в суді: судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05 січня 2022 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитний договір № 03347-01/2022, згідно з п.1.1 п.1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах , визначених цим договором.

Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

13.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №13012023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК Інвеструм» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 13012023 від 13.01.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 19 100 грн., з яких - 9 000 грн. - заборгованість за основним боргом; - 10 100 грн. - заборгованість за відсотками.

Незважаючи на це, Відповідачка не виконала свого обов`язку та не здійснювали платежі для погашення існуючої заборгованості, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування відзиву зазначив наступне. Перелік підстав, доказів та вимог до документів, за якими виникає заборгованість, встановлюється законодавством України, згідно предмета позову позивачем зазначено договір про надання фінансового кредиту від 05.01.2022 року нібито укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» ЄДРПОУ 42201361 та ОСОБА_1 в місті Києві. За приписами законодавства зазначено що вищезазначений договір укладено із посиланням на положення статтей 3, 4, 7, 11 та 12 Закону України «Про електрону комерцію».

Кредитором, позичальником грошей за змістом вимоги в позові зазначено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм». Відповідач не зверталася до такої фінансової установи як Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» і не позичала у борг у цій установі, не отримувала кредитів та ніколи не користувалась їхніми картками та послугами.

Позивач як підставу позову визначає договір про надання фінансового кредиту від 05.01.2022, якого у письмовому вигляді ніколи не існувало до моменту звернення до суду. Позивач не направляв копію підписаного кредитного договору на адресу для відома. Електронний договір повинен містити всі істотні умови, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, в зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Так, відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Отже укладення кредитного договору у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів відбувається не аби як.

Також особливості які надають можливість для реалізації прав кредитора та позичальника, змушують визначати і здійснювати таке:

-технологію (порядок) укладення договору;

-порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору;

-спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони;

-порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

-посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;

-спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Відсутні докази про технічні засоби ідентифікації сторін, відсутній паперовий документ про порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень та умови доступу до них.

Взагалі відсутня така інформація про умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів не тільки з приводу укладання договору, але і доказу волевиявлення бажання укласти такий договір. Отже договір це двостороння угода де визначаються сторони та їх цілі, мета і визнання один одним правоздатності та дієздатності шляхом достовірної ідентифікації. З огляду на договір наданий до суду, то це фейковий документ.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем (позивач не спромігся зазначити, яка саме інформаційно-комунікаційна система застосовувалась), продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Отже докази про здійснення таких подій потрібно надати суду у паперовій формі для встановлення фактів укладання укладання угоди в належний спосіб. Та належної та допустимої ідентифікації сторін такої угоди.

Зміст позову не містить посилання як та у який спосіб відбулося укладання електронного договору із надання кредиту. Не зазначено події які передували укладанню, ніяк не зазначено куди як направлялась інформація про сам договір його зміст та особливості. Позивач не визначає у який спосіб та за допомогою яких електронних засобів відбулося укладення договору та відбулася фіксація такої події.

Яким чином досягнуто згоди стосовно суми кредиту. Позивач навіть не вказує куди коли і як було здійснено перерахування кредитних коштів. Паперових доказів надання та отримання суми кредиту також немає. Наданий до суду примірник кредитного договору навіть не містить відомостей про рахунок позичальника наявність у нього карток банку/банків та інформації про заповнення заявок або форм для отримання коштів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, є оригіналом такого документа. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. У даному випадку є посилання лише на електронний підпис одноразовим ідентифікатором, який і постає предметом розгляду справи.

Тож наявні електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 95 Цивільного процесуального кодексу України , докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Таким чином, підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором - це:

-отримання певного набору літер та/або цифр за допомогою смс-повідомлення на фінансовий номер позичальника, прив`язаний до банківської картки, реєстрація в особистому кабінеті з допомогою логіна та пароля на сайті продавця товарів/надавача послуг,

-отримання електронного листа на електронну пошту позичальника, за допомогою якого підтверджується реєстрація в особистому кабінеті шляхом здійснення входу на вебсайт продавця/надавача.

Тлумачення вимог закону щодо застосування одноразового ідентифікатора та належне інформування щодо отримання кредиту через особистий кабінет на вебсайті надавача фінпослуг не вказує на наявність доказу того, що саме позичальник будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису чи взагалі отримав його. Така ситуація може приводити до обману з боку кредитодавця. В постанові по справі №127/33824/19 від 07.10.2020 року Верховний суд наголосив: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс - повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позичальником та ТОВ не був би укладений».

Також існує Постанова Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 545/1750/21 де вища судова інстанція визнала кредитний договір недійсним саме через порушення вимог Закону про електронну комерцію щодо електронного підпису і висновки суду майже цілком співпадають із предметом та підставами заявленого позову до відповідача.

Вважає, що кредитний договір від 05 січня 2022 року № 03347-01/2022, за яким відбувається намагання стягнення коштів, не відповідає вимогам статей 203, 215, 228 ЦК України, а тому він є недійсним, порушує права та законні інтереси відповідача.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив з зазначенням наступного: кредитний договір з позичальником укладено в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Відповідно до умов кожного кредитного договору, невід`ємною частиною договору є «Правила надання грошових коштів у позику. Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на Сайті первісних кредиторів та є в загальному доступі. Тому кредитні договори, які укладені між сторонами в електронній формі мають силу договорів, які укладені в письмовій формі та підписані сторонами.

Заповнюючи заявку, заявник підтверджує свою обізнаність із умовами правил та надає свою згоду на передачу фінансовій установі своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та спроможності виконати зобов`язання за договором.

Кредитор інформує заявника про прийняте рішення про реєстрацію на сайті та щодо можливості видачі кредиту чи про відмову у видачі шляхом надсилання смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений в заявці та шляхом надсилання електронного листа на адресу електронної пошти.

Електронний примірник «індивідуальної» частини кредитного договору надсилається на електронну адресу клієнта, а також зберігається в особистому кабінеті. На вимогу клієнта кредитодавець може надати кредитний договір на паперовому носії.

Відповідачем було вчинено сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто відповідач самостійно для себе визначив необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого проявив намір вступит із кредитодавцем в договірні відносини на умовах визначених Правилами. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

У кредитному договорі зазначено контактні дані відповідача, а саме номери телефонів, внесені відповідачем власноруч при укладенні договору та електронну адресу. Кредитний договір було підписано позичальником за допомогою одноразового паролю - ідентифактора, який було надіслано первісним кредитором на номер телефону НОМЕР_1 та електронну адресу.

Отже, договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили усі умови.

Представником позивача заявлено клопотання щодо розглядку справи без участі представника, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідачем 10.11.2025 року заявлено клопотання про перенесення судового розгляду через відрядженя відповідача, однак будь-яких доказів в обґрунтування поважної причини неявки не надано. Будь-яких додаткових пояснень стосовно обставин, викладених у відповіді на відзив, не надходило.

Оскільки правові позиції у даній справі вичерпно викладені сторонами у позові, відзиві та відповіді на відзив, суд вважає поважність причини неявки відповідача не доведеною, та вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін згідно ст. 223 ЦПК України.

Суд, взявши до уваги позицію представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 05 січня 2022 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитний договір № 03347-01/2022, згідно з п.1.1 п.1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису згідно Закону України «Про електронну комерцію».

13.01.2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №13012023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Заборгованість відповідача складає: 19 100 грн., з яких - 9 000 грн. - заборгованість за основним боргом; - 10 100 грн. - заборгованість за відсотками (арк.с.15).

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Посилання відповідача у відзиві на позов на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 9 травня 2024 року у справі № 545/1750/21, є некоректним, оскільки вказана постанова містить інші обставини справи, зокрема, такі, котрі виключають укладення кредитного договору у електронній формі через неспівпадіння фінансового телефону позичальника, розбіжності у найменуванні абонента-власника телефонного номеру, відсутності електронного підпису позичальника при зарахуванні коштів на картку, тому твердження позичальника про невикористання ним ідентифікатора електронного підпису та укладення оспорюваного кредиту з невідомою особою, були прийняті судом касаційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі,він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім у справі судові витрати: судовий збір.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 279, 280 - 284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри буд. 30, IBAN НОМЕР_3 в АТ "ТАСкомбанк") заборгованість за кредитним договором № 03347-01/2022 від 05 січня 2022 року в розмірі 19 100 (дев`ятнадцять тисяч сто) грн., з яких -

9 000 грн. - заборгованість за основним боргом; - 10 100 грн. - заборгованість за відсотками

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.11.2025 року.

Суддя Т.Ю. Погребняк