Ухвала суду № 132995434, 18.09.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43468/23

Провадження № 2/761/4406/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3 % річних,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3 % річних.

Так, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 компенсацію з надання послуг з вивезення побутових відходів від 07.05.2013 року в розмірі 35 254 грн. 75 коп., інфляційні витрати в розмірі 8 203 грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 1 886 грн. 90 коп., пеню в розмірі 983 грн. 46 коп. та судовий збір.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року відкрито провадження в справі, відповідно до ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

18 вересня 2024 року в адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1. про закриття провадження в справі, оскільки справа відноситься до юрисдикції господарського суду. На підтвердження викладеного надав копію договору №8111-Ш укладеного 07.05.2013 між ФОП ОСОБА_1 та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України.

За приписами ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Так, предметом спору за даним позовом є стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3 % річних за надання послуг з вивезення твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 згідно з п.3.5. Договору №8111-Ш від 07.05.2013.

Договір №8111-Ш від 07.05.2013 укладено 07.05.2013 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

З тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 припинила свою діяльність 13.04.2022, а Позивач просить стягнути як з Фізичної особи надані послуги.

В силу положень ст. 322 ЦК України, матеріали справи не містять доказів, що відповідач ОСОБА_1 є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , який зобов`язаний утримувати майно, що йому належить і, відповідно оплачувати комунальні та інші надані йому послуги, поза залежністю від того, чи користується він ним безпосередньо чи ні.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відтак, враховуючи що Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів укладений між суб`єктами господарювання, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України (далі - ЦК України та ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за п. п. 1, 3 ч. 1 цієї статті господарські суди розглядають справи в спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне закрити провадження в даній справі.

Приписами ч. 1 ст. 256 ЦПК України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Зважаючи на вимоги процесуального законодавства, суд роз`яснює позивачу можливість звернутися з вищезазначеними позовними вимогами до Господарського суду за правилами підсудності визначеними ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 255, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3 % річних закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 18 вересня 2024 року.

Суддя: