Ухвала суду № 132994871, 29.12.2025, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/2662/25

Провадження № 2-а/448/43/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29.12.2025 року м.Мостиська

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Щербатий Р.Р. звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» із позовом до ГУНП у Львівській області, в якому просить скасувати постанову від 14.12.2025 року серії ЕНА 06343069 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., судові витрати та витрати на правничу допомогу покласти на відповідача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, доходжу висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Позовна заява, яка подана в інтересах позивача ОСОБА_1 сформована в системі «Електронний суд» та підписана адвокатом Щербатим Р.Р. з використанням електронного цифрового підпису. На підтвердження повноважень адвоката надана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №005437. В додатках до вказаного адміністративного позову, окрім іншого, зазначено, також Ордер про надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписи частини 1 статті 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Положення частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлюють, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що одним із належних документів, який підтверджує наявність у адвоката права на представництво в суді інтересів фізичної особи є ордер, виданий у відповідності до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відтак, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером або довіреністю, зокрема, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.

Аналогічна позиція щодо зазначення в ордері назви органу, в якому надається правова допомога, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 5 червня 2019 року у справі 9901/847/18.

Разом з тим, до матеріалів вказаного адміністративного позову в порушення вимог КАС України представником позивача Щербатим Р.Р. не долучено Ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 , хоча на такий представник Щербатий Р.Р. посилається, як було зазначено вище, у додатках до даного адміністративного позову.

Окрім цього, частиною сьомою статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Оскаржуючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, сторона позивача додала до позовної заяви витяг з мобільного застосунку «Дія» з відомостями про штраф, накладений на підставі оспорюваної постанови.

Проте цей витяг не є оригіналом або копією оспорюваного акта (оспорюваної постанови у справі про адміністративне правопорушення).

Таким чином, вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у даній адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема,в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов слід залишити без руху, а стороні позивача надати строк для усунення зазначених у мотивувальній частині адміністративного позову недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 241, 248, 294 КАС України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення указаних в ухвалі недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали та роз`яснити, що у випадку усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання та приймається до розгляду, інакше заява повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В. Кічак