Постанова № 132994737, 26.12.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/11253/25

Провадження № 3/243/5711/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2025 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №4 Краматорського РУП Головного Управління Національної поліції в Донецькій області:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , старшого сержанта, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2025 року о 10 год. 50 хв. біля будинку 76, по вул. Центарльній, в с. Майдан, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus С-МАК, н/з НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», а також від проходження огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав право представляти свої інтереси адвокату Сидоренку О.А..

Адвокат Сидоренко О.А., який діє на підставі ордера та договору про надання правової допомоги, у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 та клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своєї позиції адвокат послався на недопустимість доказів та порушення процедури оформлення матеріалів. Зазначив, що наданий відеозапис складається з окремих файлів із часовими розривами понад одну годину, що порушує вимоги безперервності зйомки та унеможливлює перевірку законності дій поліції у ці проміжки часу. Також вказав, що у протоколі часом вчинення правопорушення вказано 10:50, тоді як відеозапис підтверджує зупинку транспортного засобу о 10:36. Захисник стверджує, що о 10:50 водій вже перебував під контролем поліції та не міг здійснювати керування, що свідчить про недостовірність протоколу. Крім того, зауважив, що зафіксовані у протоколі ознаки: «різкий запах», «почервоніння обличчя», не відповідають вичерпному переліку та термінології Інструкції МВС/МОЗ №1452/735, а самі матеріали справи не містять доказів вчинення водієм порушення ПДР, яке стало б законною підставою для зупинки згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки відповідна постанова не виносилась.

Суд, дослідивши надані матеріали справи про адміністративне правопорушення та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 821980 від 25.11.2025 року; направленням на огляд водія до медичного закладу від 22.11.2025 року, в якому зафіксовано відмову водія від проходження огляду; актом прийому передачі транспортного засобу; довідкою з поліції, згідно якої ОСОБА_1 не значиться серед списку позбавлених права керування транспортними засобами та має посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 05.08.2021; відеозаписом, яким зафіксовано обставини виявленого правопорушення.

Оцінюючи вказаний відеозапис, суд, враховуючи відображену на відеозапису поведінку ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги сукупність всіх інших досліджених доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння та факт його відмови від запропонованого поліцейським проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичній установі.

Доводи захисника щодо розбіжності між часом зупинки транспортного засобу та часом вчинення правопорушення, зазначеним у протоколі, не є таким порушенням, яке тягне за собою визнання доказу недопустимим, оскільки на наданому відеозаписі зафіксовано весь перебіг подій щодо погодження ОСОБА_1 із фактом керування транспортним засобом у зазначену в протоколі дату та факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вказані обставини, період фіксації, відображення на відеозаписі саме ОСОБА_1 не заперечується стороною захисту. Суд сприймає розбіжність у 14 хвилин як технічну похибку налаштування часу в приладі відеофіксації або суб`єктивну помилку при фіксації часу в протоколі, що жодним чином не спростовує зафіксованих подій, не спростовує факт вчинення правопорушення та не нівелює доказове значення відеозапису у його сукупності з іншими матеріалами справи.

Твердження адвоката Сидоренка О. А., що відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції не є безперервним, тому його треба вважати неналежним та недопустимим доказом, не є слушними, оскільки на відеозаписі зафіксовано всі необхідні складові об`єктивної сторони правопорушення.

У суду не викликає сумніву дійсність даних, які зафіксовані на відеозаписі поліцейського, оскільки вони є логічними та послідовними, узгоджуються між собою та іншими доказами у справі.

Доводи захисту жодним чином не спростовують доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються саме сукупністю доказів.

Щодо доводів сторони захисту про невідповідність зафіксованих у протоколі ознак сп`яніння термінології, визначеній в Інструкції МВС та МОЗ № 1452/735, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 розділу I Інструкції № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Використання працівниками поліції у протоколі та направленні на огляд формулювань «різкий запах з порожнини рота» замість «запах алкоголю з порожнини рота» та «почервоніння обличчя» замість «різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя» є змістовно вірними, не спростовує доказове значення, а тому, не можуть вважатися порушенням вимог закону

На думку суду, поліцейський фіксує ознаки сп`яніння на основі особистого сприйняття, а вказані формулювання «різкий запах» або «почервоніння обличчя» за своїм змістом повністю відповідають ознакам, передбаченим законом. Суд вважає, що опис ознак у протоколі не обов`язково має бути дослівним цитуванням Інструкції, оскільки достатньо того, що ці ознаки очевидно вказують на стан сп`яніння та згідно зі ст. 266 КУпАП надають поліції законне право вимагати від водія пройти огляд.

Оскільки ОСОБА_1 не заперечував наявність таких ознак під час складання протоколу, суд розцінює такі доводи захисту як спосіб уникнення відповідальності з формальних підстав, що не спростовує суті вчиненого правопорушення.

Посилання адвоката Сидоренка О.А. на безпідставність зупинки транспортного засобу працівниками поліції не заслуговують на увагу, оскільки дослідженим у судовому засіданні відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції проінформували ОСОБА_1 про причину зупинки, а саме: порушення водієм правил користування ременями безпеки, що є законною підставою для зупинки транспортного засобу.

Твердження адвоката щодо не роз`яснення прав, спростовуються відеозаписом, який чітко відображає процедуру роз`яснення поліцейським прав ОСОБА_1 ..

У зв`язку із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, які спростовують доводи та заперечення адвоката Сидоренка О.А., суд вважає, що закриття провадження у справі, через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не підлягає задоволенню.

Докази, які були досліджені в судовому засіданні, на переконання суду, є належними, обґрунтованими, допустимими, узгоджуються між собою, і такими, що підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в судовому засіданні не встановлено.

При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, суд доходить висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таке стягнення, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нових правопорушень.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 130, 280, 283-284, 287, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три місяці.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков