Рішення № 132992180, 19.12.2025, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 712/12110/25 провадження № 2/694/1415/25 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2025 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 413799276 від 14.10.2020 року у розмірі 17287,94 грн. Також просить стягнути судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.10.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 413799276 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV9EV73. Зокрема, 14.10.2020 о 15:50 год. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до п.1.1. договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 10200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій Відповідача, 14.10.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10200 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу є доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до Позивача останній зазначає, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до Договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії цього договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також прав вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 112 від 15.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму, що зазначена в Реєстрі.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс`укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача у розмірі, що вказаний в Реєстрі.

08.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №08/07/25-Е. Відповідно до Реєстру боржників до вказаного Договору до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 17287,94 грн.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Загальна сума заборгованості Відповідача за Кредитним договором №413799276 від 14.10.2020 року на момент подання позову становить - 17287,94 грн., яка складається з наступного: 10086,20 грн. - заборгованість по кредиту; 7201,74 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Позивач вказує, що Відповідач виконував умови Кредитного договору, здійснюючи часткові платежі, що свідчить про усвідомлення існування договору та визнання боргу. Оскільки відповідач не виконував належним чином умови договору, утворилась прострочена заборгованість. Відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, а тому вони не підлягають зменшенню. Розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами, в сукупності з платіжними дорученнями та документами, що надані банком про підтвердження перерахування коштів, є беззаперечними доказами факту заборгованості.

Ухвалою суду від 13.10.2025 року справу прийнято до свого провадження, відкрито провадженнята призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також за клопотанням позивача витребувано докази у АТ «Ощадбанк».

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 через свого представника Журбу В.С. подала відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову та стягнути понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. Представник відповідача вказує на те, що договір №41379927 від 14.10.2020 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме відповідачем. Крім того, номер телефону НОМЕР_2 не належить відповідачу. Відповідач не підписувала договору і не отримувала кредитних коштів. Будь-які документи, що підтверджують особу позичальника в матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази, що відповідач отримувала смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором. Ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах оформлених при наданні кредитних коштів, реквізити повного карткового рахунку відповідача не зазначено. Жодних дій, які б свідчили про визнання заборгованості ОСОБА_1 не вчиняла. Враховуючи відсутність зі сторони ОСОБА_1 будь-яких дій на отримання кредиту, представник вважає, що кредитний договір не укладався, а права та обов`язки у сторін не виникали. Щодо переходу права вимоги представник відповідача зазначає, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав. Оскільки на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року ще не виникло зобов`язання за кредитним договором від 14.10.2020 року, то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке б він міг передати позивачу. При цьому представник зазначає, що сума несплачених відсотків не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки майже в два рази перевищує розмір боргу.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що між сторонами було укладено кредитний договір в електронній формі. Одноразовий персональний ідентифікатор MNV9EV73 було направлено відповідачу 14.10.2020 року о 15:48:22 на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , що був вказаний у заявці на отримання кредиту, та введений відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 14.10.2020 року о 15:50:00. Позиція відповідача щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Факт зміни номеру телефону не може

слугувати достатнім доказом непричетності відповідача до укладення кредитного договору. Натомість РНОКПП та адреса реєстрації є сталими ідентифікаторами та збіг цих даних є вагомим доказом участі відповідача в укладенні договору. Щодо переходу права вимоги до позивача представник зазначив, що з урахуванням визначених строків дії договору факторингу від 28.11.2018 року та додаткових угод до нього його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії з 28.11.2018 року до 31.12.2024 року. 15.12.2020 року відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №112 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача на суму 20945,80 грн. Представник вказує на те, що передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. На момент включення спірного кредитного договору до Реєстру право вимоги вже існувало, а не було майбутнім, як помилково вважає відповідач. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Строк дії цього договору було продовжено додатковими угодами №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року. Вказаний договір факторингу є рамковою угодою, яка підтверджує згоду сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу з 05.08.2020 року до 30.12.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру №10 від 31.07.2023 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на суму 17287,94 грн. 08.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали договір факторингу №08Є/07/25-Е. Згідно з витягом з Реєстру боржників до вказаного договору до позивача перейшло право грошової вимоги на суму 17287,94 грн. Щодо нарахування відсотків представник позивача вказує, що відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитись з умовами Договору перед його підписанням. Часткова сплата відповідачем заборгованості, а саме 16.11.2020 року часткове погашення заборгованості за відсотками в сумі 5 грн., 21.12.2020 року часткове погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 113,80 грн. та 11786,20 грн. заборгованості за нарахованими відсотками свідчить про усвідомленість щодо укладення договору та існування заборгованості. Представник позивача вважає, що у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України). Вимоги про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. представник вважає необґрунтованими та завищеними відносно складності справи.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 14.10.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №413799276 в електронній формі, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 10200 грн. на строк 30 днів (а.с. 27-28).

14.10.2020 року ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» подала заявку на отримання кредиту, в якій вказала свої персональні дані, а також номер банківської картки для перерахування кредитних коштів. ОСОБА_1 підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV9EV73, що був надісланий на номер телефону та електронну пошту відповідача. Вказані обставини підтверджуються наданою довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 12).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту позичальником. Згідно з п. 1.3. Договору на період строку, визначеного п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,55 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. На умовах викладених в п. 1.4. Договору у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо

нарахування процентів за дисконтною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовує Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Відповідно до п. 1.6 Договору позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3 цього Договору не пізніше строку, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Згідно з п. 3.3.Договору у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3% від залишку суми Кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до повного погашення заборгованості за кредитом.

14.10.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно договору №413799276 від 14.10.2020 року на платіжну картку № НОМЕР_7 в розмірі 10200 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.10.2020 року (а.с. 9).

Факт зарахування грошових коштів 15.10.2020 року в сумі 10200 грн. на банківський рахунок ОСОБА_1 , для обслуговування якого в АТ «Ощадбанк» емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_5 , підтверджується також повідомленням АТ «Державний ощадний банк України» від 31.10.2025 року з додатками (а.с. 115-118). В цьому ж повідомленні зазначено, що фінансовим номером ОСОБА_1 , що знаходиться в анкетних даних клієнта є НОМЕР_8.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору було визначено до 28.11.2019 року з можливістю внесення змін (а.с. 68-71).

28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року (а.с. 73 зворот).

31.12.2020 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року (а.с. 74-77).

В подальшому строк дії договору факторингу було продовжено додатковою угодою №27 до 31.12.2022 року, додатковою угодою №31 до 31.12.2023 року та додатковою угодою №32 до 31.12.2024 року (а.с. 79, 80).

Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору факторингу визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимог. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу Реєстр прав вимог означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №112 від 15.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 20945,80 грн., з яких 10200 грн. заборгованість за основним боргом та 10745,80 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 66-67).

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії договору факторингу, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 413799276 від 14.10.2020 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 15.12.2020 року відповідно до підписного Сторонами реєстру прав вимоги № 112.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 на строк до 04.08.2021 року.

03.08.2021 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №2, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

30.12.2022 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №3, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30.12.2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку договору (а.с. 59-64).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 17287,94 грн., з яких 10086,20 грн. заборгованість за основним боргом та 7201,74 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 57-58).

08.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, що зазначені в Реєстрі (а.с. 51-54).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 17287,94 грн., з яких 10086,20 грн. заборгованість за основним боргом та 7201,74 грн. заборгованість за відсотками. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року (а.с. 46).

Таким чином, судом встановлено, що в ході передачі прав вимоги за договорами факторингу право вимоги за кредитним договором № 413799276 від 14.10.2020 року перейшло до Позивача.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього Кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладений в електронній формі. Позичальник ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту 14.10.2020 року та отримала одноразовий ідентифікатор MNV9EV73 на номер телефону НОМЕР_3 . Вказаний одноразовий ідентифікатор було введено позичальником для підписання електронного договору від 14.10.2020 року. Дійсність цього договору відповідачем у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в

електронному документі.

Згідно умов вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 на свій картковий рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» 15.10.2020 року отримала грошові кошти в сумі 10200 грн., що також доводиться матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до Реєстру прав вимоги №112 від 15.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 20945,80 грн., з яких 10200 грн. заборгованість за основним боргом та 10745,80 грн. заборгованість за відсотками. Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком, що був здійснений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на дату продажу права вимоги (а.с. 43).

З розрахунку ТОВ «Таліон плюс» вбачається, що боржник ОСОБА_1 21.12.2020 року сплатила 113,80 грн. в рахунок погашення тіла кредиту та 11786,20 грн. в рахунок погашення процентів. Вказану обставину щодо часткового погашення кредитної заборгованості відповідачем також підтвердив представник позивача в своїй відповіді на відзив.

Разом з тим, згідно з Витягом з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 17287,94 грн., з яких 10086,20 грн. заборгованість за основним боргом та 7201,74 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 57-58).

Така ж сума боргу перейшла за Реєстром Боржників за Договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача (а.с. 46).

Оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відбулась заміна кредитора, а саме до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» за договорами факторингу перейшло право вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Однак, суд не погоджується з розміром такої заборгованості, оскільки вважає, що ТОВ «Таліон плюс» за умовами договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), не мало права продовжувати нараховувати відсотки за кредитним договором №413799276 від 14.10.2020 року, а отримало лише право вимоги, що існувало на момент переходу цього права.

Враховуючи сплату відповідачем ОСОБА_1 частини тіла кредиту та відсотків ТОВ «Таліон плюс» мало право передати за договором факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» лише заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10086,20 грн.

Таку ж суму боргу мав право передати за договором факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10086,20 грн., а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то відповідно, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, який був сплачений останнім при подачі позову у розмірі 2422 грн. 40 коп. (платіжна інструкція від 02.09.2025 №25333), враховуючи норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» про те, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (58 %) в розмірі 1404 грн. 99 коп.

Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 7000 грн., то слід зазначити наступне.

Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №7073/10 щодо адвоката Соломко О.В., договір №11/08/25-01 від 11.08.2025, укладений між ТОВ «ФК ЕЙС» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» про надання правничої допомоги, додаткову угоду № 25770524431 до Договору про надання правничої допомоги №11/08/25-01 від 11.08.2025, витяг з ЄДРПОУ ТОВ «ФК «ЕЙС», акт прийому-передачі наданих послуг від 11.08.2025, за яким вартість допомоги складає 7000 грн.

Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов`язаних із наданням позивачу правничої допомоги, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам (58%), а саме у розмірі 4060 грн.

Разом з тим, судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №001394/1 щодо адвоката Журби В.С., що представляє інтереси відповідача, договір №419 від 01.11.2025 про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Журбою В.С., акт виконаних робіт від 01.12.2025 року за Договором про надання правничої допомоги №419 від 01.11.2025, квитанцію до прибуткового касового ордера, згідно якої вартість правничої допомоги складає 8000 грн.

Дані докази, на переконання суду, також є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов`язаних із наданням відповідачу правничої допомоги, а тому підлягають стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно до вимог, в задоволенні яких відмовлено (42%), а саме у розмірі 3360 грн.

За таких обставин, керуючись ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути різницю судових витрат за надання правничої допомоги в сумі 700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №413799276 від 14.10.2020 року у розмірі 10086 (десять тисяч вісімдесят шість) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС»судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1404 (одна тисяча чотириста чотири) грн. 99 коп. та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 700 (сімсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», 02090, місто Київ, вулиця Алматинська, буд. 8, офіс, 310а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.М. Кравченко