Ухвала суду № 132991481, 24.12.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4172/25

Провадження № 1-кп/545/586/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170430000475 від 09.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді від 18.09.2025 кримінальне провадження №12025170430000475 від 09.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст.115 КК України, призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді від 22.10.2025 кримінальне провадження №12025170430000475 від 09.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст.115 КК України, призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні від сторони обвинувачення надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із посиланням на продовження існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки перебуваючи на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, а кримінальна відповідальність за злочини, які йому інкриміновані передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а тому ОСОБА_4 може ухилятися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин. Окрім цього, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 ніде не працює та не має законних джерел для проживання, що є неспростовним ризиком продовження ним своєї злочинної діяльності. ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, так як йому відомі їхні дані та адреси проживання. Зміна показань зазначеними учасниками кримінального провадження унеможливить притягнення винної особи до відповідальності. ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду, оскільки є працездатним, має задовільний стан здоров`я, у трудових правовідносинах не перебуває, постійних джерел до існування не має.

В клопотанні прокурор зазначає, що обрання більш м`яких запобіжних заходів у даному кримінальному проваджені є неможливим.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти, просив продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, вважав, що за даних обставин неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечували та вважали, що до обвинуваченого можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Суд, дослідивши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене в умовах воєнного стану; ч.1 ст.115 КК України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 23.05.2025 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів в межах досудового розслідування, з 22.05.2025 18 год.50 хв. до 20.07.2025 18 год 50 хв. включно, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.11.2025 строком на 60 діб, а саме до 10.01.2026 включно, однак судове провадження не закінчене і потребує значного часу для розгляду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025170430000475 від 09.05.2025, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання продовження запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З аналізу положень ст.175-177, 183, 194,199,315 КПК України вбачається, що клопотання про продовження запобіжного заходу підлягає до задоволення, якщо наявні підстави вважати, що ризики передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор довів, що тривають ризики передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі незастосування до обвинуваченого запобіжного заходку у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Так, існують ризики, що перебуваючи на волі, обвинувачений, може переховуватися від суду, усвідомлюючи втрату свободи на тривалий строк, оскільки кримінальна відповідальність за злочини, які йому інкриміновані передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Окрім того, потерпілі та свідки у даному кримінальному проваджені не допитані, а отже існує ризик здійснення на них обвинуваченим незаконного впливу, оскільки йому відомі їхні дані та адреси проживання, з метою зміни показів на його користь, а , також, ризик продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений є працездатним, має задовільний стан здоров`я, у трудових правовідносинах не перебуває, постійних джерел до існування не має. Окрім цього, суд погоджується з прокурором який зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 та ч.4 ст.185, що вказує на епізодичність кримінальних правопорушень, а отже, і про можливе продовження кримінально-протиправної поведінки.

При вирішенні клопотання суд враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обставин, передбачених ст.178 КПК України у їх сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, яке передано до суду з обвинувальним актом та реєстром матеріалів розслідування кримінального провадження в якому наведено перелік доказів та проведених слідчих дій, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим в інкримінованому правопорушенні, особу обвинуваченого, його вік, сімейний та матеріальний стан, який раніше не судимий, розлучений, перебуває в цивільному шлюбі має неповнолітніх дітей, офіційно не працюючий, тобто не має постійних та легальних джерел доходу, перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері, а також існування ризиків продовження протиправної поведінки обвинуваченим,та вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даний момент, не зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, а тому клопотання прокурора слід задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи наведені вище обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу щодо наявних ризиків та характер кримінального правопорушення, яке пов`язане із загибеллю людини, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

При цьому за вказаних обставин, не вбачається можливим застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, зокрема, у виді цілодобового домашнього арешту, як такий що не може в повній мірі забезпечити запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а отже, у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт слід відмовити.

За таких обставин, слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто по 21.02.2026 включно без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183,194-197,331,392 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання захисту про застосування цілодобового домашнього арешту відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на строк 60 (шістдесят) діб, тобто до 21.02.2026 включно.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження та до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» - для виконання

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою що перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Суддя: ОСОБА_1