Рішення № 132989740, 08.12.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1514/25

Провадження № 2/379/594/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2025 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючого судді - Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бакал O. A.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

УСТАНОВИВ:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до Таращанського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з нього кредитну заборгованість за кредитним договором №5145505233 від 06 липня 2021 року в частині кредиту, річних процентів, щомісячних процентів станом на 01.07.2025 року становить розмірі 57050,60 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 39406,21 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 3,73 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 17640,66 грн. та судові витрати.

Позов мотивовано тим, 06.07.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ ФК «ЦФР», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Таскомбанк» було укладено Кредитний договір №5145505233 (далі також Кредитний договір. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах визначених в графіку платежів відповідно до Додатку №1. Відповідно до п.1.2. умов Кредитного договору кредит надається Позичальнику на наступних умовах: сума кредиту 46790,52 гривень; строк користування 36 місяців; річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) робочих днів від дня укладення договору на рахунок Позичальника НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», та погашається безготівковим шляхом на цей же рахунок (п. 1.2. Кредитного договору). Підписання Кредитного договору Позичальник підтвердив: що до укладення цього Договору Кредитодавець надав йому інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення цього Договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту; що Кредитодавець ознайомив його з інформацією, вказаною в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією.

Позичальник підписавши цей Договір підтверджує, що свій примірник цього Договору він отримав. Кредит Відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, отже Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

06.07.2021 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТаскомБанк» на підставі Договору факторингу № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року.

Відповідно до умов Договору та Витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року, позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5145505233 від 06 липня 2021 року з усіма наступними додатками та змінами.

Разом із тим, умови Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни. Як наслідок, станом на 01.07.2025 заборгованість Позичальника за Кредитним договором №5145505233 від 06.07.2021 року, становить 57050,6 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 39406,21 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 3,73 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 17640,66 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками. Таким чином, Позичальником було грубо порушено умови Кредитного договору №5145505233 від 06.07.2021 року, а також норми чинного законодавства.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 03 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача АТ «Таскомбанк» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 30.09.2025 не з`явилась, повідомлялась належним чином про час на місце розгляду справи. Через неявку відповідачки судове засідання було відкладене на 27.10.2025.

27.10.2025 через перебування головуючого судді у відпустці справа була знята з розгляду та призначена на 17.11.2025.

17.11.2025 в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 суду пояснила, що дійсно брала кошти в банку в час та на умовах, які зазначені в позові. Кошти брала з метою пере кредитування та поточні витрати. Після чого частково повертала їх до початку війни, тобто до лютого 2022 року, але зараз немає можливості платити банку через скрутне матеріальне становище. Вказала, що вона зараз не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, чоловік помер 5 місяців тому. Згідна повернути банку те, що взяла, без відсотків і пені. Також заявила, що позивач пропустив строк позовної давності.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 08.12.2025.

08.12.2025 сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв`язку з викладеним, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.07.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ ФК «ЦФР», було укладено Кредитний договір №5145505233 (а.10).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах визначених в графіку платежів відповідно до Додатку №1.

Відповідно до п.1.2. умов Кредитного договору кредит надається Позичальнику на наступних умовах: сума кредиту 46790,52 гривень; строк користування 36 місяців; річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту.

Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) робочих днів від дня укладення договору на рахунок Позичальника НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», та погашається безготівковим шляхом на цей же рахунок (п. 1.2. Кредитного договору).

Підписанням Кредитного договору Позичальник підтвердив: що до укладення цього Договору Кредитодавець надав йому інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення цього Договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту; що Кредитодавець ознайомив його з інформацією, вказаною в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією.

Згідно п.3.1. вказаного договору всі інші умови кредитного договору, зазначені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина) редакція від 16.06.2021 які розміщені на сайті ТОВ «ФК» «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких Позичальник приєднується, підписавши цей Договір.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору цей Договір, Умови отримання фінансових. кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина) редакція 16.01.2021, складають єдиний кредитний договір.

Станом на 03.06.2025 заборгованість Позичальника за Кредитним договором №5145505233 від 06.07.2021 року, становить 57050,60 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 39406,21 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 3,73 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 17640,66 грн., що підтверджується Розрахунком заборгованості по кредитному договору (а.с.36-37) та Виписками (а.с.38-80).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно із ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено ч. 1 ст. 627 ЦК України.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно p ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне) виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

На день розгляду справи зазначена вище заборгованість відповідачем не погашена.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем наведені розрахунки не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано. З огляду на зазначене у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Згідно із ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

При цьому, відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подала. На підтвердження обставин, про які вона зазначила в своїх усних поясненнях, жодних доказів суду також не надала, клопотань про витребування доказів не заявляла.

Також, суд вважає необґрунтованою заяву відповідача про застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року№540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих назабезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020 р.) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 27червня 2023р. № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, у період 02.04.2020 р. до 30.06.2023 р. строк передбачений ст. 257 ЦК України був продовжений.

Крім того, відповідно до п. 19 перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, строк позовної давності позивачем пропущено не було.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наведені норми Закону та встановлені обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача таку заборгованість.

Відповідно до ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 422 ,40 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 на користь Акціонерного Товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 5145505233 від 06.07.2021 року в розмірі 57050 (п`ятдесят сім тисяч п`ятдесят) гривень 60 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 39406,21 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 3,73 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 17640,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 на користь Акціонерного Товариства «Таскомбанк» судові витрати, що складаються із судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, місце знаходження: вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032;

відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08.12.2025

Суддя Таращанського районного суду

Київської області Олександр НЕВГАД