Ухвала суду № 132987733, 29.12.2025, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/333/18

Провадження № 1-кп/292/13/25

У Х В А Л А

29 грудня 2025 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017060300000480 від 27.12.2017 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця смт. Олесько Буського району Львівської області,

громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні

двох дітей, працюючого директором ТОВ "Агрофірма Марс",

пільг та інвалідності, не має, зареєстрованого та проживаючого по

АДРЕСА_1 , військовозобов"язаного, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Пулинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження №12017060300000480 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 27 грудня 2017 року, близько 05 год. 58 хв., керуючи технічно справним автомобілем Mitsubishi L 200, р.н. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м.Житомира, при цьому перевозив пасажира ОСОБА_7 .

Рухаючись у вказаний день та час, зазначеним транспортним засобом на 169 км+992 м вказаної автодороги, що в Пулинському районі Житомирської області, водій ОСОБА_4 в порушення п.п.1.5, 2.3 б) Правил дорожнього руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, та в порушення п.12.1 Правил невірно оцінив дорожню обстановку, не врахував дорожніх умов, а саме - стану поверхні проїзної частини (чистоти, рівності, шорсткості, зчеплення), не обрав безпечної швидкості з урахуванням дорожніх умов і стану свого транспортного засобу, що унеможливило постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, та, не впоравшись з керуванням автомобіля, допустив його бічний занос, порушуючи дорожню розмітку 1.1 (суцільна лінія) розділу 34 Правил, перетинати яку забороняється, допустив виїзд за межі проїзної частини у правий кювет, де відбулося його перекидання та наїзд на дерево.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.5, 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як необережні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_7 .

У судовому засіданні прокурор в порядку ст.340 КПК України подав постанову від 16.12.2025, в якій відмовляється від підтримання публічного (державного) обвинувачення у кримінальному провадженні №12017060300000480 по обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Постанова мотивована тим, що здобуті під час судового розгляду фактичні дані свідчать про однакову можливу вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди, як в результаті недотримання водієм ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху та допущення ним виїзду технічно-справного транспортного засобу за межі проїжджої частини, так і в результаті раптової зміни технічного стану транспортного засобу, що зумовило неконтрольований водієм процес зміни напрямку руху, виїзд за межі проїжджої частини та подальше перекидання автомобіля Mitsubishi L 200. Таким чином, в силу об`єктивних обставин сторона обвинувачення позбавлена можливості довести винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння поза розумним сумнівом, що у свою чергу унеможливлює ухвалення у кримінальному провадженні обвинувального вироку.

Потерпіла у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій зазначає, що зі змістом постанови від 16.12.2025 про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення ознайомлена, наміру підтримувати обвинувачення не має та просить закрити кримінальне провадження з цих підстав.

Обвинувачений та його захисники у судовому засіданні не заперечували щодо закриття кримінального провадження, у зв`язку з відмовою прокурора від обвинувачення.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та вивчивши зміст постанови прокурора про відмову від підтримання державного обвинувачення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства належать змагальність сторін, підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором, забезпечення доведеності вини.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Пунктом 15 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 26 КПК України, відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, згідно положень пункту 2 частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (зокрема, підтримання обвинувачення потерпілим).

Відповідно до частини 7 статті 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Згідно зі статтею 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він, після виконання вимог ст.341 цього Кодексу, повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Під відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення слід розуміти особливий процесуальний інститут, який регламентує зупинення прокурором відповідної активної діяльності в напрямку обвинувачення, розпочатої на стадії досудового слідства. Відмова прокурора є визнанням нікчемності обвинувачення, що спричинює припинення функції обвинувачення.

Мета цієї відмови полягає в тому, щоб досягти реабілітації невинуватого. При цьому беруться до уваги тільки реабілітуючі підстави: відсутність події злочину, відсутність в діянні складу злочину та недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину, оскільки в ч.1 ст.340 КПК України чітко визначено, що відмова від обвинувачення можлива тільки у випадку, якщо пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується.

Однією з основних засад кримінального провадження є закріплений у п.14 ч.1 ст.7 та ст.21 КПК України доступ до правосуддя, що передбачає право на справедливий судовий розгляд і доступ до правосуддя кожному, зокрема і потерпілому, у кримінальному провадженні незалежно від форми обвинувачення.

При цьому, для справедливого судового розгляду і прийняття справедливого судового рішення важлива активна процесуальна діяльність потерпілого як учасника кримінального провадження, якого буде стосуватися цей судовий розгляд, не лише в судовому провадженні, але й під час досудового розслідування. Тому, забезпечення доступу до правосуддя передбачає необхідність обґрунтованого і своєчасного залучення потерпілого до провадження, роз`яснення йому процесуальних прав і забезпечення можливості їх реалізації шляхом активної участі у з`ясуванні обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і мають значення для ухвалення справедливого процесуального рішення.

Отже, забезпечення доступу до правосуддя має здійснюватися на всіх стадіях кримінального провадження. На кожній стадії мають бути роз`яснені права кожному учаснику провадження і надано можливість для їх реалізації.

Суд, у свою чергу, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. При відмові від обвинувачення, автоматично втрачається зміст змагальності, що робить неможливим продовження кримінального провадження.

Під час судового розгляду суд, дотримуючись вимог статті 22 КПК України, зобов`язаний забезпечити потерпілому, як і іншим учасникам провадження, необхідні умови для реалізації його процесуальних прав, у тому числі вираження правової позиції, яка може мати вирішальне значення для справи. У подальшому, під час прийняття рішення у нарадчій кімнаті, суд повинен виходити з відповідної позиції, висловленої на попередніх стадіях процесу і відображеної в наявних у матеріалах справи документах.

Враховуючи те, що прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, постанова про відмову від підтримання державного обвинувачення відповідає вимогам КПК, та у встановленому законом порядку погоджена першим заступником керівника Житомирської обласної прокуратури, у постанові викладено мотиви такої відмови та зазначено, що прокурором у кримінальному провадженні вжито усіх передбачених КПК заходів з метою встановлення обставин кримінального провадження, а зібраних доказів недостатньо для подальшого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, потерпіла не виявила бажання підтримувати обвинувачення у суді, підтримала клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, у зв`язку з відмовою від обвинувачення, суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України, у зв`язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення на підставі п.2 ч.2 ст.284 КПК України.

Відповідно до вимог КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, має бути вирішено: долю речових доказів та документів; питання процесуальних витрат, цивільного позову, заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 09.01.2018 на автомобіль марки Mitsubishi L-200, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску, який належить ТОВ "ЛК ЮКРЕЙН ГРУП", скасувати.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів віднести за рахунок держави.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 332, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Прийняти відмову прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні №12017060300000480 від 27.12.2017 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Кримінальне провадження №12017060300000480 від 27.12.2017 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, закрити на підставі п.2 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів віднести за рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 09.01.2018 на автомобіль марки Mitsubishi L-200, р.н. НОМЕР_1 , 2011 р.в., який належить ТОВ "ЛК ЮКРЕЙН ГРУП", скасувати.

Речові докази по справі після набрання ухвалою суду законної сили, а саме:

- автомобіль марки "Mitsubishi L-200", р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ "ЛК Юкрейн Груп" та знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів в селищі Пулини Житомирського району Житомирської області, повернути власнику;

- чохол з водійського сидіння (спецпакет №4448477), чохол з підголівника переднього пасажирського сидіння (спецпакет №4448479), сонцезахисний козирок з пасажирського сидіння (спецпакет №4448475) автомобіля "Mitsubishi L-200", р.н. НОМЕР_1 , паперові конверти №№ 1, 2 із змивами з важеля перемикання передач та з керма автомобіля "Mitsubishi L-200", д.н.з. НОМЕР_1 , паперові конверти №№3, 4 з контрольними зразками тканини, які зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області, знищити;

- частину ресори від автомобіля "Mitsubishi L-200", р.н. НОМЕР_1 , яка зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Пулинський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1