Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4490/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Нагез Олександра Олександрівна,
представника позивача Задорожного М.М.,
представник відповідача не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСОР ГРУП" про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути кошти з банківських рахунків та готівки ТОВ Максор Груп в рахунок погашення податкового боргу в сумі 14562063,93 грн, в тому числі 14561757,93 грн до державного бюджету та 306,00 грн до місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог, податковий орган зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість, податку на прибуток, мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та пені, яка підлягає примусовому стягненню з банківських рахунків та готівки відповідача.
Повідомлення, адресоване відповідачу з ухвалою суду про відкриття провадження, повернулось до суду з відміткою пошти про неможливість вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, у відповідності до вимог процесуального законодавства суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про відкриття провадження по справі.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 24.09.2025 року адміністративний позов залишено без руху. 29.09.2025 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, шляхом подання уточнень до позовної заяви, у зв`язку із цим, судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 20.10.2025 р.
У підготовче засідання 20.10.2025 р. з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. За результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження, суд перейшов до розгляду справи по суті. Судове засідання призначено на 30.10.2025 р.
Судове засідання 30.10.2025 р. не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Розгляд справи призначено на 13.11.2025 р.
У судове засідання 13.11.2025 р. з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. У судовому засіданні оголошено перерву перед проголошенням рішення до 27.11.2025 року.
Судове засідання 27.11.2025 р. не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, у зв`язку із чим судове засідання призначено на 15.12.2025 р.
15.12.2025 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСОР ГРУП" код ЄДРПОУ 42042472 зареєстроване як юридична особа за адресою просп. Незалежності, 115, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58029, та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків та зборів. (том 1 а.с. 11-13).
Згідно розрахунку заборгованості встановлено, що позивачем рахується податковий борг в сумі в сумі 14562063,93 грн, який включає заборгованість по податку на додану вартість, податку на прибуток, мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та пені. (том 1 а.с. 9-10).
Податковий борг по податку на додану вартість, податку на прибуток, мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та пені виник на підставі: актів камеральної перевірки; актів перевірки дотримання граничних термінів подання податкової звітності з ПДВ; актів документальної невиїзної перевірки; розрахунками штрафних санкцій; податкових повідомлень-рішень: від 24.11.2023 року №00159140408, від 10.10.2023 року №00124550408, від 31.10.2023 року №00138430408, від 06.09.2023 року №00109560408, від 24.07.2023 року №0093770408, від 10.07.2023 року №0088680408, від 29.12.2023 року №00187820408, від 23.06.2023 року №0082282408, від 28.12.2023 року №00186290408, від 13.09.2023 року №00112420408, від 07.08.2024 року №0091310409, від 21.06.2024 року №0066960409, від 23.04.2024 року №0040870409, від 21.02.2024 року №0015010409, від 07.05.2025 року №UA408000202520, №UA408000202521, від 07.05.2025 року №UА408000202522, від 02.09.2024 року №UА408000202430, від 02.09.2024 року №UА408000202431, від 03.09.2024 року №UА408000202432, від 03.09.2024 року №UА408000202433, від 07.10.2024 року №UA408000202442, від 07.10.2024 року №UA408000202443, від 07.10.2024 року №UA408000202455, від 08.11.2024 року №UА408000202456, від 29.11.2024 року №UА408000202460, від 29.11.2024 року №UА408000202461, від 05.12.2024 року №UА408000202467, від 05.12.2024 року №UА408000202466, від 05.12.2024 року №UА408000202468, від 05.12.2024 року №UА408000202469, від 05.12.2024 року №UА408000202470, від 05.12.2024 року №UА408000202471, від 26.12.2024 року №UА408000202476, від 26.12.2024 року №UА408000202477, від 26.12.2024 року №UА408000202478, від 26.12.2024 року №UА408000202479, від 26.12.2024 року №UА408000202480, від 26.12.2024 року №UА408000202481, від 26.12.2024 року №UА408000202482, від 26.12.2024 року №UА408000202483, від 26.12.2024 року №UА408000202484, від 26.12.2024 року №иА408000202485, від 27.12.2024 року №UА408000202486, від 26.12.2024 року №UА408000202487, від 10.03.2025 року №UА40800020251, від 10.03.2025 року №UА40800020252, від 14.04.2025 року №UА408000202511, від 14.04.2025 року №UА408000202512, від 14,04.2025 року №UА408000202513, від 23.04.2025 року №UА408000202514, від 23.04.2025 року №UА408000202515. (том 1 а.с. 17-251, том 2 а.с. 1-250, том 3 а.с. 1-244, том 4 а.с. 2-250, том 5 а.с. 1-86).
Крім того, судом встановлено, що податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога від 17.10.2023 р. №0003205-1304/0320 на суму податкового боргу в розмірі 4912,45 гривень. (том 1 а.с. 14).
Мотивувальна частина
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі ПУ України).
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 16.1.3, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1, пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.
Відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 36 та ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України повністю отримані або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються відповідно до законів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.
Особливості подання загальної декларації прибуття та декларації тимчасового зберігання визначені у главах 28 і 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, яка уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції; 9) особа, визначена у підпункті "д" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Згідно з п. 133.1.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Судом встановлено, за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість, податку на прибуток, мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та пені, який відповідач не сплатив в добровільному порядку.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу, однак відповідач не виконав належним чином та не сплатив узгоджені грошові зобов`язання по податках та зборах.
На підставі вказаного суд дійшов висновку, що податковий борг відповідача підлягає стягненню в примусовому порядку.
Підпункт 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з вимогами п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, відповідач у добровільному порядку визначену суму податкового боргу в розмірі 14562063,93 грн не сплачено, то вона підлягає стягненню в судовому порядку з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки платника податків.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З урахуванням встановлених по справі обставин, позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути кошти з банківських рахунків та готівки ТОВ Максор Груп в рахунок погашення податкового боргу в сумі 14 562 063,93 грн, в тому числі 14 561 757,93 грн до державного бюджету та 306,00 грн до місцевого бюджету.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 29 грудня 2025 року.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58006, ЄДРПОУ 44057187);
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСОР ГРУП" (просп. Незалежності, 115, м. Чернівці,Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58029 42042472).
Суддя Т.М. Брезіна
Судове рішення № 132986362, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 15.12.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/4490/25-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: