Рішення № 132985548, 29.12.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №640/16567/20

29 грудня 2025 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі (оголошення UA-2020- 03-11-000445-а), яка оголошена Південною філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрацією морського порту Південний) в електронній системі закупівель Прозорро по відкритим торгам на предмет закупівлі: Інші завершальні будівельні роботи за кодом ДК 021:2015-45450000-6 (Послуги з поточного ремонту гідротехнічних споруд адміністрації МП Південний).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зазначений Висновок є неконкретизованим та необґрунтованим, таким, що не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, а зміст такого висновку спонукає замовника до самостійного визначення заходів усунення виявлених порушень, у зв`язку з чим замовник із зазначеним Висновком не погоджується у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що за результатами аналізу інформації та документів, оприлюднених в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2020-03-11-000445-а, встановлено, що Замовник оприлюднив на вебпорталі Уповноваженого органу протокол розгляду тендерних пропозицій від 12.05.2020, сформований автоматично електронною системою закупівель, відповідно до вимог абзацу 5 частини першої статті 10 Закону (в редакції від 08.02.2020) в день затвердження, а інформацію про відхилення тендерних пропозицій кооперативу "Грант", ТОВ "Дайвінг Марін Сервіс", ТОВ "Лакоса" від 12.05.2020 з перевищенням одноденного терміну з дня прийняття рішення про відхилення.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Станом на 15.12.2022, дату набрання чинності Законом №2825-IX, рішення в адміністративній справі №640/16567/20 Окружним адміністративним судом м. Києва не ухвалене.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами дана справа передана на розгляд та вирішення Тернопільському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 дану справу передано для розгляду судді Мартиць О.І.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/16567/20 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано учасникам справи у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Державна аудиторська служба України здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2020-03-ll-000445-a (послуги з поточного ремонту гідротехнічних споруд адміністрації МП Південний).

Зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 22.06.2020 №162 "Про початок моніторингу закупівель".

За результатами моніторингу установлено порушення вимог частини першої статті 10 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII "Про публічні закупівлі" (Замовник оприлюднив на вебпорталі Уповноваженого органу інформацію про відхилення тендерних пропозицій з перевищенням одноденного терміну з дня прийняття рішення).

Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 07.07.2020 №564, що оприлюднений в електронній системі закупівель 07 липня 2020 року.

Не погоджуючись із вказаним висновком про результати моніторингу закупівлі від від 07.07.2020 №564 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).

Відповідно до вимог статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та яка забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 5 Закону №2939 Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 71 Закону України "Про публічні закупівлі" (далім- Закон №922).

Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону №922 моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, який здійснює Державна аудиторська служба України шляхом технічної фіксації результатів моніторингу закупівель в електронній системі закупівель.

Частиною першою статті 8 Закону №922 визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з частиною другою цієї ж статті Закону №922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону №922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №922 у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Як встановлено судом, за результатами вищевказаного моніторингу Держаудислужбою складено висновок від 07.07.2020 №564, який оприлюднено в установленому порядку, що позивачем не заперечувалося.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 10 Закону № 922 (в редакції від 08.02.2020) протокол розгляду тендерних пропозицій Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на вебпорталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, протягом одного дня з дня його затвердження.

Відповідно до абзацу 7 частини першої статті 10 Закону №922 (в редакції від 08.02.2020) інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника Замовник самостійно та безоплатно через 2 авторизовані електронні майданчики оприлюднює на вебпорталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення.

За результатами моніторингу установлено, що інформацію про відхилення тендерних пропозицій кооперативу "Грант", ТОВ "Дайвінг Марін Сервіс", ТОВ "Лакоса" Замовник оприлюднив на вебпорталі Уповноваженого органу 26.05.2020 з перевищенням одноденного терміну з дня прийняття рішення про відхилення (відповідне рішення прийнято та затверджене протоколом від 12.05.2020 б/н), чим не дотримав вимоги частини першої статті 10 Закону №922 (в редакції від 08.02.2020).

Позивач зазначає, що 12.05.2020 Замовником на етапі прекваліфікації було здійснено кваліфікацію всіх учасників процедури закупівлі та за результатом розгляду тендерних пропозицій було відхилено пропозиції кооперативу "Грант", ТОВ "Дайвінг Марін Сервіс" та ТОВ "Лакоса", та до аукціону допущені ТОВ "ІНІЯ" та ТОВ "МОРБУДПРОЕКТ", про що електронною системою закупівель автоматично сформовано протокол розгляду тендерних пропозицій.

Також у позовній заяві позивач підтвердив, що 26.06.2020 в електронній системі закупівель додатково був оприлюднений протокол розгляду тендерних пропозицій від 12.05.2020, інформації про відхилення тендерних пропозицій від 12.05.2020 та повідомлення про допущення тендерних пропозицій до оцінки від 12.05.2020, які були складені Замовником в паперовому вигляді.

Отже результатами аналізу інформації та документів, оприлюднених в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2020-03-11-000445-а, встановлено, що Замовник оприлюднив на вебпорталі Уповноваженого органу протокол розгляду тендерних пропозицій від 12.05.2020, сформований автоматично електронною системою закупівель, відповідно до вимог абзацу 5 частини першої статті 10 Закону (в редакції від 08.02.2020) в день затвердження, а інформацію про відхилення тендерних пропозицій кооперативу "Грант", ТОВ "Дайвінг Марін Сервіс", ТОВ "Лакоса" від 12.05.2020 з перевищенням одноденного терміну з дня прийняття рішення про відхилення.

Водночас, позивач у своєму адміністративному позові зазначає про те, що 08.07.2020 звернувся із запитами до ДП "ПРОЗОРРО" та ТОВ "Смарттендер" щодо технічної можливості оприлюднення інформації про відхилення тендерних пропозицій, що фактично свідчить про те, що позивачу було відомо про наявність порушення вимог частини першої статті 10 Закону №922, при цьому не погоджується з Висновком від 07.07.2020 №564, звернувшись до суду про оскарження такого висновку.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України 23 квітня 2018 року №86 (далі - Порядок №86) у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Зі змісту зазначеного пункту Порядку №86 встановлено, що він містить вказівку для органа державного фінансового контролю зазначити у висновку про результати моніторингу закупівлі структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути виявлені порушення, тобто посилання на нормативно-правовий акт, який визначає саме межі повноважень Держаудитслужби в частині зобов`язання замовника усунути виявлені порушення у сфері публічних закупівель, а не визначає конкретного заходу або дій, яких Замовник повинен вжити для усунення виявлених порушень.

Отже зі змісту висновку від 07.07.2020 № 564, вбачається, що висновок складено відповідно до Порядку № 86 та статті 8 Закону № 922.

У висновку від 07.07.2020 №564 зазначено яке порушення було допущено, які документи були проаналізовані під час моніторингу та зазначено норму Закону №922, яку порушені. З урахуванням виявлених порушень, Держаудитслужба зобов`язала Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, тобто Держаудитслужба визначила варіант поведінки Позивача в рамках законодавства у сфері публічних закупівель.

Таким чином суд погоджується з твердженням представника відповідача, що заявляючи вимогу про усунення виявлених порушень у сфері публічних закупівель, Держаудитслужба жодним чином не порушує прав та інтересів позивача та, навпаки, надає позивачу можливість самостійно та добровільно, усунути їх, обравши такий дієвий спосіб, який максимально захищав би його інтереси.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок Держаудитслуби є правомірним, тому підстави для його визнання протиправним і скасування відсутні.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 29 грудня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (місцезнаходження: просп. Берестейський, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ: 38727770);

- Південна філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (місцезнаходження: вул. Берегова 11, м. Південне, Одеський р-н, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ: 38728549);

відповідач:

- Державна аудиторська служба України (місцезнаходження: вул. Сагайдачного Петра, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ: 40165856).

Головуючий суддя Мартиць О.І.