Ухвала суду № 132983369, 26.12.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питання ухвалення додаткового рішення суду

26 грудня 2025 року Справа № 280/9029/25 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О., про секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Брюллова, буд.5, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69068; код ЄДРПОУ 44993352)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (надалі відповідач), в якій позивач просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дмитра Ляшенко від 25.09.2025 у виконавчому провадженні №76158907 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2025 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано Постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ляшенко Д.Д. про накладення штрафу ВП №76158907 від 25.09.2025, якою за не виконання рішення суду накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 1700 грн. 00 коп.; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп.

16.12.2025 від ОСОБА_1 (надалі - заявник) до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд прийняти додаткове рішення суду та стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою суду 17.12.2025 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №280/9029/25 без повідомлення учасників справи.

Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено: "... Згідно розрахунку-акту витрат за договором про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 12.05.2025 зазначені наступні витрати: консультація з замовником 500,00 грн, досудова підготовка позову до суду, адвокатські запити, виїзд до виконавчої служби 1000,00 грн, складення та направлення до суду позову та відповіді на відзив та витрачений час 9 годин 5500,00 грн. Поданий розрахунок-акт виконаних робіт не відповідає фактичним обставинам справи та не відображає реального обсягу наданої правничої допомоги. Так, станом на 12.05.2025 року будь-які дії або рішення державного виконавця не оскаржувалися, адвокатські запити від імені позивача не направлялися, що свідчить про відсутність надання відповідних правничих послуг у зазначений період. При цьому постанова про накладення штрафу, яка є предметом оскарження у даній справі, була винесена державним виконавцем лише 25.09.2025 року. Позовну заяву про визнання зазначеної постанови протиправною та її скасування було подано до суду 07.10.2025 року, а відповідь на відзив - 10.11.2025 року. Таким чином, будь-які послуги, нібито надані до моменту виникнення спірних правовідносин, не могли бути фактично здійснені. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар адвоката є формою винагороди за надання правничої допомоги та має визначатися з урахуванням складності справи, обсягу та часу виконаної роботи. При цьому акт (розрахунок) виконаних робіт складається після фактичного надання правничої допомоги та має підтверджувати реальний обсяг виконаних адвокатом дій. Крім того, згідно з частинами 3 та 5 статті 134, а також статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню лише за умови їх документального підтвердження та за критеріями розумності й співмірності з фактичним обсягом наданих послуг. Акт виконаних робіт між клієнтом та адвокатом, як правило, складається після надання відповідних послуг та перед або під час остаточного розрахунку, з обов`язковою фіксацією обсягу виконаної роботи і розміру гонорару відповідно до умов договору. Такий акт оформлюється, зокрема, при завершенні розгляду справи або розірванні договору з метою підтвердження виконання зобов`язань, повернення документів та здійснення остаточного розрахунку. За наведених обставин поданий розрахунок-акт не може вважатися належним та достовірним доказом фактично понесених витрат на правничу допомогу. Разом з тим слід зазначити, що позовна заява та відповідь на відзив у даній справі фактично базуються на тексті попередньої позовної заяви та відзиву, поданих у справі №280/395/20 від 28.02.2020. Зміст зазначених процесуальних документів є майже ідентичним, а наявні відмінності носять незначний характер та зводяться виключно до редакційних уточнень і формального приведення тексту у відповідність до обставин цієї справи. За таких умов підготовка вказаних документів не вимагала значних часових витрат, додаткового аналізу правової позиції чи формування нових правових аргументів. У зв`язку з цим вважаємо, що заявлена до відшкодування сума витрат у розмірі 7000,00 грн є необґрунтованою, нерозумною та такою, що не відповідає принципу співмірності понесених витрат обсягу та складності наданої правничої допомоги. Ураховуючи вищевикладене та керуючись ч.3, 5 ст.134, ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.30 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.28 Правил адвокатської етики, ПРОШУ: 1.Прийняти відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №280/9029/25. 2.Відмовити в задоволенні позовної заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №280/9029/25 про стягнення з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. ...".

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як зазначено у ч.2 ст.252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Позивачем надано до суду копії: Договору №б/н про надання правничої допомоги від 01.09.2025; Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 01.09.2025; Ррозрахунку-Акту витрат за договором про надання правничої допомоги від 12.05.2025.

З матеріалів справи вбачається, що Розрахунок-Акт витрат за договором про надання правничої допомоги від 12.05.2025 складено до винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу ВП №76158907 від 25.09.2025 та подачі позовної заяви у цій справі до суду.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява та відповідь на відзив підписані та подані на поштове віділення ОСОБА_1 .

Тобто, позивачем не надано до суду належних доказів понесення витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Суд позбавлений можливості надати оцінку співмірності понесених судових витрат без надання належних доказів понесення судових витрат.

Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Звідси, у стягненні витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.252, 241-243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Відмовити в ухваленні додаткового рішення з питання про судові витрати.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Прасов