Рішення № 132983091, 29.12.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/14410/25

категорія 102010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання відповідь протиправною, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати відповідь Державної податкової служби України на звернення ОСОБА_1 від 10 квітня 2025 року за № 272 "10.04.25 ДПС скарга Порушення ОСОБА_2 " яка викладена в листі від № 13405/6/99-00-06-02-02-06 від 09.05.2025 протиправною.

Зобов`язати Державну податкову службу України розглянути звернення ОСОБА_1 від 10 квітня 2025 року за № 272 "10.04.25 ДПС скарга Порушення ОСОБА_2 " згідно з нормами Закону України "Про звернення громадян".

В обґрунтування позову зазначає, що причиною звернення до суду являється невиконання відповідачем імперативного обов`язку визначеного нормами статті 40 Конституції України, за якою усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, та Законом України "Про звернення громадян", щодо розгляду звернення та надання обґрунтованої відповіді, на звернення від 10 квітня 2025 року за № 272 "10.04.25 ДПСскарга Порушення Тетяна Серьогіна", про надання чіткої, зрозумілої та вичерпної відповіді на усі, поставлені у зверненні питання (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення).

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відповіді на відзив просить позов задовольнити .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

25.01.2025 позивач подав до Державної податкової служби України заяву про проведення службового розслідування та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області щодо обраховування посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки ОСОБА_3 в попередніх роках, без врахування пільги щорічно встановлюваної Коростишівською міською радою (зокр. в дод. 4,5), відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 ПКУ, для фізичних осіб на площу господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї та хліви, вбиральні, погреби, навіси, в розмірі 100%, та без врахування наданих керівникам Головного управління ДПС у Житомирській області первинних документів, якими на підставі вказаних первинних документів провели звірку та скасували податкові повідомлення рішення (в дод. 9,10).

25.03.2025 ДПС України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 25.01.2025, яким скаргу частково задовольнила, залишила без змін ППР ГУ ДПС у Житомирській області від 30.09.2021 0826308 2406-0610, від 06.05.2024 0322356-2410-0610-UA18040250000068141, №0322358- 2410-0610- НОМЕР_1 , від 15.01.2025 №0004921-2410-0625UA80000000000551439; а ППР ГУ ДПС у Житомирській області від 29.09.2022 0561509-2410-0610 скасувала. Також у рішенні відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення службового розслідування.

10.04.2025 позивач до ДПС України подав скаргу про порушення під час розгляду звернення допущені ОСОБА_4 та в.о. заступника голови.

У скарзі просив визнати нерозглянутим та повторно розглянути звернення від 25 січня 2025 року за № 134 з врахуванням доводів у даному зверненні.

В обґрунтування скарги зазначив, що ОСОБА_2 при розгляді звернення від 25 січня 2025 року за № 134 (д. 2), проігнорувала норми статті 15 Закону України "Про звернення громадян", безпідставно не врахувала пільгу встановлену Коростишівською міською радою, відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 ПКУ, для фізичних осіб на площу господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї та хліви, вбиральні, погреби, навіси, в розмірі 100% на - 59.6 кв. м, про яку з належними доказами вказується в п. 1-3 даної заяви, та всупереч не тільки підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 ПКУ, а й здоровому глузду стверджує "Отже, відповідно до вимог статті 266 ПК України, базою оподаткування с загальна площа зазначеного житлового будинку, а саме 152.8 кв. метрів".

За наслідками розгляду скарги, ДПС України надіслало позивачу відповідь від 09.05.2025 № 13405/6/99-00-06-02-02-06 від 09.05.2025, яку підписав в.о. заступника голови Андрій Троцко.

Позивач вважає надану відповідь неповною, нечітко , тому звернувся з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно з статтею 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Предметом спору даній справі є відповідь Державної податкової служби України на звернення ОСОБА_1 від 10 квітня 2025 року за № 272 "10.04.25 ДПС скарга Порушення ОСОБА_2 " яка викладена в листі від № 13405/6/99-00-06-02-02-06 від 09.05.2025 .

Позивач вважає таку відповідь нечіткою та незрозумілою, та вважає, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про звернення громадян".

Суд не погоджується з такими доводами, з огляду на таке.

10.04.2025 позивач до ДПС України подав скаргу про порушення під час розгляду звернення допущені ОСОБА_4 та в.о. заступника голови .

У скарзі просив визнати нерозглянутим та повторно розглянути звернення від 25 січня 2025 року за № 134 з врахуванням доводів у даному зверненні.

В обґрунтування скарги зазначив, що ОСОБА_2 при розгляді звернення від 25 січня 2025 року за № 134 (д. 2), проігнорувала норми статті 15 Закону України "Про звернення громадян", безпідставно не врахувала пільгу встановлену Коростишівською міською радою, відповідно до підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 ПКУ, для фізичних осіб на площу господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї та хліви, вбиральні, погреби, навіси, в розмірі 100% на - 59.6 кв. м, про яку з належними доказами вказується в п. 1-3 даної заяви, та всупереч не тільки підпункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 ПКУ, а й здоровому глузду стверджує "Отже, відповідно до вимог статті 266 ПК України, базою оподаткування с загальна площа зазначеного житлового будинку, а саме 152.8 кв. метрів".

За наслідками розгляду скарги, ДПС України надіслало позивачу відповідь від 09.05.2025 № 13405/6/99-00-06-02-02-06 від 09.05.2025, яку підписав в.о. заступника голови Андрій Троцко, у якій вказано наступне:

"Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Кодексу).

Вимоги щодо оформлення скарг визначені розділом IV Порядку № 916.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку № 916 платник податків може додавати до скарги розрахунки та докази, які він вважає за необхідне надати.

Згідно з пунктом 5 розділу IX Порядку рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа).

На адресу ДПС надійшла скарга Хоменка Миколи Євгеновича, який діє на підставі довіреності, як представник фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 , від 25.01.2025 № 134 (вх. ДПС № 3697/6 від 27.01.2025) на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 30.09.2021 № 0826308-2406-0610, від 29.09.2022 №0561509-2410-0610, від 06.05.2024 № 0322356-2410-0610-UA18040250000068141, № 0322358-2410-0610-UA18040250000068141, від 15.01.2025 № 0004921-2410-0625-UA80000000000551439.

З метою з`ясування обставин справи, керуючись пунктом 56.9 статті 56 Кодексу, рішенням ДПС від 14.02.2025 № 4371/6/99-00-06-01-02-06 (далі - Рішення-1) було продовжено строк розгляду скарги до 27.03.2025 (включно).

Рішення-1 направлено засобами поштового зв`язку 14.02.2025 на адресу, зазначену у скарзі, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0601113062855).

За результатами розгляду скарги ДПС прийнято рішення від 25.03.2025 №8347/6/99- 00-06-01-02-06 (далі - Рішення-2), яким:

залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 30.09.2021 № 0826308-2406-0610, від 06.05.2024 № 0322356- 2410-0610-UA18040250000068141, № 0322358-2410-0610-UA18040250000068141, від 15.01.2025 № 0004921-2410-0625-UA80000000000551439;

скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.09.2022 № 0561509-2410-0610, а скаргу - частково задоволено.

Рішення-2 було направлено засобами поштового зв`язку 25.03.2025 на адресу, зазначену у скарзі, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0601127451307).

При цьому ДПС встановлено Головному управлінні ДПС у Житомирській області забезпечити здійснення перерахунку податку, формування та направлення податкового повідомлення рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 Кодексу, Рішення-2 є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності може бути оскаржено до суду в порядку, визначеному чинним законодавством України."

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в межах визначених строків розглянуто скаргу позивача у порядку Закону України "Про звернення громадян" надано обґрунтовану, зрозумілу відповідь.

Суть скарги позивача зводиться фактично до незгоди з нарахуванням податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та прийнятого рішення за результатами розгляду скарги, яким частину податкових повідомлень-рішень залишено без змін.

При цьому, суд зазначає, що у оскаржуваній відповіді відповідач роз"яснив позивачу порядок розгляду скарг та порядок оскарження рішення прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Системно аналізуючи норми Закону України "Про звернення громадян", суд дійшов висновку, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника.

З огляду на зміст вказаного зобов`язання, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника .

В межах спірних правовідносин, такий обов"язок відповідач виконав, що позивачем не спростовано, тому протиправність наданої відповідачем відповіді від 09.05.2025 судом не встановлено.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта доводів сторін не спростовують висновків суду у даній справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований, тому відмовляє у його задоволенні.

Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43005393), третя особа - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (вул. Святкова, буд.48,м. Коростишів,Житомирська обл., Житомирський р-н,12504. РНОКПП/ЄДРПОУ: 41029047), про визнання відповідь протиправною, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

29.12.25