Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 175/19250/24
Провадження № 2-а/175/173/25
РІШЕННЯ
Іменем України
29 грудня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Лютої Г.Ю., розглянувши одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, який уточнив та просив суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1803 від 04 листопада 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 000 грн. 00 коп. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 4 239 грн. 20 коп.
Зазначену постанову позивач вважає незаконною з тих підстав, що постанова винесена з грубим порушенням КУпАП, а саме за відсутності факту адміністративного правопорушення, без з`ясування обставин справи, за відсутності доказів вчинення ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, проходив ВЛК згідно висновку від 09.07.2022, доглядає хвору мати, про надання відстрочки подані документи.
Стислий виклад позиції відповідача.
Ухвалу про відкриття провадження відповідачем отримано 31 липня 2025 року в особистий кабінет. Відповідачем відзиву на позовну заяву або будь-яких пояснень щодо предмету розгляду справи суду не надано.
Рух справи.
19.12.2024 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області зареєстровано матеріали позову ОСОБА_1 про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади з додатками та передано протоколом автоматизованого розподілу судді.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року позовну заяву передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 23 січня 2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позовну заяву передав на розгляд Донецького окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - скасовано, а справу № 175/19250/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року адміністративну справу №175/19250/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, передано на розгляд до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2025 року відкрито спрощене провадження у справі, прийнято позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 09.07.2022 пройшов ВЛК, згідно довідки ВЛК від 09.07.2022 визнаний обмежено придатним. Згідно з висновком від 12.02.2024 його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує постійного стороннього догляду. Уточнив дані 08.07.2024. ОСОБА_1 02 жовтня 2024 року засобами поштового зв`язку направив на адресу відпровідача наступні документи: заяву про відстрочку ОСОБА_1 ; оригінал висновку №108/845/8 від 12 лютого 2024 року про наявність когнітивних порушень у громадянки похилого віку, унаслідок якого вона потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (на ім`я ОСОБА_3 ); нотаріально завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 26.05.1972 року; оригінал довідки управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради №25 від 15.03.2024 року про перебування ОСОБА_1 на обліку на отримання компенсації по здійсненню соціальної послуги постійного догляду; копія паспорту ОСОБА_1 ; копія РНОКПП ОСОБА_1 ; військово-обліковий документ ОСОБА_1 в електронній формі, в роздрукованому вигляді (номер в реєстрі Оберіг 061120190642800001), копія паспорту ОСОБА_3 ; копія РНОКПП ОСОБА_3 .
Повідомленням №09/16143 від 15 жовтня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено щодо розгляду його заяви про надання відстрочки від призову та зазначено, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 протоколом №14 від 14 жовтня 2025 року ухвалено відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період під час мобілізації на загальних підставах (причина відмови: у зв`язку з поданням заяви та документів , що підтверджують право на відстрочку або копій таких документів, засвідчених у встановленому порядку, не особисто).
Зазначене повідомлення разом з повісткою на ім`я ОСОБА_1 про з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 29 жовтня 2024 року об 10-00, з метою визначення призначення на особливий період відповідачем було направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку з присвоєнням трек-номеру 8430700906306, яке згідно трекінгу поштових відправлень було отримано ОСОБА_1 21 жовтня 2024 року.
29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак його прийом було перенесено на 30 жовтня 2024 року.
30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та подав заяву в якій просив переглянути його заяву про надання відстрочки із врахуванням положень чинного законодавства України.
Однак, 30 жовтня 2024 року головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , було складено протокол № 1803 за справою про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . У даному протоколі зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на обліку. Прибув самостійно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 30 жовтня 2024 року. Відмовився від проходження медичного огляду та лікування в закладах охорони здоров`я згідно рішенням військово-лікарської комісії районного (міського) ТЦК та СП (про що складено відповідний акт). Таким чином громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1, абзацу 6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 4, п. 1 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тобто в діях ОСОБА_1 присутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що не підлягає проходженню медичного огляду, оскільки ним належним чином подано документи про надання відстрочки від призову у зв`язку з здійсненням догляду за хворою матір`ю (засобами поштового зв`язку направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 02 жовтня 2024 року). Зазначив, що він є обмежено придатним до військової служби та не відмовляється пройти медичний огляд в межах чинного законодавства.
Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1803 від 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 000 грн. 00 коп.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку. Прибув самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_4 30 жовтня 2024 року. Відмовився від проходження медичного огляду та лікування в закладах охорони здоров`я згідно рішенням військово-лікарської комісії районного (міського) ТЦК та СП (про що складено відповідний акт).
Зазначено, що подані військовозобов`язаним пояснення не спростовують вчинене правопорушення, прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 обумовлене отриманням повістки №6717, відповідно до якої його викликали з метою визначення призначення на особливий період. Тобто військовозобов`язаний ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою саме для проходження військово-лікарської комісії.
Таким чином громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 абзацу 6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 4, п. 1 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тобто в діях ОСОБА_1 , присутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно абзацу 6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У відповідності до статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частиною 5 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок визначає:
механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів;
процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Враховуючи вищевказану норму статті можна дійти висновку, що проходження медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів є складовою частиною призову.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми чи матір`ю батьком (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.
Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Згідно п. 56 вищевказаного порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Пунктом 58 вказаного порядку визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Відповідно до п. 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно положень ЗУ «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до вимог законодавства проходив ВЛК в 2022 році, визнаний обмежено придатним, з лютого 2024 року доглядає хвору мати, яка потребує постійного догляду згідно з висновком від 12.02.2024, уточнив дані 08.07.2024, подав документи щодо надання відстрочки, за повісткою з`явився. Згідно пояснень до протоколу зазначив, що пройти ВЛК згоден. Натомість відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту відмови від проходження ВЛК, відповідні докази в матеріалах справи відсутні.
Відповідач, повідомлений про розгляд справи належним чином, правом на подання відзиву не скористався.
Згідно вимог ч. 4 ст. 159 КАСУ неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відтак суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо судових витрат.
За змістом ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судові витрати покладаються на відповідачів відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд зазначає, що позивач сплатив судовий збір за немайнову позовну вимогу у більшому розмірі ніж це передбачено законодавством, а саме: на суму 726,72 грн., яка не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає поверненню позивачу з Державному бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252 КУпАП України, ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1803 від 04 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3512 (три тисячі п`ятсот дванадцять) грн 48 коп.
Повернути ОСОБА_1 з Державному бюджету України сплачену суму судового збору у більшому розмірі ніж передбачено законодавством у сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн 72 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя Г. Ю. Лютая
Судове рішення № 132975141, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 29.12.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 175/19250/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: