Вирок № 132966210, 10.06.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45170/24-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об`єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100060001932 від 23.08.2024 та за №12024100060002110 від 14.09.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

03.12.2009 Київським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

09.06.2010 Котелевським районним судом Полтавської обл. за ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

10.02.2014 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

05.03.2014 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 1 рік 8 місяців позбавлення волі;

09.07.2015 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

12.03.2019 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

06.03.2020 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 70, ст. 71 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі;

27.04.2022 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; звільнений 17.02.2023 року з Старобабанівської виправної колонії Черкаської області по відбуттю строку покарання;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.08.2024 року приблизно о 17 год. 30 хв., прибув до центральної частини м. Києва до ТРЦ «Гулівер», розташованого за адресою: м. Київ, пл. Спортивна 1-а, де познайомився з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого обидва зайшли до магазину «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд» код ЄДРПОУ 40720198 в ТРЦ «Гулівер».

Після чого, перебуваючи у вказаному магазині, у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Так, ОСОБА_4 взяв до рук кошик для товару та пішов по торгівельному залу, де серед виставлених товарів взяв до рук: Ковбаса Алан Ностальгія с/в в/г арт. 683188 в кількості 6 штук загальною вартістю 1435 грн 20 коп.; Ковбаса Алан Престиж сиров`ялена в/г арт. 868600 в кількості 5 штук загальною вартістю 1 076 грн 00 коп.; Ковбаса Алан Єврейська с/в в/г арт. 955028 в кількості 2 штуки загальною вартістю 510 грн 40 коп.; Ковбаса Брауншвейська с/к Алан арт. 58377 в кількості 1 штука вартістю 224 грн 39 коп. та поклав вказані товари до кошику. У подальшому, перебуваючи у торгівельному залі ОСОБА_4 , передав кошик із вказаними товарами ОСОБА_5 , який у свою чергу підняв його над головою, проніс через антикрадіжкові рамки, при цьому не сплативши за товар, вийшов за межі магазину та пішов у невідомому напрямку, тим самим розпорядився викраденим товаром на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 завдав матеріального збитку ТОВ «Сільпо-Фуд», код ЄДРПОУ 40720198, на суму 3 245 грн 99 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Також, 10 вересня 2024 року у невстановлений час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи в кімнаті АДРЕСА_3 , познайомився з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході спілкування ОСОБА_4 розпочав спільно вживали алкогольні напої з ОСОБА_6 , під час чого в нього виник раптовий злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, розуміючи, що потерпіла за ним не спостерігає та не завадить протиправно заволодіти майном, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаній кімнаті №302 хостелу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36е, приблизно о 18 годині, скориставшись тим, що ОСОБА_6 у цей час спала та не могла перешкодити його діям, викрав з сумки останньої телефони марки SAMSUNG моделі A51 4/64 GB, вартістю якого відповідно до висновку експерта від 10.07.2024 №СЕ-19/111-24/53656-ТВ становить 3200 гривень та марки iPhone 13 Pro моделі A2638, Sierra Blue, 256 GB, вартістю якого відповідно до висновку експерта від 27.09.2024 №3469 становить 25 300 гривень, та залишив приміщення хостелу у невідомому напрямку, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, підтвердив місце, спосіб, час, мету вчинення злочинів. Щиро кається, до скоєного ставиться осудно в свою сторону.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила визнати винним ОСОБА_4 та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши останнього на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, цивільний позов не подавав.

З урахуванням думки присутніх учасників справи, відсутності цивільного позову, суд постановив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого, його представника.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, а також його посткримінальну поведінку, та часткове відшкодування шкоди на стадії досудового розслідування потерпілій за злочин щодо крадіжки мобільного телефону.

Крім того, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік та стан здоров?я, те, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, дає критичну оцінку своїм діям.

Так, санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, що свідчить згідно з ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у викривальних показах.

При призначенні покарання суд враховує, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведених обставин, суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з положень ст. 65 КК України, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, погодившись таким чином з позицією сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, суд не вбачає.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема способу життя, характеризуючи його данні, його вік, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, відшкодування шкоди, відсутність цивільного позову, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_4 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади, що виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком два роки з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного, а також узгоджується з позицію сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 370, 374, 393-395, 532 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-76, ч. 4 ст. 185 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обраховувати починаючи з 10 червня 2025 року.

Речові докази:

- оптичний носій інформації, а саме диск DVD-R «Media», 4.7 GB, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- лазерний оптичний диск типу DVD-R, ємкістю 4.7 GB, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефони марки SAMSUNG моделі A51 4/64 GB, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - повернути (залишити) власнику ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта:

- за проведення експертизи (висновок експерта 24.09.2024 №СЕ-19/111-24/53656-ТВ) у розмірі 1 893, 20 грн.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1