Рішення № 132963674, 18.12.2025, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1226/25

Провадження № 2/293/753/2025

18 грудня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача в режимі відеоконференції Хільчевського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

14.10.2025 позивач звернулась до суду з позовом, за змістом якого просить визнати поважною причину пропуску нею строку для прийняття спадщини після смерті її сусідки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . За життя 30.01.1997 вона склала заповіт, яким на випадок смерті заповіла все своє майно де б воно не було та з чого б не складалося своїй сусідці ОСОБА_1 . На початку 2020 року секретар виконавчого комітету Городищенської сільської ради Житомирського району Житомирської області Волинець Н.М. повідомила ОСОБА_1 про існування заповіту складеного ОСОБА_2 .

У січні 2020 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. про відкриття спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, лише 30.04.2025 позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду з метою продовження строку для прийняття спадщини. При цьому спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилась.

Позивач вказує, що визначений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила з тієї причини, що вона не є близьким родичем померлої і їй не було відомо про наявність заповіту, складеного на її ім`я.

В зв`язку з викладеним, позивач просить суд визнати поважною причину пропуску нею строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 15.10.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині (а.с.20-21).

У визначений судом строк позивач подав до суду заяву про усунення недоліків (а.с.23-29).

Ухвалою від 27.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 10 год. 00 хв. 24.11.2025 (а.с.31).

24.11.2025 позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні та її представник ОСОБА_3 в режимі відео конференції в підготовчому судовому засіданні позов підтримали та просили призначити справу її до судового розгляду. Відповідач Високівська сільська рада Житомирського району Житомирської області повноважного представника в судове засідання не направила. Відзив на позов не подала. Про день та час розгляду справи в суді повідомлена належним чином (а.с.33,39-40).

24.11.2025 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив цивільну справу до судового розгляду по суті на 14:00 год. 18.12.2025(а.с.41).

18.12.2025 позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити. Вказала, що вона була сусідкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і їй не було відомо про те, що остання склала заповіт на її ім`я. Однак, здійснювала догляд за ОСОБА_2 до дня смерті. Про існування заповіту позивач дізналася лише на початку 2020 року від старости села. Вона відразу ж звернулась до нотаріуса, яка їй повідомила про те, що необхідно зібрати ряд документів.

Представник позивача адвокат Хільчевський С.О., який діє на підставі ордена на надання правничої допомоги серії АМ №1160550 від 09.10.2025, в режимі відеоконференції позов підтримав, просив його задовольнити. Вказав, що причиною поважності пропуску позивачем строку для прийняття спадщини було не знання позивачем про існування заповіту складеного на її ім`я.

Представник відповідача Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив. Відзив на позов не подав. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.43).

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 18.12.2025, відповідно до вимог ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд оголосив скорочене рішення суду.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Городище Черняхівського району Житомирської області померла ОСОБА_2 у віці 88 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.03.1997 (а.с.9).

Із копії заповіту від 30.01.1997 та його дублікату складеного ОСОБА_2 , посвідченого секретарем Городищенської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 30.01.1997, зареєстрованого в книзі для реєстрації заповітів за №6 вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все майно де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла своїй сусідці ОСОБА_1 , яка проживає в с.Городище, Черняхівського району, Житомирської області, в тому випадку, якщо вона її хвору буде доглядати до самої смерті (а.с.13, 14).

Заповіт не змінено та не скасовано та згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № витягу 80997135 від 30.04.2025 заповіт ОСОБА_2 є чинним (а.с.26).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, про що свідчить витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № витягу 80997115 від 30.04.2025 (а.с.27).

30.04.2025 приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. за результатами письмового звернення щодо здійснення права на спадкування після заповідача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила ОСОБА_1 про те, що нею пропущено строк для прийняття спадщини, визначений ч.2 ст.549 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення даних цивільних правовідносин. Докази, що свідчать про дії, пов`язані з прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини відсутні. Заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_2 іншими спадкоємцями не подано, спадкова справа до майна померлого не заводилася (а.с.12).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ОЦІНКА ДОКАЗІВ

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду в порядку позовного провадження з позовними вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Предметом спору в даній справі є, зокрема, визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до спірних правовідносин у частині здійснення ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_4 застосуванню підлягають норми ЦК УРСР 1963 року в редакції, чинній на момент відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Водночас статтею 548 ЦК Української РСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Разом з тим ст.549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно ст.550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

Нормами ЦК УРСР не було передбачено надання спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини, а передбачено продовження строку на прийняття спадщини».

Крім того, відповідно частини другої статті 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 494/498/16-ц (провадження № 61-5303св18) зроблено висновок, що: «вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд зобов`язаний дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги тим, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті сусідки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у визначений ЦК УРСР шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, ОСОБА_1 вказала на необізнаність про наявність заповіту складеного на її ім`я та наявність спадкового майна. Однак, в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що дізналась про наявність заповіту лише у 2020 році. Після чого, у січні 2020 році звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову через 5 років, а саме 30.04.2025. Втім, жодних доказів звернення до нотаріуса у 2020 році позивач не надала.

Суд враховує ту обставину, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Разом з тим, зважаючи на тривалість пропуску строку для прийняття спадщини з часу коли позивач довідалась про заповіт, а саме у січні 2020 року, суд вважає, що позивач не довела існування об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для прийняття нею спадщини саме у шестимісячний строк з часу, коли дізналась про ці обставини. При цьому суд критично ставиться до пояснень позивачки про отримання нею відмови від нотаріуса через 5 років, а саме 30.04.2025.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті сусідки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позову суд відмовив, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

На підставі статей 525, 529, 530, 548, 549, 550 ЦК УРСР, ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників у справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

адреса: АДРЕСА_1 .

РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:

Високівська сільська рада Житомирського району Житомирської області.

код ЄДРПОУ 04344191.

Місце знаходження: вул.Чеська, 46, с.Високе, Житомирський район, Житомирська область, 12341.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 29.12.2025.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО