Рішення № 132962135, 29.12.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 465/9576/24

Провадження № 2/466/2516/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М. В.

представника позивача Васюти К.Є.

представника відповідача Гавася Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

03.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними Договорами № 101291157 від 26.07.2021, № 77481515 від 04.10.2021 у розмірі 75111,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.07.2021 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 101291157.

04.10.2021 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір № 77481515.

Згідно умов Договору № 101291157 від 26.07.2021, Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3600 грн, які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Щодо умов Договору № 77481515 від 04.10.2021 зазначає, що Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2 Договору про надання позики : сума позики становить 10171 грн; процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування позикою.

29.12.2021 було укладено договір №29-12/2021-45 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №101291157.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023/01 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №101291157.

Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №101291157.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідний кредитів» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77481515.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77481515..

Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №77481515.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №101291157 від 26.07.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 40650,80 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7200 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33450,80 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77481515 від 04.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 34461,02 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10171 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24288,35 грн, нараховані 3% річних 1,67 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 75111,82 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17371 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 57739,15 грн, нараховані 3% річних 1,67 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10 червня 2025 року скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2025 року та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач та його представник своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористались.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та пояснив, що факт зарахування грошових коштів на рахунок відповідача є підтверджений зібраними по справі доказами, відтак кредитні договори є укладеними. Крім того зазначив, що у даному випадку саме відповідач має довести, що кошти на його рахунок не надходили.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та пояснив, що у вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки немає підтверджень існування правовідносин між сторонами та відсутні кредитні договори. Відтак позивач не може підтвердити суму кредиту, нараховані відсотки, строк дії договору, а також штрафні санкції. Також зазначив, що не було підстав для оскарження вказаних кредитних договорів, оскільки таких не існує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.07.2021 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 101291157.

На підтвердження зазначеного ТОВ «Коллект Центр» було додано до позовної заяви Платіжне доручення 30342624 від 26.07.2021 року, згідно якого 26.07.2021 року відбулось перерахування грошових коштів у сумі 8 000,00 грн згідно договору 101291157 на номер картки НОМЕР_1 , яку позичальник власноруч вказав при заповненні форм на сайті Кредитодавця.

04.10.2021 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір № 77481515.

На підтвердження зазначеного ТОВ «Коллект Центр» було додано до позовної заяви довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 08.10.2024 року за вих. №КД-000000961/ТНПП, згідно якої 04.10.2021 року відбулось перерахування грошових коштів у сумі 10 171,00 грн на номер картки НОМЕР_2 , яку позичальник власноруч вказав при заповненні форм на сайті Кредитодавця.

Згідно умов Договору № 101291157 від 26.07.2021, Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3600 грн, які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Щодо умов Договору № 77481515 від 04.10.2021 зазначає, що Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2 Договору про надання позики : сума позики становить 10171 грн; процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування позикою.

29.12.2021 було укладено договір №29-12/2021-45 відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №101291157.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023/01 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №101291157.

Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №101291157.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідний кредитів» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77481515.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77481515..

Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №77481515.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №101291157 від 26.07.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 40650,80 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7200 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33450,80 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77481515 від 04.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 34461,02 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10171 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24288,35 грн, нараховані 3% річних 1,67 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 75111,82 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17371 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 57739,15 грн, нараховані 3% річних 1,67 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. З ч. 1 ст. З ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягни згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. З Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із зазначеного вбачається, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено кредитні договори в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявки на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав Позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначену електронну адресу, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду.

Аналогічний висновок міститься у Постанові ВСУ № 61-20799 св 19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора.

Крім того, саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісних кредиторів, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягни згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Наведене вище, у свою чергу свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.

Таким чином, кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на електронну пошту, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Доказів протилежного стороною відповідача суду не подано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

З чого слідує, що не спростування відповідачем презумпції правомірності Кредитного договору - всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення Кредитного договору, підлягають виконанню.

Стороною відповідача не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки кредитні договори є дійсними та ніким не оскаржені.

Щодо посилання представника відповідача на відсутність первинних бухгалтерських документів, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до позиції Верховного Суду (у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду) від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц «Верховний Суд вказав що: доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

До первинних документи відносяться такі документи, які також підтверджують розмір наданого відповідачу кредиту.

04.11.2025 року на адресу суду надійшла відповідь АТ КБ «Приватбанк» про те, що в установі АТ КБ Приватбанк» на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_4 ). Також емітувались інші картки.

Ідентифікаційні дані власника картки:

прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 ;

реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

серія та номер паспорта НОМЕР_7 ;

адреса місця проживання Адр. факт.: АДРЕСА_1 ;

контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) НОМЕР_8 .

Крім того, згідно вказаної відповіді:

по рахунку(ах) НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 10 171,00 UAH від 04-10-2021 р.

по рахунку(ах) НОМЕР_5 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 8 000 UAH від 26-07-2021 р.

Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що факт отримання відповідачем коштів за кредитними договорами знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.

В той же час Відповідач всупереч умовам кредитних договорів свої зобов`язання за належним чином не виконав, суми кредитів не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 75111,82 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17371 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 57739,15 грн, нараховані 3% річних 1,67 грн. На день розгляду справи зазначена вище заборгованість відповідачем не погашена.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідач наведені розрахунки не заперечив, власних не провів, доказів їх неправильності не надав. Таким чином, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості.

Що стосується доводів представника відповідача з приводу необґрунтованості позову, які викладені у заяві про перегляд заочного рішення, то суд звертає увагу, що заява про перегляд заочного рішення згідно ст. 174 ЦПК України не є заявою по суті справи, а тому викладені в ній доводи не розглядаються судом як підстава для вирішення спору по суті, а мають інший характер і наслідки.

Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження аргументів, які викладені в заяві про перегляд заочного рішення.

Інші зазначені представником відповідача в судовому засіданні доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено, що відповідач не виконав умови кредитних договорів №101291157 від 26.07.2021, № 77481515 від 04.10.2021 та право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, отже позовні вимоги доведені і підлягають до задоволення.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги № 209 від 11.10.2024, витяг з Акту №3 про надання юридичної допомоги від 08.11.2024.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 16000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який представник міг би витратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг та конкретними обставинами справи.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами №101291157 від 26.07.2021, № 77481515 від 04.10.2021 в розмірі 75111,82 грн (сімдесят п`ять тисяч сто одинадцять гривень 82 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн (чотири тисячі).

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О. І. Баєва