Рішення № 132960992, 29.12.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4086/25

Провадження № 2/740/1892/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 грудня 2025 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі Пучка М.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_2 -адвоката Семенка В.І.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,- ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Ніжинської міської ради про визначення додаткового строку терміном в 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ніжині. Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_4 є тіткою позивача, після смерті якої відкрилась спадщина на 3 / 5 та 2 / 5 частки буд. АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 залишила два заповіти, якими (заповіт від 21 січня 1999 року) 3 / 5 частки буд. АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 , яким прийнято і оформлено дану спадщину в нотаріальному порядку, а 2 / 5 частки даного будинку- ОСОБА_5 (заповіт від 03 лютого 1994 року), яка спадщину не прийняла. На даний час наявні 2 / 5 частки вказаного будину, щодо якої були численні позови як з його сторони так і третьої особи ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_5 , і після ухвалення Чернігівським апеляційним судом 28 січня 2025 року рішення по справі за його позовом про визнання права власності на 2/5 частки даного будинку позивач остаточно усвідомив наявність у нього права на спадкування за законом після своєї тітки, до цього позивач добросовісно вважав, що має право на спадщину за заповітом, і після цього звернувся до нотаріуса із заявою щодо 2/5 частки будинку, проте нотаріусом листом від 03 червня 2025 року відмовлено у видачі свідоцтва через пропуск строку для прийняття спадщини. Причини пропуску строку мають ознаки поважності у розумінні ст.1272 ЦК України, оскільки вони були зумовлені не бездіяльністю з його сторони, а сумарним впливом об`єктивної правової невизначеності, відсутності доступу до спадкової інформації та добросовісного переконання в тому, що воля спадкодавця була реалізована. Просить позов задовольнити.

Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року залучено по справі в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 ..

У поясненнях від 30 вересня 2025 року представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Семенок В.І. вважає позов неогрунтованим через відсутність доказів поважності пропуску строку для подачі заяви нотаріусу, також відсутні докази щодо рідства між позивачем та ОСОБА_4 ..

Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 09 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги за обставин згідно з позовною заявою, пояснивши, що дізнався про смерть своєї тітки ОСОБА_4 у березні 2004 року, ОСОБА_3 є його двоюрідним братом, з яким наявний спір щодо 2/5 частки будинку, він звертався до суду у 2017, 2019, 2025 роках.

У судовому засіданні 09 грудня 2025 року представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Семенок В.І. зазначив про необгрунтованість позову.

Представник відповідача Ніжинської міської ради у судове засідання не з`явився, відповідно до клопотання від 18 серпня 2025 року представник Лях О.М. проти позову не заперечує, судовий розгляд просить провести за відсутності.

Інші заяви, клопотання учасників по справі станом на 09 грудня 2025 року відсутні.

Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.

Позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третьою особою-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які під час судового розгляду посилаються на численні судові провадження по вирішенню спорів в порядку спадкування після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим судом використовуються дані з Єдиного державного реєстру судових рішень, що має значення для прийняття справедливого рішення, що є ключовим для належного здійснення правосуддя.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 15 листопада 2023 року по справі 740/1081/23, яке набрало законної сили, встановлений факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ніжині Чернігівської області, є рідною тіткою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дане рішення ухвалене судом із врахуванням постанови Чернігівського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, яким змінено рішення Ніжинського міськрайонного суду від 28 листопада 2019 року в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку за набувальною давністю, судом апеляційної інстанції встановлено, зокрема, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 була тіткою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; постанови Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року, якою скасоване рішення Ніжинського міськрайонного суду від 09 грудня 2020 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, судом апеляційної інстанції встановлено, зокрема, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 була тіткою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

З даних підстав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ніжині Чернігівської області, є рідною тіткою як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 ..

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 02 жовтня 2024 року по справі № 740/4405/23, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що не прийняв спадщину після ОСОБА_4 .. Даним рішенням встановлено слідуюче.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ніжині, остання була тіткою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

За свого життя ОСОБА_4 склала заповіт від 03 лютого 1994 року, яким заповіла ОСОБА_5 2 / 5 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

За заповітом ОСОБА_4 від 21 січня 1999 року 3 / 5 частини даного житлового будинку вона заповіла ОСОБА_1 ..

11 січня 2006 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно 3 / 5 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 03 листопада 2009, яке набрало законної сили, ОСОБА_5 визначено додатковий строк терміном 2 місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подачі заяви до Ніжинської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріали справи не містять відомостей щодо прийняття ОСОБА_5 спадщини після померлої ОСОБА_4 ..

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 січня 2018 року вбачається, що власником 3 / 5 частини будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , власником 2 / 5 частини вказаного будинку зазначено ОСОБА_4 (особа померла).

Згідно копії постанови Чернігівського апеляційного суду від 23 липня 2020 року ОСОБА_3 у лютому 2018 року звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку за набувальною давністю, проте рішенням суду першої інстанції у позові було відмовлено, судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення місцевого суду змінено в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог.

13 серпня 2019 року представник спадкодавця ОСОБА_1 звернувся до Бахмацької районної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Ніжинської міської нотаріальної контори Чернігівської області від 19 серпня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2 / 5 частини вказаного будинку у зв`язку з наявністю спору про право стосовно спадкового будинку, який перебуває на розгляді в суді.

Правові підстави для задоволення позову, визначені ст.344 ЦК України, відсутні, оскільки власником 2 / 5 частин у праві власності на спірний житловий будинок була померла ОСОБА_4 , матеріали справи не містять підтвердження, що вона відмовлялася від належного їй нерухомого майна, за життя вона склала заповіт на доньку позивача ОСОБА_5 , яка спадщину своєчасно не прийняла, і ці обставини були відомі позивачу.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 08 червня 2023 року скасоване рішення Ніжинського міськрайонного суду від 20 березня 2023 року (за позовом ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради, третя особа- ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом на 2 / 5 частки житлового будинку за АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , справа №740/1665/22), у задоволенні позову відмовлено. Судом апеляційної інстанції зокрема встановлено, що 25 липня 2005 року ОСОБА_1 подав заяву до Ніжинської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і останньому 11 січня 2006 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно 3 / 5 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 звертався до Ніжинської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини відносно 2 / 5 часток будинку за АДРЕСА_1 , проте свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану частку будинку не видавалось у зв`язку з наявністю спору про право стосовно спадкового будинку; заявлені позивачем вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 , який звертався до нотконтори з заявою про прийняття спадщини відносно 2 / 5 часток вказаного будинку, клопотань про залучення ОСОБА_1 в якості відповідача за цим позовом ОСОБА_3 не заявляв, що, з урахуванням приписів ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року змінене рішення Ніжинського міськрайонного суду від 28 липня 2023 року (за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради, третя особа- ОСОБА_3 , про визнання права власності на 2 / 5 частки житлового будинку за АДРЕСА_1 в порядку спадкуваня за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , справа №740/4961/21) в частині мотивів відмови у позові. Судом апеляційної інстанції зокрема встановлено, що заповітом від 03 лютого 1994 року ОСОБА_4 визначила ОСОБА_5 спадкоємцем 2 / 5 частин житлового будинку за АДРЕСА_1 , а інші 3 / 5 частин даного житлового будинку заповітом від 21 січня 1999 року заповіла ОСОБА_1 ; після визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в судовому порядку ОСОБА_1 11 січня 2006 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/5 частини будинку; ОСОБА_5 спадщину за заповітом на 2 / 5 частин будинку не прийняла; у 2017 та 2019 роках ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 , до складу якої входить 2 / 5 частин вказаного житлового будинку, в обох випадках нотаріусом роз`яснено неможливість видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом через наявність спору про право стосовно спадкового нерухомого майна; на підтвердження того, що померла є його тіткою, позивач відповідних документів на підтвердження цих доводів не додав; у матеріалах справи відсутні докази родинних відносин між позивачем та померлою спадкодавицею, що є визначальним для доведення права особи на спадкування за законом.

Також судом враховується постанова Чернігівського апеляційного суду від 28 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на 2/5 частки буд. АДРЕСА_1 , згідно з якою зокрема 2/5 частки вказаного будинку не охоплюються заповітом ОСОБА_4 від 21 січня 1999 року, а тому через непрйняття спадщини ОСОБА_5 , право на спадкування цієї частки майна отримують спадкоємці за законом. ОСОБА_1 не є спадкоємцем за заповітом від 03 лютого 1994 року, також він не належить до кола спадкоємців за законом, що підтверджено постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року по справі №740/4961/21.

Згідно з постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року по справі №740/4961/21 (за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно), зокрема наявні докази не підтверджують родинні відносини між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 ..

Вказані рішення судів враховуються під час розгляду даної справи в порядку ч.4 ст.82 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 (провадження № 61-9796св22)).

Позивач ОСОБА_1 обгрунтовує свої вимоги тим, що після ухвалення Чернігівським апеляційним судом 28 січня 2025 року рішення по справі за його позовом про визнання права власності на 2/5 частки будинку остаточно усвідомив наявність у нього права на спадкування за законом після своєї тітки, до цього позивач добросовісно вважав, що має право на спадщину за заповітом, і після цього звернувся до нотаріуса із заявою щодо 2/5 частки будинку, проте нотаріусом листом від 03 червня 2025 року відмовлено у видачі свідоцтва через пропуск строку для прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є племінником своєї тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ніжині, і є спадкоємцем за її заповітом на 3/5 частки буд. АДРЕСА_1 , що ним реалізовано в нотаріальному порядку і на час розгляду справи останній є власником вказаних 3/ 5 часток даного будинку, також у 2017 та 2019 роках ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 , до складу якої входить 2/5 частки вказаного житлового будинку, і в обох випадках нотаріусом роз`яснено неможливість видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом через наявність спору про право, тобто позивач до 2017 року знав про можливість реалізації ним права на спадкування частки будинку і за законом, і відмова нотаріуса обгрунтовувалась лише наявністю спору по незавершених судових провадженнях, у зв`язку з чим посилання позивача на наявність права спадкування за законом лише після судового рішення 28 січня 2025 року-судом відхиляється. Також судом враховується, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини і до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Позивач ОСОБА_1 на обґрунтування позову також посилається на повідомлення Бахмацької державної нотаріальної контори від 03 червня 2025 року (на звернення позивача від 31 травня 2025 року про видачу свідоцтва про право на спадщину), у якому зазначено про відсутність підтвердження прийняття позивачем спадщини за законом; також зазначено про можливість реалізації права на спадкування шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини у судовому порядку.

Вказане повідомлення не містить будь-яких обґрунтувань зокрема щодо дотримання чи недотримання ОСОБА_1 строків звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 як по заповіту, так і за законом, зокрема упродовж 6-місячного строку після смерті останньої так і в період до звернення до нотаріуса 31 травня 2025 року, тобто дане повідомлення не є відмовою нотаріуса у вчиненні відповідної нотаріальної дії, а є лише роз`ясненням, у зв`язку з чим позивач не позбавлений можливості оскарження даного повідомлення в порядку ст.50 Закону України «Про нотаріат», якою встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду; право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

З даних підстав посилання позивача на усвідомлення наявності права на спадкування за законом лише у січні 2025 року після чергового судового рішення, тобто фактично юридична необізнаність позивача про порядок прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , невизначеність складу спадкоємців,-не свідчать про об`єктивні, непереборні істотні труднощі, які перешкоджали позивачу звернутись до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений строк, також не доведено-чи існували дані обставини чи почали існувати упродовж шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду, і чи обґрунтовано відмовлено нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину саме через недотримання строку для прийняття спадщини,- що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Також при вирішенні справи судом враховується, що позивачем у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємець, який пропустив такий строк. Належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину і заперечують проти подання позивачем заяви про прийняття спадщини після спливу встановленого строку в межах нотаріального провадження. За їх відсутності відповідачем залучається територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За поданими суду матеріалами, зокрема копіями матеріалів спадкової справи після ОСОБА_4 , заяви про прийняття спадщини подані лише ОСОБА_1 , тобто належним відповідачем по справі є Ніжинська міська рада, при цьому клопотання представника Лях О.М. про визнання позову за поданими суду матеріалами суперечить закону, у зв`язку з чим суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, при цьому суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи, тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами та третьою особою під час судового розгляду із врахуванням змагальності та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вказане судове рішення відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України ухвалене та проголошене 29 грудня 2025 року.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 244, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник.