Ухвала суду № 132959891, 17.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 1512/3427/2012

Провадження № 4-с/947/59/25

УХВАЛА

17.12.2025

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.,

за участю секретаря Торгонської В.М.,

за участі сторін:

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках цивільної справи №1512/3427/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив зобов`язати останнього зняти арешт зі всього майна заявника, зняти заборону відчуження будь-якого рухомого майна, що належить заявнику, припинити обтяження №1020862 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ), внесене 23.05.2013 року державним реєстратором Шушулковим М.Д. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 38033618, виданого 22.05.2013 року, видавник ОСОБА_3 , Перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції шляхом внесення змін до відповідного реєстру.

Зазначає, що 22.05.2013 року старшим державним виконавцем Першого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Коркач О.І. було відкрито виконавче провадження №38033618 з виконання виконавчого листа 1512/3427/2012, виданого 11.02.2013 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з нього заборгованості.

22.05.2013 року у даному виконавчому провадженні було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження за яким було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна

У цьому ж виконавчому провадженні 29.08.2013 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу і наразі виконавче провадження №38033618 з примусового виконання виконавчого листа 1512/3427/2012 має статус «завершений».

При цьому, на момент звернення з вказаною заявою, все майно заявника дотепер перебуває під забороною відчуження на підставі постанови про арешт майна від 22.05.2013 року, що порушує його права, оскільки виконавче провадження №38033618 з примусового виконання виконавчого листа 1512/3427/2012 було завершено та знищене, повторно виконавчий документ не пред`являвся до виконання, будь-які інші виконавчі провадження відносно заявника відсутні, і за таких обставин відсутні підстави для продовження дії арешту його майна.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року було ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 1512/3427/2012 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» дло ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченої ухваленням рішення. Зупинено провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках цивільної справи №1512/3427/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі про відновлення втраченого судового провадження.

Передано до канцелярії Київського районного суду м. Одеси копію ухвали для реєстрації цивільної справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі №1512/3427/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2025 року (суддею Бескровним Я.В.) було відмовлено у відновленні втраченого судового провадження по цивільній справі №1512/3427/2012.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2025 року провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках цивільної справи №1512/3427/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором поновлено. Призначено скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках цивільної справи №1512/3427/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з`явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

В судовому засіданні 17.12.2025 року ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги та просив їх задовольнити.

Представник Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про час та місце засідання був повідомлений належним чином, у судове засідання 17.12.2025 року не з`явився, проте надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з інформації про державну реєстрацію обтяжень з Витягу Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі постанови старшого державного виконавця Першого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Коркач О.І.,зареєстровано обтяження 38033618 від 23.05.2013 року на все нерухоме майно.

22.05.2013 року старшим державним виконавцем Першого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Коркач О.І. було відкрито виконавче провадження №38033618 з виконання виконавчого листа 1512/3427/2012, виданого 11.02.2013 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з нього заборгованості, відповідно до постанови від 22.05.2013 року (а.с.22).

22.05.2013 року у даному виконавчому провадженні було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження за яким було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна (а.с.23).

Судом встановлено, що у вказаному вище виконавчому провадженні 29.08.2013 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу і наразі виконавче провадження №38033618 з примусового виконання виконавчого листа 1512/3427/2012 має статус «завершений» (а.с.24, 25-26).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 03.10.2025 року він просив Київський відділ ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса)зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження, що належить ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №38033618.

Відповідно до відповіді Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №143027 від 09.10.2025 року, заявнику запропоновано питання, щодо зняття арешту з його майна у виконавчому провадженні №38033618, відповідно до абз.1 ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», вирішити в судовому порядку.

Відповідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №38033618 перебуває у статусі «Завершено».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.3 ст.13 вказаного закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.4, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судовим розглядом встановлено, що виконавче провадження №38033618 завершено на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №38033618 перебуває у статусі «Завершено».

При цьому, виконавче провадження №38033618 було завершено з підстав відсутності у боржника майна, тобто державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а не постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, повернення виконавчого листа стягувачу з підстав, передбачених ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», не є закінченням виконавчого провадження і не звільняє боржника від обов`язку виконати рішення суду, а відповідно і від негативних наслідків, передбачених Законом, за його не виконання.

Крім того, в матеріалах справи відсутній жодний доказ, на підтвердження наявності підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, відповідно до встановленого ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» вичерпного переліку таких підстав.

За таких обставин, оскільки встановлено, що Київським відділом ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вимоги Законодавства не порушено, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії/бездіяльність Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках цивільної справи №1512/3427/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст. 447, 451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках цивільної справи №1512/3427/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 24.12.2025 року.

Суддя В. С. Петренко