Єдиний державний реєстр судових рішень 490/8284/25
н\п 2/490/4594/2025
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді - Чулуп О.С.,
при секретарі судових засідань - Правник А.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі - ТОВ «Споживчий Центр», позивач) звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 8633,17 грн з яких: 3000 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 3780 грн. сума по процентах, 353,17 грн. комісія за надання кредиту, 1500 грн.неустойка.
Відповідач надала відзив в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що брала кредит лише в сумі 3000 грн.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.03.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) предметом якого є надання кредиту позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Цього ж дня, 28.03.2025 року ОСОБА_1 підписала заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти). З якою позичальник ознайомився за посиланням https://sgroshi.com.ua/faq/, згідност. 11ЗУ «Про електронну комерцію». В цій заяві ОСОБА_1 підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якого є заявка до кредитного договору № 28.03.2025-100002789 від 28.03.2025 року, з яким попередньо ознайомився.
За умовами вказаними в цій заявці ОСОБА_1 погодилась на отримання кредитних коштів на таких умовах: сума кредиту 3000 грн; строк, на який надається кредит 140 днів, дата повернення кредиту 14.08.2025 року, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Згідно п. 10 Договору денна процентна ставка становить 0,87% .
Згідно умов заяви реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-74ХХ-ХХХХ-3296.
Згідно п.7 договору комісія пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 600 грн.
Згідно п. 15 договору неустойка 30 грн., що нараховується за кожен день невиконання/належного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.
Підписання договору № 28.03.2025-100002789 від 28.03.2025 року про надання кредиту здійснено електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора Е 946.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію».
З огляду на вищевикладене, суд придоходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про всі умови кредитування, а саме: сукупну вартість кредиту, сплату відсотків та умови повернення кредитних коштів.
Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 29.09.2025 року повідомлено, що 28 березня 2025 року було зараховано на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 28.03.2025-100002789.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 28.03.2025-100002789 від 28.03.2025 року станом на день подання позову до суду у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі розмірі 8633,17 грн з яких: 3000 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 3780 грн. сума по процентах, 353,17 грн. комісія, 1500 грн. неустойка.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно дост. 638ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 ч.2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1ст. 549 ЦК України неустойкою(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Із наявних у матеріалах справи слідує, що ТОВ «Споживчий Центр» виконало умови договору укладеного з ОСОБА_1 та надало відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором 28.03.2025-100002789 від 28.03.2025 року про надання кредиту в сумі 8633,17 грн з яких: 3000 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 3780 грн. сума по процентах, 353,17 грн. комісія, 1500 грн. неустойка.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту 3000 грн., заборгованості за відсотками 3780 грн., комісії 353,17 грн.
Що стосується стягнення неустойки в розмірі 1500 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих таперехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цьогоКодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначені положення закону стягнення неустойки у розмірі 1500,00 гривень за кредитним договором № 28.03.2025-100002789 від 28.03.2025 року тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2001,38 грн.
Керуючись статтями12,13,81,89,141,259,263-265,280 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 28.03.2025-100002789 від 28.03.2025 року в розмірі 7133,17 грн. з яких: заборгованість за основним боргом 3000 грн., відсотки в розмірі 3780 грн., комісія за надання кредиту 353,17 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір в сумі 2001 грн. 38 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Інформація про сторони:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса: 01032,м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя
Судове рішення № 132952340, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 11.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/8284/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: