Ухвала суду № 132951437, 27.12.2025, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.12.2025

Справа № 497/3370/25

Провадження № 1-кс/497/1062/25

УХВАЛА

про розгляд клопотання щодо обрання запобіжного заходу

27.12.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчоі ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах в кримінального провадження №12025162270000712 від 25.12.2025. відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Болград Одеської області, зі слів - українську розуміє, має незакінчену середнью освіту - 8 класів, офіційно непрацевлаштований, не одружений, дітей не має, проживає з матір`ю за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

- якому 26.12.2025р. пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307ч.2 КК України, згідно протоколу затримання - був затриманий о 14:50годині 25.12.2025року,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2025 року до Болградського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 26.12.2025 що погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_8 , яким слідчий просить про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно гр. ОСОБА_9 в межах кримінального провадження №12025162270000712 від 25.12.2025р., якому пре`явлено 26.12.2025р. підозру за ст.307 ч2 КК України. В обгрунтування клопотання зазначено, що на початку грудня 2025 (більш точні дату та час не встановлено), гр. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , через месенджер «Telegram», вступив в протиправну змову з невстановленою особою під інтернет-ім`ям « ОСОБА_10 » щодо збуту наркозалежним особам особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), - для рекреаційного вживання на території м.Болград Одеської області. Після чого, діючи з єдиним наміром на вчинення незаконних діянь з психотропними речовинами з метою їх збуту, з корисливих мотивів, порушуючи вимоги ст.ст.7,12,19,20 ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 (згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці ІІ визначеної Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів», на території України забороняється, окрім як певними суб`єктами господарювання (юридичними особами) за наявності в них відповідної ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, що видається у відповідності до Постанови КМУ №589 від 03.06.2009 «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом» Відповідно до вищевказаної змови, ОСОБА_5 , мав отримати від невстановленої особи під інтернет-ім`ям « ОСОБА_10 », пакунки з вищевказаною психотропною речовиною та у подальшому здійснити її закладання, розміщуючи зазначені пакунки з приховуванням в різних місцях міста Болград Одеської області та фотографуючи на свій мобільний телефон з вказівкою їх геолокації, і повідомити про це невстановлену особу з інтернет-ім`ям « ОСОБА_10 » через меседжер «Telegram», направивши відповідні повідомлення. За вказані дії ОСОБА_5 мав отримати оплату за кожне закладання від невстановленої особи під інтернет-ім?ям «Brabuskа». А невстановлена особа під інтернет-ім?ям «Brabus», відповідно до заздалегідь розподілених ролей, виконуючи свою частину спільного умислу, мала через месенджер «Telegram», направляти відповідні повідомлення наркозалежним особам з зазначенням геолокації цих закладань психотропної речовини - здійсненних ОСОБА_5 та отримувати від них відповідні оплати за реалізовану психотропну речовину. 22.12.2025 вищевказана невстановлена особа під інтернет-ім`ям « ОСОБА_10 » через месенджер «Telegram» надала ОСОБА_5 вказівку про необхідність отримання 22.12.2025 пакунку з вказаною психотропною речовиною у поштоматі №56472 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: Одеська область, м.Болград, вул.Ізмаїльська 71/75, та ОСОБА_5 , 22.12.2025 о 17:53год., виконуючи свою рольта отримавши у вказаному вище поштоматі ТОВ «Нова Пошта» пакунок, придбавши таким чином якнайменше 23 згортки, що містили вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальним кількісним вмістом PVP у речовині не менше 15-ти грамів, 25.12.2025, у проміжок часу з 07:30 до 13:03години ОСОБА_5 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння та виконуючи свою роль у реалізації спільного плану, зберігаючи при собі зазначену психотропну речовину, - здійснив її закладання - розмістивши якнайменше 20 з вищезазначених пакунків, - які містили вказану особливо небезпечну психотропну речовину загальним кількісним вмістом не менше 10грамів, - в різних місцях на вулицях м.Болграда Одеської області. Місця закладок ОСОБА_5 сфотографував на свій мобільний телефон марки «Realme UI RMX3834» з позначенням їх геолокацій. Про це направив відповідні повідомлення невстановленій особі під інтернет-ім?ям «Brabus» через месенджер «Telegram» для організації подальшого збуту наркозалежним особам для рекреаційного вживання.

Далі, 25.12.2025 о 13:03год. ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії та перебуваючи біля домоволодіння №65, що на вул.Віктора Оцерклевича в м.Болград Одеської області, діючи з умислом, направленим на вчинення незаконних діянь з психотропними речовинами з метою їх збуту на території м.Болграда Одеської області, з корисливих мотивів - виконуючи свою роль у реалізації спільного плану, - продовжив зберігати при собі 2 пакунки, які містили особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальним кількісним вмістом PVP у речовині 5грамів, та був затриманий працівниками поліції.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому діяння, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: - протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом огляду місця події в м.Болград Одеської області за участю підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом огляду мобільного телефону, - що належить підоз0рюваному ОСОБА_5 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколами допиту свідків, та іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання слідчого підтримали, наполягали на його задоволенні, просили обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним - у виді застави, стверджуючи, що з метою забезпечення дієвості цього кримінального провадження є доцільним та необхідним застосування щодо підозрюваного саме такого запобіжного заходу з огляду на обґрунтованість підозри та за наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду: ризик втечі оцінюється у контексті обставин, пов`язаних з характером особи, його моральними якостями та характеристики, а саме - що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та враховуючи усвідомленість ОСОБА_5 про неминучість покарання за вчинення інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, у вчиненні якого він вину визнає - що само по собі може побудити його сховатися від органу досудового розслідування, суду, та заважати веденню досудового розслідування. ОСОБА_5 офіційно ніде не працює, корисною працею не займається, соціальні зв`язки за місцем проживання, які могли б гарантувати належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, відсутні. Разом з цим, наявні соціальні зв`язки за місцем реєстрації: матір - не стали необхідним стримувальним запобіжником, та не зупинили останнього перед вчиненням неправомірних дій.

Захисник та підозрюваний вважають такий запобіжний захід занадто суворим. стверджуючи, що вину підозрюваний частково визнав. тому відсутні побоювання у перешкоджанні ним розслідуванню шляхом спілкування зі свідками. від органів досудового розслідування та суду він не має наміру переховуватися а також зникати, адже має постійне місце проживання та співпрацю з органом досудового розслідування, захинсик просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з чим підозрюваний погодився.

Вислухавши у судовому засіданні кожного учасника судового засідання, перевіривши надані суду матеріали клопотання та дослідивши надані докази, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до ст.131 КПК України одним з заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи. А, згідно ч.ч.1,2ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до ч.1ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1ст.194 КПК України.

В ході судового розгляду вищевказаного клопотання слідчим суддею встановлено, що наразі досудове розслідування кримінального провадження №12025162270000712 від 25.12.2025р., за ст.307 ч.2 КК України, здійснюється слідчими СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області, нагляд за додержанням законності під час досудового розслідування у виді процесуального керівництва здійснюється під наглядом групи прокурорів Болградської окружної прокуратури згідно постанови заст.керівника цієї прокуратури ОСОБА_8 , 26.12.2025р. гр. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.307ч.2 КК України і він цілком не заперечує вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри підтверджується сукупністю зібраних в межах вказаного кримінального провадження вказаними у клопотанні доказами, копії яких додані до клопотання та іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності. Всі докази, що зібрані станом на теперішній час органом досудового розслідування є вагомими, вказують на обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_5 . При цьому, ані підозрюваний, ані захисник у судовому засіданні не заперечували обґрунтованість підозри.

З огляду на положення ст.177 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжного заходу та вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини кримінального провадження, у тому числі: вагомість доказів щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, вік та відсутність відомостей про поганий стан здоров`я, соціальні зв`язки підозрюваного в місці його постійного проживання, на підставі наданих суду матеріалів, враховуючи, що згідно ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на необхідність забезпечення підозрюваного виконання покладених на нього Законом процесуальних обов`язків і запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших, ймовірних підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Суд враховує й те, що, згідно п.5ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, однак, санкцією ст.307ч.2 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 6-ти до 10-ти років з конфіскацією майна, і це правопорушення відноситься до категорії тяжких.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор, надаючи у судовому засіданні пояснення в ході розгляду клопотання - довели про наявність обґрунтованої підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики з боку підозрюваного в перешкоджанні кримінальному провадженню що передбачені ст.177 КПК України, а саме, ризики, які надають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1ст.177 КПК України, оскільки встановлено обґрунтовану ймовірність можливості здійснення саме підозрюваним зазначених вище протиправних дій. При цьому слідчий суддя враховує, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Оцінивши у сукупності всі обставини, що зазначені прокурором та які перелічені статтею 177 КПК України, вислухавши слідчого, думку обвинуваченого та його захисника, розглянувши питання доцільності обрання запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що рішення про застосування такого запобіжного заходу обмежує права і свободи обвинуваченого, суд враховує, що запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, тому дійшов наступного.

Так, відповідно до ч.4ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини,... та в інших випадках, у т.к. - вчинення тяжкого кримінального правопорушення.

Виходячи з наданих суду відомостей і доказів, а також, враховуючи те, що підозрюваний сам у судовому засіданні не заперечував вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчить про те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на покази потерпілого та свідків. Слідчим суддею також враховується судова практика, зокрема, ЄСПЛ, а саме п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011р., згідно якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. А, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином які не мають бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною; так, ЄСПЛ в рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не мають бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що стосовно підозрюваного підлягає застосуванню запобіжний захід у виді тримання під вартою, і таке обмеження його права на свободу не суперечить положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Крім того, суд враховує ризики вчинення підозрюваним правопорушення за відсутності в нього офіційних доходів, та санкцію статті, за якою він обвинувачується - якою передбачено покарання у виді позбавлення волі строком строком від 6-ти до 10-ти років з конфіскацією майна - що може спонукати його переховуватися від суду, а також враховуючи, що досудове розслідування ще триває, - та дійшов висновку, відсутні підстави для обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, але з призначенням застави.

Застава - це один з запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів в грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, що встановлений КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ст.ст.176п.3ч.1,182ч.1,2 КПК України. Застава може бути внесена: підозрюваним; обвинуваченим; іншою особою (фізичною або юридичною особою заставодавцем). Можливість застосування застави щодо особи, відносно якої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.3 чи ч.4 статті 183 КПК України. Застава не може бути внесена юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Розмір застави визначається в ухвалі слідчого судді, суду про обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави (пункт 4 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (далі - Порядок). Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У випадках, передбачених ч.ч.3 чи 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття у судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання. В разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України . Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень лише за його згодою. Звернення застави в дохід держави здійснюється на підставі платіжного доручення територіального управління Державної судової адміністрації (надалі ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, наданого до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу.

Застава має бути повернена заставодавцю, якщо: 1) відсутні підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави (ч.8 статті 182 КПК України); 2) ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію у зв`язку із закінченням строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ст.203 КПК України) або у зв`язку з набранням чинності іншим судовим рішенням ухвалою про заміну запобіжного заходу; 3) заставодавець, тобто особа, яка внесла заставу не дає своєї згоди на можливе її звернення у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень (ст.182ч.11 КПК України). З заявою про повернення застави звертаються ті особи, які її внесли згідно з ст.182ч.2 КПК України. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець надає заяву до територіального управління Державної судової адміністрації України (ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу (п.8 Порядку). В разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Щодо розміру застави - враховуючи те, що кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КПК України є тяжким злочином, розмір застави визначений Законом передбачений в такому випадку - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому, незважаючи на наявність обставин, що пом`якшують вину обвинуваченого - визнання вини і співпрацю зі слідством, що не заперечувалося учасниками судового засідання - суд дійшов висновку, що застава в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на даний час, - є співмірною з обставинами кримінального правопорушення та особою обвинуваченого, оскільки суду не надано доказів позитивної характеристики обвинуваченого, про місце його проживання, склад сім`ї, та інші - що можуть вплинути на зміну запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду обвинувального акту.

Згідно ч.1ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60-ти днів.

Відповідно до ст.615ч.15 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення, тому, за аналогією Закону, враховуючи положення ст.376ч.2 КПК України - згідно якої в разі, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, - суд дійшов висновку, що в даному випадку слід оголосити вступну та резолютивну частину ухвали з врученням її повного тексту учасникам судового провадження в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 26.12.2025р., що погоджене прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_8 , стосовно обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

2. Обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 - у виді тримання його під вартою, в межах строку досудового розслідування до 23.02.2026 року включно, з триманням його в Державній установі «Ізмаїльській слідчий ізолятор».

3. Взяти під варту в залі суду підозрюваного ОСОБА_5 - негайно після проголошення цієї ухвали.

4. Визначити заставу підозрюваному ОСОБА_5 в межах запобіжного заходу у виді тримання під вартою - в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на теперішній час становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

5. Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 порядок внесення застави: сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена у строк до сплину терміну тримання під вартою як самим обвинуваченим так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеської області (розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26302945, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача Державна Казначейська Служба України, м.Київ, призначення платежу запобіжний захід).

6. Після внесення визначеної даною ухвалою суми застави, підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

7. В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за першою ж вимогою на виклики до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, - без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- пройти обстеження стосовно наявності залежності від вживання наркотичних речовин та алкоголю, та, в разі її виявлення - пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади - ГУ ДМС в Одеській області (м.Одеса, вул.Преображенська,44) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

8. Копію даної ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та для виконання в частині тримання під вартою обвинуваченого, - направити до державної установи "Ізмаїльський слідчий ізолятор".

9. Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення в залі суду, але може бути оскаржена протягом семи днів з дня отримання її копії до Одеського апеляційного суду безпосередньо, або через Болградський районний суд Одеської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1