Рішення № 132948163, 23.12.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5928/25

Провадження 2/206/3145/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 грудня 2025 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

з участю секретаря судового засідання Цибань Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

22.10.2025 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача Грибанов Денис В`ячеславович просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 23032,36 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати пов`язані з розглядом цієї справи.

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 14.03.2025 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір 2018714916_CARD, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір надання банківських послуг. В межах договору було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Далі позивач зазначає, що 14 березня 2025 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір Факторингу № 14/03/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору № 2018714916_CARD, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору Факторингу загальна заборгованість ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим в межах кредитного договору № 2018714916_CARD складає 23032,36 грн, яка складається з 14060,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 8972,36 заборгованість за відсотками.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 23032,36 грн, а також, судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп (а.с. 2-4).

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 4).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, відзиву на позовну заяву до суду не надходило. В матеріалах справи міститься конверт повернутий поштою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 64-65) та оголошення про дату, час та місце розгляду справи, розміщене на сайті Судової влади України (а.с. 61).

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 справу передано в провадження судді Гаркуші В.В. (а.с. 54).

Ухвалою суду від 03.11.2025 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 57).

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 27.04.2018 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2018714916 (а.с. 5-6).

Судом також встановлено, що зазначений кредитний договір між сторонами було укладено в спосіб подання письмової анкети-заяви Відповідачем на надання відповідної платіжної картки та видачі Позивачем Відповідачу такої картки. Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а відтак, породжували відповідні договірні зобов`язання для сторін по справі.

Також Відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту до вищезазначеного договору (а.с. 6 на звороті-7).

Згідно умов вказаного договору, сторонами було погоджено визначено умови обслуговування кредитної лінії. Зокрема, сума кредиту на придбання Товару у Продавця 10894,00 грн, остаточна дата повернення кредиту 27.04.2020, комісія за видачу кредиту, а саме послуга «СМС+довідка» - 300,00 грн, загальний розмір кредиту становить 11194,00 грн. Фіксована процентна ставка 0,01%.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі вищевказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку НОМЕР_3 , на яку було встановлено кредитний ліміт (а.с. 12 на звороті).

Судовим розглядом також встановлено, що відповідач на отримані кредитні кошти придбав у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» товар на суму 11394,00 грн (а.с. 11 на звороті), що підтверджується копією відповідного товарного чеку від 27.04.2018 року та рахунком-фактурою № СФМSB-0000003609 від 27.04.2018 (а.с. 12).

Таким чином, банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитну картку до нього, а відповідач отримуючи кредитну картку фактично отримав електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.

Судовим розглядом встановлено, що 14.03.2025 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір Факторингу № 14/03/25, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «ОТП Банк» передає (відступає) фактору, а фактор набуває права вимоги до боржника (а.с. 36-37).

На підтвердження сплати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» коштів належних по вищезазначеному договору факторингу на користь АТ «ОТП Банк» надано платіжну інструкцію № 676 від 14.03.2025 року (а.с. 38).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 2 до Договору Факторингу № 14/03/25 від 14.03.2025 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2018714916 від 27.04.2018 складала: 23032 грн 36 коп.

В порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, станом на 30.07.2025 року, за кредитним договором № 2018714916 від 27.04.2018 року, виникла заборгованість на загальну суму 23032 грн 36 коп., що підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта та розрахунком заборгованості за вищезазначеним договором станом на 25.11.2023 та 03.03.2025 (а.с. 14-26 та 27-35).

Факт користування кредитними коштами ОСОБА_1 також підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта № 2018714916 за період з 27.04.2018 по 14.03.2025 (а.с. 14-26).

ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

Щодо наявного права позивача на пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

В даному випадку, судом встановлено, що з витягу з Державного реєстру фінансових установ убачається, що позивач є фінансовою установою з свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи.

Згідно витягу з реєстру боржників, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за вищевказаним Договором кредиту № 2018714916 від 27.04.2018 року. Такий витяг суд розцінює як належний, допустимий та достатній доказ, що підтверджує обставину набуття права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Тобто, навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримував повідомлення про відступлення права вимоги на користь фактора, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості в обсязі, що визначена кредитним договором, на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Однак, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу в обсязі, що визначена кредитним договором, для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.

Відповідно до правової позиції, яка висловлено Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979 цс 15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

У зв`язку із чим ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є належним позивачем за вказаним позовом, і такому кредитору належить право вимоги за вищеназваним кредитним договором.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту суд вказує про наступне.

Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як встановлено судом відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява Правилами користування карткою, Інформаційним листком, Тарифами, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.

На підтвердження фактичного надання кредитних коштів відповідачеві, як позичальнику, та не виконання такою особою своїх зобов`язань щодо повернення отриманих на умовах строковості грошових кредитних коштів, з боку позивача суду представлено банківську виписку по руху коштів по картковому рахунку, який був відкритий на ім`я відповідача.

Суд із цього приводу вказує, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п.1 п. 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку ,бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018р.№ 75банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них.

Згідно п. 62 такого Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

В даному випадку виписка по руху коштів по картці відповідача відповідає вказаним вимогам чинного законодавства, та є первинним документом, який беззаперечно свідчить про надання боржнику кредитних грошових коштів та існування у позичальника заборгованості за кредитним договором. Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Також у вказаній виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, а також частково сплачувала заборгованість за договором.

У зв`язку із тим, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем підтверджено належними доказами по справі, а відтак у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі.

Перевіривши надані позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі на предмет його узгодженості із вказаною випискою руху грошових коштів по картковому рахунку, та узявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту.

Відповідач доказів виконання своїх договірних зобов`язань в частині повернення фактично отриманих кредитних коштів за названим кредитним договором суду не представив. Так само, стороною відповідача не було надано власного розрахунку.

Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язана повернути позивачу суму боргу по тілу кредиту за картковим рахунком № НОМЕР_2 відкритим в межах кредитного договору № 2018714916 в сумі 14060,00 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд вказує на наступне.

Частиною 1статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд вважає, що вважає, що шляхом підписання Правилами користування карткою, Інформаційним листком, Тарифами, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту відповідач, як споживач, був проінформованим також про реальну процентну ставку, загальні витрати за кредитом, та інші важливі правові аспекти його надання, що передбачені статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за його користуванням, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача саме заборгованості по процентах у розмірі 8972 грн. 36 коп. Вказана вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростованим відповідачем.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог банку у їх повному обсязі та стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим в межах кредитного договору № 2018714916 від 27.04.2018 року, у загальному розмірі 23032,36 грн.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Також, за змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526, 527, 530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим в межах Кредитного договору № 2018714916 у розмірі 23032 (двадцять три тисячі тридцять дві) гривні 36 копійок, з яких 14060 (чотирнадцять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу; 8972 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні 36 копійок сума заборгованості за відсотками;

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.В.Гаркуша