Рішення № 132947633, 25.12.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року справа № 580/12497/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду у порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Калініченка С.М. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

10.11.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Калініченка С.М. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі відповідач-1), Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26; код ЄДРПОУ 00034039) (далі відповідач-2) про:

визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо не розгляду його рапорта, поданого 19 вересня 2025року, про переведення його на рівну або нижчу посаду до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 ) за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК № 2658 від 27.05.2025;

зобов`язання відповідачів розглянути цей рапорт у порядку, передбаченому Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, та у встановлений законом строк;

здійснення розподілу судових витрат у справі.

Стверджує, що за станом здоров`я потребує зміну виду публічної служби.

Ухвалою від 17.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження. Встановив відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надіслання: суду - відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності); позивачу - копії відзиву та доданих до нього документів. Вказану ухвалу відповідач отримав 08.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідачі правом подати відзив у встановлений судом строк не скористалися.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з Довідкою №2658 гарнізонної ВЛК від 27.05.2025 позивач призваний 07.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в розпорядженні начальника 15 МПЗ, має захворювання та травми, пов`язані з проходженням військової служби. Водночас придатний до військової служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони.

У червні 2025 позивач звернувся до відповідачів рапортом, в якому просив переведення до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рівну або нижчу посаду у зв`язку з неможливістю виконувати бойові завдання та обмеженою придатністю до військової служби на підставі вказаного вище висновку ВЛК. У відповідь отримав лист вих.від 09.09.2025 про те, що на засіданні атестаційної комісії від 23.06.2025 прийнято рішення розглянути питання призначення в п`яту прикордонну комендатуру швидкого реагування.

19.09.2025 позивач звернувся рапортом до відповідачів з проханням перевести до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рівну або нижчу посаду у зв`язку з неможливістю виконувати бойові завдання та обмеженою придатністю до військової служби на підставі вказаного вище висновку ВЛК.

Не отримавши відповідь, позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - ЗУ № 3543-XII).

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення).

Відповідно до п.2 Положення громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - військова служба) в добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Громадяни, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі, є військовослужбовцями Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується службовим або спеціальним посвідченням.

Як свідчать встановлені обставини спору, позивач проходить у відповідача військову службу за призовом.

Згідно з п.10 Положення військовослужбовці Держприкордонслужби можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) з виключенням їх зі списків особового складу органів Держприкордонслужби, а військовослужбовці інших військових формувань можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Держприкордонслужби із включенням їх до списків особового складу органів Держприкордонслужби після виключення їх зі списків особового складу інших військових формувань.

Направлення військовослужбовців із Держприкордонслужби для подальшого проходження військової служби до інших військових формувань чи з інших військових формувань до Держприкордонслужби здійснюється за погодженням із Головою Державної прикордонної служби України та відповідними керівниками інших військових формувань за згодою військовослужбовців.

Громадянам, які мають спеціальні звання або класні чини, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом до Держприкордонслужби присвоюються військові звання в порядку переатестації з урахуванням їх спеціальних звань або класних чинів, рівня освіти, досвіду служби та відповідності посаді, на яку їх призначено.

Переатестація громадян, які мають спеціальні звання або класні чини, для присвоєння військового звання здійснюється одночасно з прийняттям цих осіб на військову службу за контрактом та призначенням на відповідну посаду.

Пункт 88 вказаного Положення припису, що військовослужбовці призначаються на посади, звільняються з посад та зараховуються у розпорядження прямими начальниками, яким надано право видавати накази по особовому складу відповідно до номенклатури посад, що затверджується наказом Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з п.89 Положення призначення військовослужбовців на посади, звільнення з посад та зарахування їх у розпорядження здійснюється:

1) осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу:

на посади в органах Держприкордонслужби - наказом начальника цього органу;

на посади у структурних підрозділах регіонального управління та в разі переміщення військовослужбовця з одного органу Держприкордонслужби до іншого, якщо ці органи підпорядковані регіональному управлінню, - наказом начальника регіонального управління;

в інших випадках - наказом Адміністрації Держприкордонслужби;

2) осіб офіцерського складу:

на посади в органах Держприкордонслужби, за якими передбачено граничне військове звання до майора (капітана 3 рангу) включно, - наказом начальника відповідного органу Держприкордонслужби;

на посади у структурних підрозділах регіонального управління та підпорядкованих йому органах Держприкордонслужби, вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби, за якими передбачено граничне військове звання до підполковника (капітана 2 рангу) включно, - наказом відповідно начальника регіонального управління, ректора вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби;

на посади у розвідувальному органі Адміністрації Держприкордонслужби, за якими передбачено граничне військове звання до полковника (капітана 1 рангу) включно, крім посад заступників керівника цього розвідувального органу, призначення на які здійснюється Президентом України або Головою Державної прикордонної служби України, - наказом керівника цього розвідувального органу;

в інших випадках - наказом Голови Державної прикордонної служби України.

Відповідно до п.160 Положення військовослужбовці (крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади в державних органах, підприємствах, установах, організаціях, державних та комунальних закладах освіти відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, який затверджується Президентом України.

У разі потреби у військовослужбовцях для заміщення вакантних посад у державних органах, підприємствах, установах, організаціях, державних та комунальних закладах освіти керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби письмовий запит з інформацією про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад.

Рішення про відрядження військовослужбовця приймається Головою Державної прикордонної служби України та оформлюється його наказом на підставі запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного чи комунального закладу освіти та рапорту військовослужбовця.

Про призначення відряджених військовослужбовців на посади та переміщення по службі керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Адміністрацію Держприкордонслужби.

У вказаному контексті суд урахував, що Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України затверджений наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року №531, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 року за №1214/42559 (далі Порядок №531).

Так, згідно з п.2 розділу І Порядку з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).

Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі врегульовані приписами розділу III Порядку №531. Зокрема, у паперовому рапорті військовослужбовець вказує:

найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;

заголовок «Рапорт»;

суть порушеного питання;

перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);

найменування займаної посади;

військове звання, власне ім`я та прізвище;

дату;

особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Забороняється:

1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:

подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;

недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;

наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;

2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо;

3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;

4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Вказані норми відповідачем порушені, зважаючи на відсутність доказів розгляду всіх рапортів, надати які суд зобов`язав ухвалою від 08.07.2025. Його посилання на відсутність права на отримання виплат і порядку виконання направлень на ВЛК стосуються бездіяльності щодо задоволення змісту відповідних прав, що не заявлено предметами спору в цій справі, у зв`язку з чим не враховані.

Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України, у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, а також визначення порядку контролю за його дотриманням регулює також Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735.

В абзацом п`ятому-восьмому п.5 розділу ІІ вказаної Інструкції вказано, що відповідь за результатами розгляду звернень в обов`язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов`язки згідно з письмовим наказом.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на правову норму Закону України Про звернення громадян і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Керівники органів військового управління, командири військових частин особисто розглядають звернення громадян і забезпечують проведення першочергового особистого прийому жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Особлива увага приділяється розгляду звернень: Героїв України, ветеранів війни, учасників бойових дій, ветеранів праці та військової служби, осіб з інвалідністю, непрацездатних осіб та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітних сімей, одиноких матерів (батьків), членів сімей військовослужбовців - учасників операції об`єднаних сил (ООС), антитерористичної операції (АТО), інших громадян, які потребують соціального захисту та підтримки.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне й правильне рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.

Пункт 8 розділу ІІІ Інструкції приписує, що рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.

У реєстраційно-контрольній картці фіксується, що про наслідки перевірки заявника повідомлено під час особистої бесіди.

Обов`язковість письмової відповіді у визначені строки гарантує також ст.ст.15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян». Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Встановлені обставини свідчать про відсутність розгляду відповідачами питання по суті рапорта позивача щодо переведення в НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, не повідомлення про неможливість чи перешкоди такого переведення.

Оскільки відповідачі не дотрималися обов`язку, передбаченого ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправної бездіяльності щодо розгляду рапорту по суті та зобов`язання відповідачів розглянути рапорт у порядку та строки, визначені законом, і прийняти обґрунтовані рішення.

Зважаючи на відсутність доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 44-45, 72-79, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково позов адвоката Калініченка С.М. від імені ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо розгляду ОСОБА_1 рапорта, поданого 19 вересня 2025року, про переведення його на рівну або нижчу посаду до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 ) за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК № 2658 від 27.05.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26; код ЄДРПОУ 00034039 розглянути рапорт імені Бабія Михайла Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 19.09.2025 по суті у порядку та строки, визначені законом, і прийняти обґрунтовані рішення.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів.

Суддя Анжеліка БАБИЧ