Ухвала суду № 132943702, 25.12.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/15701/25

Провадження №2-з/367/194/2025

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

25 грудня 2025 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2024 до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову.

Матеріали позовної заяви разом із заявою про забезпечення позову передано судді Ткаченко М.О. 25.12.2025.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначає, що нею оскаржується виконавчий документ - виконавчий напис №240975, вчинений 26.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., заявниця вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі виконавчого провадження №66626519, а також заборонити здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису №240975, вчинений 26.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М..

Вивчивши обставини зазначені в заяві, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 4, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, крім іншого, позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Аналізуючи положення статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на зазначене, перевіривши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову в частині зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі виконавчого провадження №66626519, відкритого на підставі виконавчого напису №240975, вчиненого 26.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., оскільки виконавчий напис є предметом судового розгляду та на даний час, приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого документа, законність якого оспорюється позивачем. Вжиття заходів забезпечення позову до набранням судовим рішенням у цій справі законної сили, забезпечить рівний баланс прав та обов`язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог, тобто такий спосіб забезпечення позову якнайкраще забезпечить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Щодо другої вимоги заяви про забезпечення позову, а саме: заборонити здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису №240975, вчинений 26.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., суд зазначає, що вказана вимога заяви про забезпечення заяви не підлягає задоволенню, враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що їх невжиття може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, чого, в даному випадку, встановлено не було, оскільки запропонований позивачем вид забезпечення позову, не відповідає змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави позову. Крім цього, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та потягне за собою порушення майнових прав позивача, а тому заява про забезпечення в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 149-153, 157, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Соборна, 98а, каб. 70, код ЄДРПОУ 35017877), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (011001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5), приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №66626519 від 26.08.2021, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №240975 від 26.06.2021.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 1404-VIII від 2 червня 2016 року «Про виконавче провадження», ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років, починаючи з наступного дня після її прийняття.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя М.О. Ткаченко