Рішення № 132940788, 30.10.2025, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2025 р. Справа №370/2022/25

Провадження № 2/370/673/25

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем судового засідання Зозулею Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі їх представника, адвоката Ганенка Романа Андрійовича, до Макарівської державної нотаріальної контори про припинення обтяження речових прав,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) в особі представника, адвоката Ганенка Романа Андрійовича, звернулися до Макарівського районного суду Київської області із позовом до Макарівської державної нотаріальної контори (далі - відповідач) про припинення обтяження речових прав, в якому просив: припинити обтяження речових прав на нерухоме майно, запис про яке наявний в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме, тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 63541, зареєстровано: 13.07.2004 реєстратором Макарівської районної державної нотаріальної контори, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 23.06.1969, Київська облконтора будбанку; об`єкт обтяження: невизначене майно, житловий будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, власник: ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років помер ОСОБА_3 , батько заявниці ОСОБА_2 та дід заявниці ОСОБА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємцями ОСОБА_4 є заявниці по справі - ОСОБА_2 (дочка померлої) та ОСОБА_1 (онука померлої).

Заявниці звернулися із заявами про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Ольшевського Володимира Степановича, яким заведено спадкову справу №76/2023.

До складу спадщини ОСОБА_4 , з-поміж іншого майна, увійшло право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , яке на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25.04.1983 належало чоловіку померлої - ОСОБА_3 .

При підготовці до оформлення спадкових прав, приватним нотаріусом встановлено наявність заборони (архівний) запис на майно ОСОБА_3 , зареєстроване відповідно до повідомлення б/н від 23.06.1969 Київської облконтори будбанку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка №382070058 від 08.06.2024) в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна зареєстроване обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 63541, зареєстровано: 13.07.2004 реєстратором Макарівської районної державної нотаріальної контори, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 23.06.1969, Київська облконтора будбанку; об`єкт обтяження: невизначене майно, житловий будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, власник: ОСОБА_3 .

Через наявність заборони щодо майна ОСОБА_3 , нотаріус повідомив про відсутність можливості видати заявницям свідоцтво про право на спадщину на вказаний житловий будинок.

Представник позивачів, посилаючись на норми ст. 609 ЦК України зазначав, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Також вказував, що у зв`язку з реорганізацією банківської системи СРСР у 1987 році Будбанк СРСР був реорганізований у Промбудбанк СРСР.

Відповідно до п. 8 постанови №821 від 17.07.1987 передбачено створення банками СРСР в союзних республіках відповідних республіканських банків з прямим підпорядкуванням банкам СРСР, яким на території УРСР був Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку «Укрпромбудбанк».

Згідно з п. 2 постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 року №873-ХІІ Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку «Укрпромбудбанк» з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами оголошений ВР України власністю України.

27.09.1991 року Нацбанк України зареєстрував статут Державного комерційного промислово-будівельного банку України (Промбудбанк України), про що внесено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків за номером 1. Укрпромбудбанк реорганізовано в Державний комерційний промислово-будівельний банк України (Промбудбанк України), а 09.04.1992 реєстрацію банку скасовано Національним банком України.

09.04.1992 року Нацбанк України анулював реєстрацію Промбудбанку України, про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків.

Посилався на судові рішення та публікації в засобах масової інформації, відповідно до яких ПАТ «Промінвестбанк» деякий час проводив комплексне банківське обслуговування фізичних осіб за кредитними та депозитними договорами Будбанку СРСР, тобто добровільно приймав на себе зобов`язання за такими договорами.

Водночас згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Промінвестбанк» не є правонаступником Промбудбанку України та Будбанку СРСР.

Вказував, що на час розгляду даної справи відсутня банківська чи інша фінансова установа, яка є правонаступником Київської облконтори будбанку у спірних правовідносинах.

В Єдиному реєстрі боржників відсутня інформація про наявність непогашених боргів у померлого ОСОБА_3 .

А тому, з огляду на положення ст. 609 ЦК України станом на 13.07.2004 року (дата державної реєстрації обтяження) зобов`язання ОСОБА_3 , в забезпечення виконання яких було зареєстровано обтяження - заборона відчуження нерухомого майна згідно повідомлення, б/н, 23.06.1969, Київська облконторабудбанку, припинилися у зв`язку з ліквідацією Будбанку та відсутністю його правонаступників у спірних правовідносинах.

Посилався на те, що державна реєстрація заборони на підставі повідомлення Київської облконтори будбанку від 23.06.1969 року була проведена реєстратором Макарівської районної державної нотаріальної контори 13.07.2004 р. - тобто через більш ніж 35 років після дати складання вказаного повідомлення.

При цьому реєстратор не перевірив чинність такого обтяження станом на 2004 р та, зокрема, існування на той момент кредитора - Київської облконтори будбанку чи його правонаступників. Реєстрація цього обтяження відбулася не на підставі звернення заінтересованої особи, а на підставі власної ініціативи реєстратора Макарівської районної державної нотаріальної контори, оскільки в Державному реєстрі речових праві відсутні відомості про будь-який інший документ як підставу державної реєстрації обтяження, окрім згаданого вище повідомлення Київської облконтори будбанку від 23.06.1969 р.

Зазначав, що існування протягом тривалого часу заборони щодо майна померлого ОСОБА_3 , яке зареєстровано на підставі повідомлення Київської облконтори будбанку від 23.06.1969 р. через більш ніж 35 років після дати складання вказаного повідомлення, без проведення належної перевірки чинності такого обтяження державним реєстратором та за відсутності факту звернення щодо такої реєстрації заінтересованими особами є істотним порушення права на мирне володіння майном та права власності спадкоємців боржника.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 11.07.2025 року (а.с.46-47) позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.09.2025 року, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також вказаною ухвалою суду витребувано від приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Ольшевського Володимира Степановича (08001, Київська обл., Бучанський р-н, с-ще Макарів, вул. Б. Хмельницького, 8-Б, тел. НОМЕР_3) належним чином засвідчену копію спадкової справи №76/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Витребувані за ухвалою суду від 11.07.2025 року матеріали спадкової справи надійшли до суду 23.09.2025 року та приєднані до матеріалів справи (а.с.55-75).

Ухвалою суду від 23.09.2025 року (а.с.77) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 30.10.2025 року.

У судове засідання 30.10.2025 року учасники справи не прибули. Представник позивачів, адвокат Ганенко Р.А., подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його та позивачів відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.82).

Відповідно до поданого листа представника відповідача, остання просила розглядати справу за відсутності представника контори, а рішення у справі прийняти у відповідності до чинного законодавства (а.с.54).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років помер ОСОБА_3 (а.с.20), батько заявниці ОСОБА_2 та дід заявниці ОСОБА_1 (а.с.13-14, 16-18). Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла, але не встигла оформити його дружина - ОСОБА_4 (а.с.56-74).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 82 років померла ОСОБА_4 (а.с.19). Спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_4 є позивачки у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.57, 57-зворот).

До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 , з-поміж іншого майна, увійшло право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , яке на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25.04.1983 належало чоловіку померлої - ОСОБА_3 (а.с.21).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка №382070058 від 08.06.2024) в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна зареєстроване обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 63541, зареєстровано: 13.07.2004 реєстратором Макарівської районної державної нотаріальної контори, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 23.06.1969, Київська облконтора будбанку; об`єкт обтяження: невизначене майно, житловий будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, власник: ОСОБА_3 (а.с.22).

Листом від 10.06.2024 року №129/02-14 приватний нотаріус Ольшевський В.С. повідомив позивачам про відсутність можливості видати заявницям свідоцтво про право на спадщину на вказаний житловий будинок (а.с.23).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка №382070058 від 08.06.2024) в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна зареєстроване обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 63541, зареєстровано: 13.07.2004 реєстратором Макарівської районної державної нотаріальної контори, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 23.06.1969, Київська облконтора будбанку; об`єкт обтяження: невизначене майно, житловий будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, власник: ОСОБА_3 (а.с.22).

З обставин, встановлених у рішенні Приморського районного суду Запорізької області від 16.02.2018 у справі №326/75/18 (а.с.33-34), рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2021 у справі №308/7849/21 (а.с.35-36), рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2021 у справі №127/3681/21 (а.с.37-38), рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2022 у справі №357/13494/21 (а.с.39-40), вбачається, що Указом ПВР СРСР від 07.04.1959 року «Про реорганізацію системи банків довгострокових вкладень» та Постанови РМ СРСР від 07.04.1959 року №369 «Питання, пов`язані з реорганізацією системи банків довгострокових вкладень» функції Сільгоспбанку та комунальних банків СРСР покладено на Будбанк СРСР та Держбанк СРСР.

Відповідно до постанови ЦК КПРС, РМ СРСР від 17.07.1987 року №821 «Про вдосконалення системи банків в країні і посилення їх впливу на підвищення ефективності економіки» реорганізовано діючі та створено нові спеціалізовані банки, які створили систему банків у такому складі: Державний банк СРСР (Держбанк СРСР), Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішскономбанк СРСР), Промислово будівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк), Банк Житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР), Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР) (https://www.economics.kiev.ua/download/ZakonySSSR/data01/tex 11966.htm).

У зв`язку з реорганізацією банківської системи СРСР у 1987 році Будбанк СРСР був реорганізований у Промбудбанк СРСР.

Відповідно до п. 8 постанови №821 від 17.07.1987 передбачено створення банками СРСР в союзних республіках відповідних республіканських банків з прямим підпорядкуванням банкам СРСР, яким на території УРСР був Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку «Укрпромбудбанк».

Згідно з п. 2 постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 року №873-ХІІ Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку «Укрпромбудбанк» з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами оголошений ВР України власністю України.

27.09.1991 року Нацбанк України зареєстрував статут Державного комерційного промислово-будівельного банку України (Промбудбанк України), про що внесено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків за номером 1. Укрпромбудбанк реорганізовано в Державний комерційний промислово-будівельний банк України (Промбудбанк України), а 09.04.1992 реєстрацію банку скасовано Національним банком України.

09.04.1992 року Нацбанк України анулював реєстрацію Промбудбанку України, про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків.

ПАТ «Промінвестбанк» деякий час проводив комплексне банківське обслуговування фізичних осіб за кредитними та депозитними договорами Будбанку СРСР, тобто добровільно приймав на себе зобов`язання за такими договорами.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Промінвестбанк» не є правонаступником Промбудбанку України та Будбанку СРСР.

Згідно листа ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» від 25.07.2024 №2055/08, у ПАТ «Промінвестбанк» відсутня інформація щодо здійснення банком обслуговування ОСОБА_3 за кредитним договором, укладеним між ним та «Київською облконторою будбанку». Банк також не володіє інформацією щодо факту та/або підстав накладання заборони відчуження житлового будинку ОСОБА_3 . Також за даними обліку Банку ОСОБА_3 станом на 12.11.2021 не мав кредитної заборгованості перед ПАТ «Промінвестбанк» (а.с.24).

В Єдиному реєстрі боржників відсутня інформація про наявність непогашених боргів у померлого ОСОБА_3 (а.с.28).

У постанові від 13 липня 2022 по справі №2/0301/806/11 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105249398) Верховний Суд вказав на те, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Існування протягом тривалого часу заборони щодо майна померлого ОСОБА_3 , яке зареєстровано на підставі повідомлення Київської облконтори будбанку від 23.06.1969 року через більш ніж 35 років після дати складання вказаного повідомлення, без проведення належної перевірки чинності такого обтяження державним реєстратором та за відсутності факту звернення щодо такої реєстрації заінтересованими особами є істотним порушення права на мирне володіння майном та права власності спадкоємців боржника.

З матеріалів справи вбачається, що заборона на нерухоме майно, що належить позивачу здійснена внаслідок отримання померлим ОСОБА_3 позики в 1969 році.

Наразі у позивачів відсутні докази про повернення позики, які в свою чергу можуть свідчити про наявність підстав для зняття заборони на нерухоме майно. Натомість позивачі в позові стверджують, що у них чи ОСОБА_3 відсутні будь-які боргові зобов`язання перед Київською облконторою будбанку.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із, зокрема, рішенням суду.

Відповідно до ст. 223 ЦК УРСР (норми якої діяли на час виникнення та припинення правовідносин, в забезпечення виконання яких було накладено заборони відчуження на майно) зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

З вищезгаданого листа ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» від 25.07.2024 №2055/08 з`ясовано, що ПАТ «Промінвестбанк» не є правонаступником суб`єкта, в інтересах якого зареєстровано заборону відчуження об`єкту нерухомого майна, власником якого ОСОБА_3 , однак фактично продовжував здійснювати комплексне банківське обслуговування частини фізичних осіб за кредитними та депозитними договорами, що були укладені останніми з установами Промбудбанку України, та відповідно, установами Будбанку СРСР в Україні.

Однак, даним листом стверджується, що у ПАТ «Промінвестбанк» відсутня інформація щодо здійснення банком обслуговування ОСОБА_3 за кредитним договором, укладеним між ним та «Київською облконторою будбанку». Банк також не володіє інформацією щодо факту та/або підстав накладання заборони відчуження житлового будинку ОСОБА_3 . Також за даними обліку Банку ОСОБА_3 станом на 12.11.2021 не мав кредитної заборгованості перед ПАТ «Промінвестбанк».

З огляду на вказане, судом не встановлено наявності відповідного зобов`язання, в забезпечення виконання якого було накладено заборону відчуження на нерухоме майно, а тому існування такої заборони, на думку суду, є втручанням у здійснення позивачами їх права власності на нерухоме майно.

А тому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по оплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідач не вчиняв протиправних дій, що стали підставою даного позову.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі їх представника, адвоката Ганенка Романа Андрійовича, до Макарівської державної нотаріальної контори про припинення обтяження речових прав - задовольнити.

Припинити обтяження речових прав на нерухоме майно, запис про яке наявний в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме, тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 63541, зареєстровано: 13.07.2004 реєстратором Макарівської районної державної нотаріальної контори, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 23.06.1969, Київська облконтора будбанку; об`єкт обтяження: невизначене майно, житловий будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, власник: ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 30.10.2025 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Макарівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884440, адреса: 08001, Київська обл., Бучанський р-н, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 66.

Суддя А.В. Косенко