Рішення № 132940201, 25.12.2025, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1235/25

Провадження № 2/292/780/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року позивач ТОВ "Фінпром маркет" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №71635551 в розмірі 18419,70 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.07.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71635551, згідно умов якого останньому надано кредит в розмірі 6000 грн., строком на 7 днів (з 10.07.2025 по 16.07.2025) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,285%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 5,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 300 грн.). Договір підписано електронним підписом та в день його укладення відповідачу перераховані кошти на його банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 .

16.10.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром маркет" укладено договір факторингу №16/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором кредиту №71635551 від 10.07.2025.

Відповідно до реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 до договору факторингу №16/10/25 від 16.10.2025, ТОВ "Фінпром маркет" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18419,70 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн., за відсотками - 119,70 грн., за комісією 300 грн., за пенею - 12000 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, надала суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, проти поставнолення заочного рішення не заперечує.

У судові засідання, призначені на 15.12.2025 та 25.12.2025, відповідач не з`явився, до суду повернулися конверти з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв`язку з відсутністю адресата за зареєстрованою адресою проживання.

Крім того, відповідач про судове засідання, призначене на 25.12.2025, повідомлений через оголошення на офіційному вебсайті суду, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.07.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71635551.

За умовами договору відповідач отримав суму кредиту у розмірі 6000 грн., строком на 7 днів, процентна ставка/день - 0,285 % (фіксована), комісія за надання кредиту 5,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 300 грн.), дата надання кредиту - 10.07.2025, повернення кредиту (останній день) - 16.07.2025, денна процентна ставка/день - 0,999%, проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною)/день - 4 %, пеня/день - 4 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6013,34,2%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 6419,70 грн., загальні витрати за кредитом - 419,70 грн.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, дата видачі кредиту - 10.07.2025, дата платежу - 16.07.2025, кількість днів у розрахунковому періоді - 7, чиста сума кредиту - 6000 грн., сума платежу за розрахунковий період - 6419,70 грн., сума кредиту за договором - 6000,00 грн., проценти за користування кредитом - 119,70 грн., реальна річна процентна ставка - 6013,34%, загальна вартість кредиту - 6419,70 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію складеної ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ОСОБА_1 підписав укладений договір №71635551 одноразовим ідентифікатором - 55573, який направлено 10.07.2025 о 16:44:59 на електронну пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до копії квитанції від 10.07.2025 та повідомлення №16/10/25-15776 від 16.10.2025, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_2 перераховано 10.07.2025 кошти в сумі 6000 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №71635551 від 10.07.2025, складеного ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", вбачається, що ОСОБА_1 станом на 17.10.2025 має заборгованість в сумі 18419,70 грн., яка складається з тіла кредиту - 6000 грн.; відсотків - 119,70 грн., комісії - 300 грн., пені - 12000 грн.

16.10.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром маркет" укладено договір факторингу №16/10/25, у відповідності до умов якого відступлено позивачу за плату права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах.

У п.2.1.3 договору факторингу передбачено, що перехід прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного веєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно реєстру прав вимоги №16/10/25-02 від 16.10.2025, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ "Фінпром маркет" право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 , номер договору 71635551 від 10.07.2025, в сумі 18419,70 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредита - 6000 грн., сума заборгованості по процентам - 119,70 грн., неустойка - 12000 грн., комісія за надання кредиту - 300 грн.

Відповідно до платіжних інструкції від 20.10.2025, ТОВ "Фінпром маркет" сплатило ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025, кошти в сумі 3500000 грн., 3306227,99 грн., відповідно.

З розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №71635551 від 10.07.2025, складеного ТОВ "Фінпром маркет", за період з 15.10.2025 по 04.11.2025, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 18419,70 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 6000 грн.; за процентами - 119,70 грн., за пенею - 12000 грн., за комісією - 300 грн.

Згідно повідомлення АТ "Універсал банк" № БТ/10577 від 09.12.2025, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки про рух коштів по картці від 09.12.2025 ОСОБА_1 , останньому 10.07.2025 зараховано кошти в сумі 6000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що договір позики між сторонами укладений в електронній формі, підписано позичальником електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.

Як вбачається з матеріалів справи, у договорі про надання коштів у кредит зазначено, що ОСОБА_1 підписанням кредитного договору підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання кредитного договор вивчив цей договір та Правила надання коштів у кредит, розміщені на вказаному сайті, їх зміст, суть, об"єм зобов"язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

У ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" дано визначення, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачений порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення 10.07.2025 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" кредитного договору №71635551 з відповідачем в електронному вигляді відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме відповідачу надано кредит в розмірі 6000 грн.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 18419,70 грн., з них: сума заборгованості за тілом кредиту - 6000 грн., за відсотками - 119,70 грн., за комісією - 300 грн., за пенею - 12000 грн.

Однак, суд не погоджується щодо стягнення з відповідача неустойки у виді пені в розмірі 12000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.

Указом Президента України №№64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст.66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що пеня за договором позики нарахована за період з 17 липня 2025 року по 04 вересня 2025 року, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.

При зазначених обставинах, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 12000 грн., задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, а тому суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 6419,70 грн., з них: сума заборгованості за тілом кредиту - 6000 грн., сума заборгованості за відсотками - 119,70 грн., сума заборгованості за комісією - 300 грн., що становить 34,85 % ціни позову.

Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акту №8ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25.08.2025 на суму 4500 грн. до договору №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579941967.1 від 10.11.2025 про перерахування ТОВ "Фінпром маркет" на користь ОСОБА_2 оплату згідно акту №8ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 29.10.2025 за договором про надання правничої допомоги №25-08/25ФП від 25.08.2025 в сумі 112500 грн.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "Фінпром маркет" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4500х34,85% = 1568 грн. 25 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (6419,70/18419,70)х2422,40 = 844 грн. 26 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" (код ЄДРПОУ - 43311346, місцезнаходження: вул.Садова, 31/33, м.Ірпінь, Київська область, 08205, банківські реквізити: НОМЕР_4 в АТ "ПУМБ", код банку 334851) заборгованість за договором кредиту №71635551 в розмірі 6419 (шість тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп., судовий збір в сумі 844 (вісімсот сорок чотири) грн. 26 (двадцять шість) коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1568 (одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім) грн. 25 (двадцять п"ять) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач:Ттовариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", знаходиться за адресою: вул. Садова, 31/33, м.Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ - 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя В. Ф. Лотуга