Рішення № 132940183, 26.12.2025, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1156/25

2/290/745/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Заочне

26 грудня 2025 рокуселище Романів

Вступна частина

Романівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Шакалова Андрія Вікторовича розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, 02090 до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.Рух справи.

1.1. 17 жовтня 2025 року позовна заява надійшла до суду, у цей же день справа розподілення головуючому судді Шакалову А.В.

1.2. Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 відкрито провадження по справі, ухвалено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також направлено запит до АТ КБ «Приват Банк», щодо належності банківської картки, куди зараховувались кошти.

1.3. 21 листопада 2025 року на адресу суду надійшла відповідь від АТ КБ «Приват Банк» щодо власника картки та виписки з рахунку.

1.4. Суд направляв сторонам ухвалу про відкриття провадження, позивач повідомлений належним чином засобами поштового зв`язку. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

1.5. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

1.6. Суд, відповідно до статті 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

2.Обґрунтування позовних вимог.

2.1.ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказано, що 03.06.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 00-9807476 в формі електронного документа з використанням електронного підпису.

2.2. 20.01.2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 602,40 грн.

2.3.Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 21 602,40 грн, з яких: 6600 грн заборгованість за тілом, 15002,40 грн - заборгованість відсотками, яку позивач просив стягнути на свою користь, а також судові витрати по справі, а саме судовий збір 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Обставини справи, встановлені судом.

1.1. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.

1.2. Судом встановлено, що 03.06.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 00-9807476 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

1.3. Відповідно до п. 1.2. договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 6000 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

1.4. Відповідно до п. 1.3 договору строк дії кредиту 360 днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту 29.05.2025 року.

1.5. Відповідно до п. 1.7.1 кредитного договору за період від дати видачі кредиту до 29.05.2025 включно проценти нараховуються за процентною ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом.

1.6. 03.06.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціювало переказ коштів згідно з договором № 00-9807476 безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 . На підтвердження переказу позивач подав до суду клопотання про витребування доказів від АТ КБ «Приват Банк». 21.11.2025 року до суду надійшла відповідь від АТ АТ КБ «Приват Банк», в якій зазначено, що емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , у додатках надано рух документ, що підтверджує зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача у сумі 6000 грн. 03.06.2024 року.

1.7. 20.01.2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 21 602,40 грн.

1.8. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» у сумі 21 602,40 грн, з яких: 6600 грн заборгованість за тілом, 15002,40 грн - заборгованість відсотками.

2. Законодавство, що регулює спірні правовідносини.

2.1. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

2.2. Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

2.3. Зобов`язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. 2.4. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

2.5. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

2.6. Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

2.7. З наданих АТ КБ «Приват Банк» доказів судом достовірно встановлено переказ первісним кредитором 03.06.2024 року на рахунок відповідача суми 6000,00 грн. Виходячи із вказаного, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000,00 грн, оскільки це підтверджується належними та допустимими доказами.

2.8. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

2.9. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

2.10. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

2.11. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

2.12. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

2.13. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

2.14. Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

2.15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.16. За погодженими сторонами умовами договору кредитор мав право нараховувати відсотки за договором протягом 360 днів до 29.05.2025 за процентною ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитними коштами, в додатках до позовної заяви додано детальний розрахунок заборгованості за договором, суд погоджується із заявленою сумою нарахованих за договором відсотків та вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками в розмірі 15 002,40 грн.

2.17. Щодо переходу до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» прав первісного кредитора ТОВ «МАКС КРЕДИТ» у кредитних зобов`язаннях суд зазначає наступне.

2.18. Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

2.20. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.21. Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.22. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

2.23. Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

2.24. Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

2.25. Таким чином, згідно зі ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.26. Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до відповідача щодо виконання зобов`язання.

3. Розподіл судових витрат.

3.1. Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

3.2. Так, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

3.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.4. Отже, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

3.5. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

3.6. Суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 20/08/2025-01 від 20.08.2025 року, укладеним між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Соломко та партнери»; протоколом погодження вартості послуг; актом приймання-передачі наданих послуг, за яким адвокатським бюро «Соломко та партнери» надано позивачу послуги: складання позовної заяви до відповідача (2 год. 5 000,00 грн), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості до відповідача (2 год. 1 000,00 грн), підготовка адвокатського запиту (1 год. 500,00 грн), підготовка та подача клопотання (1 год. 500,00 грн), всього на суму 7 000,00 грн.

3.7. Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд дійшов висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та є співмірним із виконаною адвокатом роботою у цій справі.

3.8. Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 2 355,10 грн, що співмірно задоволеним позовним вимогам (97,2%).

3.9. При ухваленні рішення суд керувався ст.ст. 25, 7681, 89, 141, 259, 263265, 273, 352, 354 ЦПК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1. Рішення суду.

1.1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

1.2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ: 42986956, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ, 02090) заборгованість у розмірі 21002 (двадцять одна тисяча дві гривні) 40 копійок, що складається з: 6000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 15002,40 грн заборгованості за відсотками.

1.3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень.

1.4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати у розмірі 2355 гривень 10 копійок.

2. Роз`яснення суду щодо порядку оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.

2.1. Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

2.2. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2.3. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного рішення суду.

2.4. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

2.5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

2.6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

2.7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ