Ухвала суду № 132938483, 26.12.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13751/25

н/п 2-з/953/67/25

УХВАЛА

"26" грудня 2025 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Бови В.О., звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовом до відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого просить: - припинити право власності ОСОБА_2 на належну йому 28/100 частку у спільному частковому майні житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виплати грошової компенсації в розмірі 277 900 грн. (двісті сімдесят сім тисяч дев`ятсот гривень); - виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 28/100 частки у розмірі 277900 грн. (двісті сімдесят сім тисяч дев`ятсот гривень) з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області, внесену ОСОБА_1 18.12.2025 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 9510077BL від 18.12.2025 (платник - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); отримувач ТУ ДСА України в Харківській області; рахунок отримувача UA828201720355209014800006674; код отримувача 26281249; код банку отримувача 820172; банк отримувача Державна казначейська служба України у м. Києві; призначення грошова компенсація за 28/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ); - визнати за ОСОБА_1 право власності на 28/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; - судові витрати розподілити у відповідності до вимог процесуального законодавства України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 справу передано для розгляду головуючій судді -Лисиченко С.М.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Бови В.О., подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо 28/100 частини житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 425083963101, що належить ОСОБА_2 , до набрання рішенням законної сили.

В обгрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власницею 72/100 частини житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна номер інформаційної довідки № 456852238 від 16.12.2025 р., співвласником 28/100 частини житлового будинку є ОСОБА_2 . З урахуванням предмета позову та з метою запобігання можливому відчуженню відповідачем належної йому 28/100 частини житлового будинку іншій особі вважає, що існують усі підстави для забезпечення позову, адже відповідачем під час розгляду даної справи можуть бути вчинені дії направлені на перешкоджання виконання рішення суду по справі відчуження права власності, а саме у разі відчуження відповідачем спірної частки під час розгляду справи виконання можливого рішення суду про припинення його права власності шляхом виплати компенсації буде істотно ускладнене або стане неможливим, що суперечитиме завданню цивільного судочинства та порушить право позивача на ефективний судовий захист.

Розглянувши заяву про забезпечення позову , не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідками встановлення обов`язку або заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, так як питання обґрунтованості заявлених вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суд (постанова від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

З позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є вимога про припинення права власності ОСОБА_2 на належну йому 28/100 частку у спільному частковому майні житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виплати грошової компенсації в розмірі 277 900 грн. (двісті сімдесят сім тисяч дев`ятсот гривень); - виплати ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 28/100 частки у розмірі 277900 грн. (двісті сімдесят сім тисяч дев`ятсот гривень) з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області, внесену ОСОБА_1 18.12.2025; - визнання за ОСОБА_1 права власності на 28/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову підставами для її подачі є припущення позивача про вчинення у майбутньому співвласником спірного майна, ОСОБА_2 , дій щодо відчуження належної йому 28/100 частини житлового будинку іншій особі, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона постійно проживає та зареєстрована за вищевказаною адресою разом зі своєю сім`єю, а ОСОБА_2 фактично понад десять років не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце його проживання та реєстрації позивачу невідомо, при цьому участі в утриманні належному його на праві власності частині житлового будинку не бере, комунальні платежі не сплачує, витрати на ремонт та збереження спільного майна не несе, його частина будинку знаходиться у занедбаному, аварійному стані, та потребує проведення капітального ремонту, прибудинкова (дворова) територія також потребує облаштування, крім того, з моменту набуття ним у порядку спадкування частини житлового будинку після смерті матері ( ОСОБА_3 ) останній жодного разу не з`являвся за вказаною адресою.

Відповідно до даних, які містяться у в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.12.2025, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належать 28/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 2261, видане 06.08.2014 приватним нотаріусом ХМНО Трощій І.В.

При цьому, представником позивача, в порушення вимог частини 1,6 статті 81 ЦПК України, не надано суду доказів вчинення співвласником спірного майна ОСОБА_2 вказаних вище дій або намір вчинити їх протягом 2014-2025 років.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що невжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову не призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених його прав в межах даної цивільної справи та не може слугувати підставою для подачі нового позову з метою захисту порушених його прав.

А отже, припущення позивачки стосовно того, що невжиття заявлених останньою заходів забезпечення позову в майбутньому утруднить або зробить неможливим ефективне поновлення порушених чи оспорюваних її прав або інтересів, за захистом яких вона звернулася, є необґрунтованим та недоведеним.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням висновку Верховного Суду України та позиції Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивачки щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149, 150 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено положенням Цивільного процесуального кодексу.

Ухвал, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя - С.М. Лисиченко