Ухвала суду № 132938410, 26.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/25717/25

Провадження № 2/638/10049/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Гребенюк В.В., перевіривши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 адвоката Колісниченка А.С. до АТ «РВС Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова з вищевказаним позовом.

В позові представник позивача посилається на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору при поданні даної позовної заяви, оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII. А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII.

В постанові від 11.09.2024, ухваленої за результатами розгляду справи №567/79/23 визначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

За вказаних обставин при поданні даної позовної заяви позивач не звільняється від сплати судового збору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами регулюються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Положеннями частини 1 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Однак, позовні матеріали документів щодо визначення вартості майна, яке є предметом позову, що відповідали б Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не містять. А Суд в даному випадку, як визначено абз. 2 пункту 16 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 самостійно не повинен визначати вартість майна.

Крім того, позов містить немайнову вимогу про скасування рішення державного реєстратора та вимогу про витребування майна майнову вимогу. Відповідно, судовий збір має бути сплачено за дві вимоги: майнову та немайнову.

Відповідно до пунктів 1-2 частини 1, частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру визначено у 1,5 відсотки ціни позову, яка, як вказано вище має відповідати вартості майна, визначеної згідно законодавства, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А за подання позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на теперішній час складає 1211,20 грн. При цьому у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частина 4 статті 177 ЦПК України закріплює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Колісниченка А.С. до АТ «РВС Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення даної ухвали. Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя В. В. Гребенюк