Рішення № 132938392, 26.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13430/25

Провадження № 2/638/6013/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Шамраєва М.Є., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «АБЕКОР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1498472 від 16.02.2025 року у розмірі 8 267,00 грн., яка складається з 5 000,00 грн. тіло кредиту та 3 267,00 грн. нараховані проценти. Також просить стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.02.2025 року ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір № 1498472. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 5000,00 грн. Строк кредиту 66 днів з кінцевим терміном повернення до 22 квітня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування акційної процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України. Згідно з п. 4.1. Строк кредиту може бути продовжено за ініціативою Позичальника на кількість днів, запропоновану Кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються Кредитором, публікуються на Сайті), на підставі правочину, що укладається між Сторонами. Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «d30812». Відповідно до квитанції №20135-1363-190451261 від 16.02.2025 року на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн., що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 16.02.2025 року в 12:00. Позивач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало йому кредит в сумі 5000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. У зв`язку з невиконанням умов договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 8267, 00 грн., з яких: 5000,00 грн. - тіло кредиту та 3267,00 грн. - нараховані проценти. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР» заборгованість за кредитним договором № 1498472 від 16.02.2025 у розмірі 8267, 00 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 17.07.2025 відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачу направлялась ухвала суду про відкриття провадження від 17.07.2025 за зареєстрованою останньою відомою адресою місця проживання відповідача, натомість до суду повернувся конверт з поштовим повідомленням «За закінченням терміну зберігання», відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювається.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 03.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «ФК «АБЕКОР» та заповнив анкету клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення.

16.02.2025 року ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи уклали електронний кредитний договір № 1498472, що підтверджується, зокрема log-файлом з інформаційно-комунікаційної системи позивача.

Згідно з п.п.1.2-1.3. кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 5000,00 грн. Строк кредиту 66 днів з кінцевим терміном повернення до 22 квітня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі/Графіку платежів.

Як вбачається з п.1.3.1.-1.3.2. Договору, кількість платежів 2 платежі. Періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 16 дн. (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).

Згідно п.1.4.Кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: 1.4.1. Базова процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; 1.4.2. Основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом. Пунктом 1.4.3. Договору передбачені також умови застосування акційної процентної ставки.

Згідно п.1.4.3.1.Договору протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Позичальника, якщо Позичальнику доступна знижка на базову проценту ставку та Позичальник виконав умови для отримання доступної знижки.

Відповідно до п.п.1.8.-1.10. Договору загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору складають: 255,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 130,60 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 5255, 50 грн.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.

Згідно з п. 4.1. вищевказаного договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою Позичальника на кількість днів, запропоновану Кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються Кредитором, публікуються на Сайті), на підставі правочину, що укладається між Сторонами, відповідно до наступного порядку.

Із п.11 Кредитного договору встановлено, що він підписаний ОСОБА_1 16.02.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором: d30812.

Також, ОСОБА_1 16.02.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором: d30812 підписав таблицю (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до Примірного кредитного договору № 1498472 від «16 лютого 2025 року, з якого вбачається, що сторони погодили суму кредиту 5000,00 грн. та сплату процентів за користування кредитом за період з 16.02.2025 року по 24.04.2025 року розмірі 255.50 грн.

Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 16.02.2025 року пройшов реєстрацію в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «АБЕКОР».

Відповідачем ОСОБА_1 16.02.2025 року підписано паспорт споживчого кредиту з використанням одноразового ідентифікатора h47107.

З повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. № 12646 від 04.07.2025 вбачається успішність операції на суму 5000,00 грн, згідно ID платежу 1559257800 від 16.02.2025 року, номер картки НОМЕР_2 .

З квитанції до платіжної інструкції № 20135-1363-190451261 від 16.02.2025 року ВПС «Фінансовий світ» вбачається, що надавачем платіжних послуг платника ТОВ ФК «Контрактовий дім» здійснено переказ грошових коштів у сумі 5000,00 грн, кредитні кошти від ТОВ «ФК «АБЕКОР» на номер рахунку НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, заборгованість відповідача становить 8267,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3267,00 грн - заборгованість за процентами

Надаючи оцінку зібраним доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 16.02.2025 року між ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 був укладений, дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, кредитний договір № 1498472.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора d30812, що підтверджується, зокрема log-файлом з інформаційно-комунікаційної системи позивача.

Таким чином, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. ст. 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача суму позики в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.

Відповідачем не спростовано факту отримання ним коштів від позивача, не спростовано факту неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, а також факт наявності заявленої у позові заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можливо зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку про те, що шляхом підписання кредитного договору № 1498472 між ТОВ «ФК «АБЕКОР» та відповідачем 16.02.2025 року виникли договірні зобов`язання.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач допустила прострочення платежів щодо повернення кредиту, тобто не виконала зобов`язання належним чином відповідно до умов договору, а тому заборгованість підлягає стягненню на користь позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР» заборгованість за кредитним договором № 1498472 у розмірі 8267, 00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Щодо заяви ТОВ «ФК «АБЕКОР» в частині стягнення з відповідача 76 грн. витрат, пов`язаних із розглядом справи, на поштові відправлення процесуальних документів, іншим учасникам справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів іншим учасникам справи заявником надано суду копії описів вкладення до цінних листів, поштової накладної, фіскального чеку оплати поштових відправлень на суму 76 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 76 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим є підстави для їх стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР».

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» заборгованість за кредитним договором № 1498472 від 16.02.2025 року в розмірі 8267 (вісім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та пов`язані з розглядом справи у розмірі 76 (сімдесят шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР», ЄДРПОУ: 39287145, місце знаходження: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.Є. Шамраєв