Рішення № 132936126, 26.12.2025, Березанський районний суд Миколаївської області

26.12.25 Справа № 469/216/25

2/469/403/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явилася,

педставник позивача

адвокат Григорян В. С. - не з`явилася,

відповідач ОСОБА_2 - не з`явилася,

представник відповідача

ПСП «Агрофірма «Василівка» - не з`явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору на стороні позивача

ОСОБА_3 - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Василівка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 05.03.2025 року звернулася до Березанського районного суду з зазначеним позовом, у якому просила:

- визнати недійсним Договір оренди землі від 17.10.2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Агрофірма «Василівка» на земельну ділянку з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013 площею 17,3633 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис 41777634 від 25.06.2018 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013.

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П.М., від 23.11.2016 року № 455 та № 456 їй - ОСОБА_1 та третій особі на стороні позивача, ОСОБА_3 , належать на праві спільної часткової власності по 1/8 частки земельної ділянки, без визначення часток в натурі, з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013, загальною площею 17,3633 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Березанської селищної ради Миколаївської області.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П.М., від 14.09.2017 року № 432 відповідачу ОСОБА_2 , належить на праві спільної часткової власності 6/8 частки земельної ділянки, без визначення частки в натурі, з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013, загальною площею 17,3633 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Березанської селищної ради Миколаївської області.

Власниками по 1/8 частки та 6/8 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013, загальною площею 17,3633 га, розташованої в межах території Березанської селищної ради Миколаївської області на час подання позову є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Між власниками вказаної земельної ділянки не укладався договір про спільне користування вказаним майном та не виділялися в натурі частки у спільній частковій власності на земельну ділянку,

У серпні 2021 року позивач, маючи намір скористатися правом на розпорядження своїм майном, дізналася, що 25.06.2018 року державним реєстратором Березанської селищної ради Миколаївської області, Ковалишиним Д.Є., прийнято рішення про державну реєстрацію речового права та їх обтяжень (індексний номер 41777634) про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 17,3633 га, у тому числі: рілля богарна 17,3633 га 6/8 частки з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013. Державна реєстрація права оренди здійснена на підставі Договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та ПСП «Агрофірма «Василівка» від 17.10.2017 року, терміном на 49 років з правом пролонгації та передачі в піднайм (суборенду). На момент укладення договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становила 411360,98 грн., розмір річної орендної плати в грошовій формі склав 18 000,00 грн. (3% від нормативно грошової оцінки).

Оскільки договір між нею та ПСП «Агрофірма «Василівка» не підписувався, та не погоджувався з відповідачем - ОСОБА_2 , відповідно волевиявлення на його укладення було відсутнє.

У зв`язку з цим, позивачка вважає, щона момент укладання договір прямо порушував норми цивільного законодавства, а тому такий договір є недійсним.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.3 ст.203 ЦК України щодо того, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, позивачка просить задовольнити позов.

20.03.2025 року судом відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.25).

02.07.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.41).

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися. Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її участі (а.с.65).

Відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у судове засідання не з`явилися. Відзиву на позовну заяву та пояснень щодо позову не надали. Про місце, і час судового засідання повідомлялися в порядку, передбаченому законом.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін відповідно до вимого ч.1, 4, 5 ст.223 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно вимог, встановлених ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з сукупності досліджених судом доказів, а саме: копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.11.2016 року №73770788 (а.с.6), копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.11.2016 року №45897463 (а.с.7), копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.11.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №455 (а.с.8), копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.11.2016 року №73773118 (а.с.12), копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.11.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №456 (а.с.13), копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.11.2016 року №45897558 (а.с.14), копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.15-17), копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 25.06.2019 року №128821994 (а.с.48), Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.09.2017 року №97355859 (а.с.52), Загальних відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 4820980600:06:000:0013 (а.с.53),позивачці ОСОБА_1 , відповідачці - ОСОБА_2 та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013, загальною площею 17,3633 га, розташованої в межах території Березанської селищної ради Миколаївської області.

У тому числі, позивачці ОСОБА_1 належить 1/8 частка у спільній власності на вказану земельну ділянку, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 належить 1/8 частка у спільній власності на вказану земельну ділянку, відповідачці - ОСОБА_2 належить частка у розмірі 6/8 у спільній власності на вказану земельну ділянку (а.с.53).

Вказані частки між співвласниками вказаної земельної ділянки в натурі не виділені.

Судом встановлено, що між відповідачкою ОСОБА_4 та відповідачем ПСП «Агрофірма «Василівка» було укладено Договір оренди землі від 17.10.2017 року строком дії 49 років (пункт 8 договору), предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013 (пункт 1 договору), загальною площею 17,3633 га (пункт 2 договору), нормативно грошова оцінка якої становить 411360,98 грн. (пункт 5 договору), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією вказаного договору (а.п.49-50).

На підставі вказаного договору 25.06.2018 року державним реєстратором Березанської селищної ради Миколаївської області, Ковалишиним Д.Є., прийнято Рішення про державну реєстрацію речового права та їх обтяжень (індексний номер 41777634) про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 17,3633 га, у тому числі: рілля богарна 17,3633 га 6/8 частки з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013, що підтверджується дослідженою судом копією зазначеного рішення (а.с.48).

Позивачка оспорює дійсність вказаного договору і просить визнати його недійсним, посилаючись на те, що вона не давала згоди на укладення Договору оренди землі від 17.10.2017 року між відповідачкою ОСОБА_4 та відповідачем ПСП «Агрофірма «Василівка», предметом якого є належна їй на праві спільної часткової власності у розмірі 1/8 частки земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013 загальною площею 17,3633 га.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

За положеннями ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно приписів ч.1 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

За змістом ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно положень ч.1 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч.2 ст.14 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання правочину недійсним (п.2 ч.2 ст.14 ЦК України).

Відповідно до встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що предметом Договору оренди землі від 17.10.2017 року, укладеного між відповідачкою ОСОБА_4 та відповідачем ПСП «Агрофірма «Василівка» є вся земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013 загальною площею 17,3633 га, яка не виділена в натурі, і яка належить Позивачці на праві спільної часткової власності у розмірі 1/8 частки, враховуючи, що позивачка на є стороною вказаного договору, що позивачка не надавала згоди на його укладення, оскільки будь-які дані на спростування вказаного висновку у матеріалах справи відсутні, суд вважає, що вказаний договір порушує майнові права та інтереси позивачки як співвласниці вказаного майна, а тому вони підлягають захисту у судовому порядку, у спосіб який просить застосувати позивачка шляхом визнання зазначеного договору недійсним.

Таким чином, суд вважає, що для задоволення у цій частині позовних вимог позивачки є підстави, передбачені законом.

В решті частини позовних вимог, а саме в частині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис 41777634 від 25.06.2018 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013, суд вважає такі вимоги безпідставними, оскільки визнання недійсним договору оренди вказаної земельної ділянки є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного запису державним реєстратором у позасудовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що у цій частині позовних вимог позивачкою обрано неналежний спосіб захисту, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Василівка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , про визнання договору оренди землі недійсним, задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір оренди землі від 17.10.2017 року, зареєстрований 25.06.2018 року Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41777634, укладений між ОСОБА_4 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Василівка» (код ЄДРПОУ 03765329) на земельну ділянку з кадастровим номером 4820980600:06:000:0013 площею 17,3633 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , та Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Василівка», код ЄДРПОУ 03765329, місцезнаходження: с.Василівка Миколаївського району Миколаївської області, вул.Центральна, 54А, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , витрати на сплату судового збору по 605,60 гривень з кожного.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2025 року.

Суддя: