Ухвала суду № 132934886, 23.12.2025, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/6174/25

Провадження № 1-кп/946/456/25

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

Іменем України

23 грудня 2025 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150000041 від 05.02.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїла Одеської області, громадянки України, незаміжньої, з середньою освітою, не працюючої, такої, що має на утриманні малолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

03.03.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК України) до пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки;

21.03.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

13.06.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150000041 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , посилаючись на встановлення фактів порушення останньою обов`язку не залишати місце постійного проживання, та вчинення нових кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, і просила його задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що повідомлення ОСОБА_4 про підозру не було вручено, а внесення відомостей до ЄРДР не є доказом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тому підстави для зміни їй запобіжного заходу відсутні.

Представник потерпілої юридичної особи ПП «Таврія Плюс» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, 29.09.2025 надав заяву про здійснення судового розгляду за його відсутності.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, клопотання прокурора, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Суд також враховує положення ч. 1 ст. 183 КПК України, згідно з якими тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В основу обґрунтування заявленого прокурором клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою покладено факт внесення 12.12.2025 та 16.12.2025 відомостей до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України. Проте до клопотання не було долучено доказів на підтвердження наявності повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, оцінюючи сукупність ряду обставин, а саме те, що обвинувачена ОСОБА_4 має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину та виховує її як мати-одиначка, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

3. Повний текст ухвали оголошений 25 грудня 2025 року о 08.15.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1