Рішення № 132928862, 25.12.2025, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/838/25

провадження № 2/0198/491/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Юріївської об`єднаної територіальної громади в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Юріївської об`єднаної територіальної громади в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належного спадкодавцю житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку спадкодавець заповів ОСОБА_1 .

Позивачка свого часу зверталась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак постановою приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 10.08.2020 їй відмовлено у вчиненні зазначеної нотаріальної дії в зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на будинок оформлений неналежним чином.

Виходячи з викладеного, позивачка позбавлена можливості оформити своє право на спадщину в нотаріальному порядку, тому змушена звернутись до суду та просить визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2

05.12.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, в порядку підготовки справи до судового розгляду від приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`євої О.Л. витребувано копію спадкової справи.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача Юріївської селищної ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області 15.06.2016.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, загальною площею 38,5 кв.м, житловою площею 20,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право особистої власності, виданого 02.09.1991 Павлоградським райвиконкомом № 110.

Статтями 1216 та 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.ст. 1217, 1223, 1233 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Жемчуженської сілької ради Юр`ївського району Дніпропетровської області Свиридюк Т.В. 12 січня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 02, відповідно до якого заповів ОСОБА_1 все належне йому майно.

Отже, позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

За правилами ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1296, ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві (п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5).

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак постановою приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 10.08.2020 їй відмовлено у вчиненні зазначеної нотаріальної дії в зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на будинок оформлений неналежним чином, зокрема, відсутній підпис керівника виконкому Павлоградської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області (орган, що видав свідоцтво) та відбиток печатки.

Відповідно до вимог оформлення документів, встановлених Державною уніфікованою системою документації, затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, до складу реквізитів документів повинні входити підпис та відбиток печатки.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. (втратила чинність 19.01.1996 року), встановлено форму Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, в якій обов`язковими реквізитами є підпис керівника органу, що видав свідоцтво, та відбиток печатки.

Відповідно до п. 23 Постанови Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Оскільки свідоцтво про право власності на майно, видане померлому ОСОБА_2 виконавчим комітетом Павлоградської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області 02.09.1991 на підставі рішення виконавчого комітету № 110 від 19.03.1989, оформлено не у відповідності до вимог нормативно-правових актів, постанова приватного нотаріуса Григор`євої О.Л. від 10.08.2020 про відмову позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок є законною.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 916/780/18 зазначив, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину. Підставою для видачі свідоцтва про право власності є рішення Ради, тобто видача свідоцтва є дією з оформлення права власності на підставі рішення.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/849/17, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17.

Отже, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювались рішення щодо оформлення інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Як вже зазначалось, свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння видане на підставі рішення виконавчого комітету Павлоградської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області № 110 від 21 березня 1989 року.

Згідно з інформацією КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 20.11.2025 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 .

Таким чином, вищезазначені докази у своїй сукупності доводять те, що за життя ОСОБА_2 у встановленому на той час порядку набув право власності на спірний житловий будинок та зареєстрував вказане речове право в Павлоградському бюро технічної інвентаризації.

Однак, у зв`язку із неналежним оформленням свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння органом, який його видав, право позивачки на спірний житловий будинок, яке вона отримала в порядку спадкуваня, не визнається.

На теперішній час право власності на спірне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно ні за ким не зареєстроване, що підтверджується Інформацією з вказаних реєстрів.

За нормами, закріпленими в ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, інший спадкоємець, який міг би претендували на спадкове майно (дружина померлого ОСОБА_3 ), згідно з відомостями спадкової справи № 27/2016 відмовилась від обов`язкової частки у спадщині, оформлений неналежним чином правовстановлюючий документ на будинок позбавляє спадкоємця можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує клопотання ОСОБА_1 про залишення за нею витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 1220, 1217, 1218, 1233, 1235, 1255, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Юріївської об`єднаної територіальної громади в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 38,5 кв.м, житловою площею 20,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

- Юріївська об`єднана територіальна громада в особі Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження: 51300, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с-ще Юріївка, вул. Центральна, буд. 67/1, ЄДРПОУ 04338472).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 25 грудня 2025 року.

Суддя І. О. Гайдар