Рішення № 132926330, 26.12.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20883/25

провадження № 2/753/12743/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Цимбал І.К., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач ТОВ "Столичний Комфорт" звернулось з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, за період з 01.05.2022 по 01.09.2025 у розмірі 42 107,15 грн., збитків від інфляції у розмірі 5 059,46 грн. та 3% річних у сумі 2 107,66 грн., а також судових витрат, що складаються зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .

Позивач ТОВ "Столичний Комфорт" є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку вул. Дніпровська набережна, 20-Б, згідно договору № б/н від 29.12.2021 на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та акту приймання передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування.

Відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але не сплачує за них, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 16.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Столичний комфорт» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку вул. Дніпровська набережна, 20-Б, згідно договору № б/н від 29.12.2021 на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та акту приймання передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування, акту приймання передачі та статуту, затвердженого протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Столичний комфорт» від 16.06.2011, відповідно до п. 2.2.1 предметом діяльності Товариства є, зокрема, постачання газу, постачання гарячої води, постачання електричної енергії, постачання питної води, постачання теплової енергії, постачання холодної води, водовідведення.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка з реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2025.

Позивач стверджує, що Відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, але не сплачує за них, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, Закон встановлює презумпцію власника майна нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов`язані із зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей, тощо.

Положеннями ст.ст. 156,162 ЖК України закріплено, що власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992, зі змінами та доповненнями, власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц. Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

За наданими доказами вбачається, що ТОВ «Столичний комфорт» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_3 , в тому числі квартири АДРЕСА_2 , належної відповідачу.

Факт надання послуг за вказаною адресою підтверджується договором від 29.12.2021 на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та акту приймання передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування, актом приймання передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування, статутом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості борг відповідача за житлово-комунальні послуги з 01.05.2022 по 01.09.2025 становить 42 107,15 грн., збитки від інфляції у розмірі 5 059,46 грн. та 3% річних у сумі 2 107,66 грн., а також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Вказаний розмір боргу відповідачем не спростовано, контррозрахунку не надано, а лише вказано на необґрунтованість даного доказу.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відтак, оскільки позивач забезпечує кваліфіковане утримання, поточний ремонт та технічне експлуатаційне обслуговування квартири, належної відповідачу у буд. по вул. Дніпровська набережна, 20-Б, їх інженерне обладнання, внутрішньобудинкові системи (мережі) та внутрішньомайданчикові мережі теплопостачання, зливової каналізації, відводів водопроводу, належного санітарного стану прибудинкової території, відповідач зобов`язаний сплачувати за надані житлово-комунальні послуги не залежно від проживання.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1,ч.2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідач є власником спірного майна, відтак сплата за житлово-комунальні послуги є його обов`язком, докази надані позивачем суд вважає належними та допустимими, оскільки ними підтверджуються, що позивач здійснює обслуговування майна.

При визначенні суми боргу, суд бере за основу долучений позивачем розрахунок заборгованості, який складений у повній відповідності з чинним законодавством та перевірений судом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем відзив на позов не надано, розрахунок заборгованості не спростовано.

За таких умов, позов підлягає задоволенню, відтак підлягає стягненню з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, за період зз 01.05.2022 по 01.09.2025 становить 42 107,15 грн., збитки від інфляції у розмірі 5 059,46 грн. та 3% річних у сумі 2 107,66 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд керується таким.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі 910/4201/19.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копії договору про надання правової допомоги № 1 від 18.06.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ КЕЙС» та ТОВ "Управляюча компанія" "ДІМ 9000", акт надання послуг № 561 від 16.09.2025 на суму 8 000 грн, детальний опис за надані правові послуги адвоками, Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ КЕЙС» на суму 8 000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

Визначаючи час на надання вищенаведених послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим надання правничої допомоги у даній справі не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, позовна заява не є складною за своєю суттю.

Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, суд бере до уваги розмір понесених позивачем витрати за фактично отриману правову допомогу у розмірі 8 000 грн та враховуючи незначну складність справи, обсяг виконаних адвокатом Безсмертним О. О. робіт, ціну позову, суд вважає, що заявлений стороною розмір витрат на правничу допомогу є невиправдано завищеним.

У зв`язку з наведеним суд стягує з відповідача на користь позивача 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 540, 541, 543, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 7, 19, 26, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 12, 81, 141, 223, 265, 268, 274, 279,354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт», 04071, місто Київ, вул. Нижній Вал, буд. 17/8, офіс 6, ЄДРПОУ: 33833708 заборгованість за житлово-комунальні послуги, з врахуванням штрафних санкцій, що станом на 01.09.2025 становить 49 274 грн. 27 коп., судовий збір в розмірі 3 028 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.12.2025

Головуючий: І.К. Цимбал