Ухвала суду № 132925048, 24.12.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1224/25

Провадження № 1-кп/535/300/25

УХВАЛА

24 грудня 2025 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 30.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000675 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 28.10.2025 щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Обвинувачений утримується в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23». Строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, закінчується 26.12.2025.

23.12.2025 прокурор Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернулася до суду з письмовим клопотанням, яке підтримав під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 , про продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, зокрема з метою запобігання спробам останнього переховуватись від суду, незаконно впливати на неповнолітню потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечує, вважає, що до нього може бути обраний інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, та зазначив, що він не переховувався під час досудового розслідування, не перешкоджав будь-яким чином кримінальному провадженню, будь-які ризики, зазначені прокурором у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу, відсутні. Також пояснив, що він неодружений, неповнолітніх дітей не має, проживає без реєстрації в м. Запоріжжя разом із співмешканкою, раніше не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, у зв`язку з травмою голови перебував на лікуванні та реабілітації, інвалідності не має.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечує, вважає його необґрунтованим, ризики, на які посилається прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу, станом на час судового розгляду даного кримінального провадження відсутні, оскільки обвинувачений не може знищити докази, під час досудового розслідування не переховувався від слідства, не впливав на свідків та потерпілу та не перешкоджав іншим чином кримінальному провадженню та сприяв досудовому розслідуванню; обвинувачений розуміє тяжкість пред`явленого йому обвинувачення, задовільно характеризується за місцем військової служби та утримання під вартою, має відзнаку за доблесну службу, є учасником бойових дій, ветераном війни, перебував на лікуванні у зв`язку із травмою голови. Крім того, захисник зазначила, що обраний обвинуваченому запобіжний захід може бути змінений на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю чи визначення застави.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 не заперечує проти задоволення клопотання прокурора.

На підставі ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений задовільно характеризується за місцем утримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» та за місцем проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України; 16.01.2025 нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою нагрудним знаком «За доблесну службу».

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, який відносяться до тяжких злочинів.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості й не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_5 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.

Судом встановлено, що під час досудового слідства відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 28.10.2025 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, з урахуванням вимог ст. 177 КПК України, а саме наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які дають суду достовірні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені вище зазначеними статтями.

У 2023 та 2024 роках обвинувачений перебував на лікуванні та психологічній реабілітації у зв`язку з травмою голови.

Суд, враховуючи, що з часу обрання 28.10.2025 щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою й до вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, та аналізуючи дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він є військовослужбовцем, раніше несудимою особою, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, зважаючи на відсутність належних гарантій та підтвердження соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду й вчинення тиску на неповнолітню потерпілу та свідків, оскільки судове провадження лише розпочинається, та зважаючи на відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому обраного щодо нього запобіжного заходу на інші більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з тримання під вартою, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки суд вважає даний вид запобіжного заходу є таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінуються ОСОБА_5 , даним про його особу, з метою запобіганню можливості обвинуваченого перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема й ухиленню від суду. Судом не встановлено обставин, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в установі попереднього ув`язнення.

Оскільки судове провадження у даному кримінальному провадженні потребує часу для розгляду, суд, вислухавши думку прокурора, представника потерпілої, обвинуваченого та його захисника, враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також конкретні обставини справи, приходить до висновку про доцільність продовження тримання ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, під вартою на строк 60 днів, тобто до 21.02.2026.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 197, 199, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 153 КК України, продовжити на строк 60 днів - до 13:30 год 21.02.2026 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошений о 09.35 год 26.12.2025.

Суддя ОСОБА_1