Рішення № 132922952, 22.12.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6328/23

Провадження № 2/466/192/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

за участю представника позивача Слободи С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Самопоміч» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

позивач - директор Кредитної спілки «Самопоміч» Андріїшин Д.В. 14.06.2023 (19.06.2022 зареєстровано за вх.№15212) звернулась в суд із позовом, в подальшому зменшила позовні вимоги та просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Самопоміч» 21940,60 (двадцять одну тисячу дев`ятсот сорок гривень 60 коп.) грн. заборгованості, що випливає з кредитного договору №MS0000000010 від 02.03.2021р., договору поруки №MS0000000002-П від 02.03.2021р., та згідно договору поруки №MS0000000003-П від 02.03.2021р., та 2684,00грн. судового збору.

В обґрунтування позову покликається на те, що 02.03.2021р. між Кредитною Спілкою «Самопоміч» та позичальником ОСОБА_1 членом кредитної спілки з 24.06.2020р. було укладено №MS0000000010 від 02.03.2021р. відповідно до якого Кредитна спілка надала йому кредит у розмірі 20000.00 (двадцять тисяч) гривень на умовах плати за користування кредитними коштами в розмірі 57% річних. Кредит надавався строком на двадцять чотири місяці. Строк кредитного договору у відповідності до п. 12.1. становить 10 років.

У відповідності до пункту 4.1, кредитного договору № MS0000000010 від 02.03.2021р. Додатку №1 до договору №MS0000000010 від 02.03.2021р., позичальник брав на себе зобов`язання сплачувати щомісячно 1414грн.37коп., що складається з частини основної суми кредит процентів за користування кредитом починаючи з 02.04.2021 року по 02.03.2023 року.

За період з 02.03.2021р. по 27.06.2022р., у виконання вищевказаного кредитного зобов`язання боржником було сплачено 15800грн.00коп., з яких 4145грн.00коп. повернено частину основної суми кредиту та 11654грн.94коп. становлять проценти за користування кредитними коштами. З моменту настання терміну сплати за вищевказаним кредитним договором позичальником постійно порушувались взяті на себе договірні зобов`язання щодо строків внесення та повноти сплати платежів.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , що випливають з кредитного договору №MS0000000010 від 02.03.2021р., між КС «Самопоміч». гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 02.03.2021р. укладено договір поруки №MS0000000002-П, між КС «Самопоміч», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 02.03.2021р. укладено договір поруки №MS0000000003-П.

Кредитна спілка неодноразово зверталася до боржника - ОСОБА_1 поручителів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з вимогами щодо необхідності дотримання умов кредитного договору та договорів поруки, та погашення простроченої заборгованості.

Станом на 14.06.2023 заборгованість по кредитному договору становить 26140,60грн., з 15 854,94грн. суми простроченого основного боргу по кредиту, 10285,66грн. суми процентів за користування кредитом. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути солідарно з відповідачів 21940,60 грн. заборгованості.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 27.07.2023 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.27).

04.09.2023р. на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов визнав частково, просив визнати суму кредиту в розмірі 20 000 грн, як таку, що повернуто кредитодавцю та сплачену відповідачем відповідно до квитанції від 31.08.2023р. №ПН1548716, у нарахуванні процентів та неустойці за користування кредитом відмовити.

15.09.2023р. представником позивача подано відповідь на відзив.

27.09.2023р. від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив та клопотання в порядку ст. ст..91,93 ЦПК України.

24.01.2024р. представником позивача подано пояснення з приводу заперечень на відповідь на відзив та клопотання відповідача на відповідь на відзив.

В подальшому, 25.09.2024р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (а.с.147).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково, підтримав свій відзив на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 скерувала на адресу заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.131), підтримує відзив ОСОБА_1 ; відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з"являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_4 ,1955 року народження,. дослідивши усі надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до умов кредитного договору №MS0000000010 від 02.03.2021р. між кредитною спілкою Самопоміч та позичальником ОСОБА_1 , членом кредитної спілки «Самопоміч», було укладено кредитний договір, відповідно до якого кредитна спілка надала йому кредит в розмірі 20000,00 грн. на умовах плати за користування кредитними коштами в розмірі 57% річних.

Згідно договору поруки №MS0000000002-П від 02.03.2021р., укладеного між КС Самопоміч та громадянином ОСОБА_2 та договору поруки №MS0000000003-П від 02.03.2021р., укладеного між КС Самопоміч та громадянином ОСОБА_5 такі було укладено у забезпечення виконання зобов`язань, що випливають із кредитного договору №MS0000000010 від 02.03.2021р.

Факт належного виконання КС «Самопоміч» свого зобов`язання по видачі кредиту ОСОБА_1 , підтверджується видатковим касовим ордером від 02.03.2021р., з якого вбачається, що останній отримала через касу КС «Самопоміч», за фіскальним чеком грошові кошти в загальній сумі 20000,00 грн.(а.с.17).

За період з 02.03.2021р. по 27.06.2022р., у виконання вищевказаного кредитного зобов`язання боржником було сплачено 15800грн.00коп., з яких 4145грн.00коп. повернено частину основної суми кредиту та 11654грн.94коп. становлять проценти за користування кредитними коштами.

З моменту настання терміну сплати за вищевказаним кредитним договором позичальником постійно порушувались взяті на себе договірні зобов`язання щодо строків внесення та повноти сплати платежів.

Позивач звертався до відповідача та поручителів з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується копією вимоги.

Як вбачається із Вимоги в погашенні заборгованості за кредитним договором, така скеровувалася на адресу ОСОБА_1 (позичальника), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (поручителя) з вимогою про повернення заборгованості за кредитним договором та дотримання його умов (а.с.19-23).

В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідачі взяті на себе зобов`язання щодо строків внесення та повноти сплати платежів не виконували, у результаті чого станом на 14.06.2023 року утворилась заборгованість по кредитному №MS0000000010 від 02.03.2021 року становить 26140,60грн., з 15 854,94грн. суми простроченого основного боргу по кредиту, 10285,66грн. суми процентів за користування кредитом (а.с.24).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобов`язання сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 611, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання або розірвання договору, зміна умов договору, сплата неустойки чи відшкодування збитків.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 57 % річних (а.с.12-14).

Згідно з п. 2.2 кредитного договору, строк на який надається кредит, становить 24 місяці з 02.03.2021 р. по 02.03.2023р.

Пунктом 3.2 договорів поруки №MS0000000002-П від 02.03.2021року, №MS0000000003-П від 02.03.2021року, передбачено, що поручитель та боржник відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники (а.с.15-16).

Відповідно до п.6.4. договору у разі затримання позичальником сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 виконав частково в сумі 4145,06грн.

Із матеріалів справи також відомо, що в період 02.03.2021 по 31.08.2023 позичальником по кредитному договору сплачено 20 000грн., з яких зараховано 4145,06грн. на основну суму кредиту та 15854,94грн. на проценти за користування кредитними коштами.

З 14.06.2023р. по 21.03.2024р. боржником, після звернення позивача до суду, разом було сплачено 31.08.2024 4200,00грн, які були зараховані на погашення процентів, що нараховані станом на 14.06.2023 року на дату пред`явлення позову. Таким чином заборгованість станом на 28.05.2024 з врахуванням сплаченої суми становить 21 940,60грн.

Представник позивача 25.03.2024 року подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідачка в користь позивача 21940,60 грн., що складається з 15854,94грн. суми простроченого основного боргу по кредиту, та 6085,66грн. процентів за користування кредитом (а.с.162-263).

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Щодо обґрунтованості нарахованих процентів то згідно положень Розділу 5 вказаного кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 57 % річних (п.3.1. Договору).

Згідно п. 3.5. Договору прострочення спати кредиту та процентів згілно графіку платежів не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавцем.

В умовах кредитного договору №MS0000000010 від 02.03.2021 року, паспорті споживчого кредиту відсутні штрафні санкції неустойка, тому застосування положень частини третьої та ст. 551 ЦП України безпідставні.

Щодо вимоги відповідача ОСОБА_1 про звільнення від зобов`язань поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у яких наявні зобов`язання перед КС «Самопоміч» згідно договір порук, то такі є безпідставними.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ст. 540 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору №MS0000000010 та договорів поруки №MS0000000002-П від 02.03.2021р. та №MS0000000003-П від 02.03.2021р., що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення солідарно з відповідачів на користь Кредитної спілки «Самопоміч», з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заборгованості за кредитним договором в сумі 21940,60грн., яка складається з 15 854,94грн. суми простроченого основного боргу по кредиту, 6085,66грн. суми процентів за користування кредитом, що випливає з кредитного договору №MS0000000010 від 02.03.2021р., договору поруки №MS0000000002-П від 02.03.2021р., та згідно договору поруки №MS0000000003-П від 02.03.2021р.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.

В матеріалах справи містяться платіжна інструкція №564 від 14.06.2023 року, яка засвідчує той факт, що позивачем КС «Самопоміч» при подачі позовної заяви сплачено 2684,00грн. судового збору, які, враховуючи вищевикладені норми процесуального права, - повинні бути стягнені солідарно з відповідачів порівно.

Керуючись ст. ст. 5,10, 12, 13, 81, 89,141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Самопоміч» 21940,60 (двадцять одну тисячу дев`ятсот сорок гривень 60 коп.) грн. заборгованості, яка складається з 15 854,94грн. суми простроченого основного боргу по кредиту, 6085,66грн. суми процентів за користування кредитом, що випливає з кредитного договору №MS0000000010 від 02.03.2021р., договору поруки №MS0000000002-П від 02.03.2021р., та згідно договору поруки №MS0000000003-П від 02.03.2021р.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Самопоміч» судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) грн,а саме, з кожного з відповідачів - по 894 грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 22.12.2025р.

Сторони по справі

Позивач: Кредитна спілка «Самопоміч», код ЄДРПОУ 25557436, місцезнаходження: Львівська область м. Броди, вул. Петра Полтави, 6А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: Львіська область, Яворівський район, с. Гусаків.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Свірідова