Ухвала суду № 132916740, 25.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21711/25

Провадження № 1-кп/638/2240/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000509 від 08.04.2025 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадження Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без зміни розміру застави, обґрунтовуючи його тим, що така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

Захисник обвинуваченої та обвинувачена заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на те, що обвинувачена має намір забрати свою трирічну дитину з лікарні, яку було туди поміщено, коли ОСОБА_5 , під час досудового розслідування, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши клопотання та думку учасників справи, вивчивши матеріали, дійшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд погоджується з клопотанням прокурора, щодо продовження існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

На думку суду, наведені у клопотанні прокурора підстави для продовження строку дії застосованого відносно обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу, у виді тримання під вартою, є обґрунтованими. Підстав для зміни обвинуваченій міри запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, на цей час суд не вбачає.

Суд ставиться критично до пояснень захисника та обвинуваченої, адже в попередніх судових засіданнях ні захисник ні обвинувачена не обґрунтовували своє заперечення проти клопотання прокурора тим, що трирічна дитина обвинуваченої з серпня перебуває в лікарні. Окрім того, судом надано обвинуваченій дозвіл на ІР-телефонію з рідними, а саме зі старшою донькою та сестрою, натомість обвинувачена на питання суду повідомила, що не має відомостей, щодо її трирічної дитини.

Також, суд ураховує, що ризики, наявність яких була доведена прокурором у суді при застосуванні відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також при продовженні строку тримання її під вартою, істотно не зменшились. Остання обвинувачується у вчиненні у тому числі, умисного особливо тяжкого злочину, який, за своїм характером, представляє особливу суспільну небезпеку та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, у справі не з`ясовані усі обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, у тому числі й не допитані всі свідки, а відтак обвинувачена, усвідомлюючи, яке покарання їй загрожує у разі засудження, знаходячись на волі, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, з метою зміни показань, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів та що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченою та виконання нею процесуальних рішень по справі.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує, що своїм рішенням повинна забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються і вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження його дії. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на вищевказане, суд вважає, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у відповідному розмірі та зобов`язання виконання відповідних обов`язків, визначених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.08.2025, на теперішній час судом не вбачається, оскільки існують ризики, наведені прокурором у клопотанні.

Керуючись вимогами ст.ст. 331, 369, 380 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком до 60 днів, тобто до 22 лютого 2026 року, з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, визначеному в ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 08.08.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу суду протягом 5 днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1