Рішення № 132914020, 25.12.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3817/25

Справа №754/3955/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 28016,94 грн,

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ "Солвентіс" звернулося до суду із позовом до Відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1402622, що був укладений 11.01.2020 між первісним кредитором ТОВ "Міолан".

За умовами зазначеного договору кредитодавець надав позичальникові кредит на суму 14 999,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитомю

Натомість Відповідачка у встановлені умовами договору строки суму кредиту не повернула, проценти не сплатила, у зв`язку з чим за час користування кредитними коштами на її суму були нараховані проценти та пеня відповідно до умов договору, загальний розмір заборгованості становить 28 016,94 грн.

Позивач набув право вимоги до Відповідачки на підставі укладеного договору факторингу.

Відповідачка відзив на позов не подала.

Відповідачка повідомлена належним чином про розгляд справи у суді, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

Позивач змінив найменування з "Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Пінг Понг" на "Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Солвентіс" (доказ - рішення № 1778 від 01.07.2025 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Пінг Понг", наказ № 70-к, від 01.07.2025).

Відповідно до вимог статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

TOB "Міолан" перерахувало відповідачеві кошти в сумі 14 999,00 грн на виконання договору про споживчий кредит № 1402622 від 11.01.2020, укладеного відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (доказ - платіжне доручення №13679211 від 11.01.2020).

За цим договором Відповідачка (надалі - Позичальник) зобов`язана була повернути кошти Кредитодавцю 20.01.2020 (пункт 1.4), проценти за користування кредитом: 1 417,41 грн, які нараховуються за ставкою 1.05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2), а також проценти за стандартною (базовою) ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3 цього Договору (пункт 1.6).

Відповідно до пункту 2.3.1. Договору позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту [...]. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту.

Відповідачка не повернула всю суму кредиту, а також не сплатила проценти за користування кредитом. Кредитодавець нарахував наступний розмір відсотків за користування кредитом: 3968,00 грн за період 11.01.2020- 12.02.2020 (ставка 1,05%, 33 днів користування), 325,68 грн за період 29.02.2020 по 02.03.2020 ( ставка 1,05%, 3 дні користування), 2717,96 грн за період 12.02.2020 - 28.02.2020 (ставка 5%, 16 днів користування), 9149,72 грн за період з 04.03.2020 по 01.05.2020 (ставка 5%, 16 днів користування).

20.01.2020 Відповідачка сплатила суму коштів у розмірі 7493,26 грн, яку Позивач розподілив так: 1417,41 грн - сплата процентів по кредиту; 1246,63 грн - сплата тіла кредиту; 1049,93 грн - сплата комісії за оформлення кредиту; 2532,66 грн - сплата тіла кредиту; 1246,63 грн - сплата комісії за пролонгацію.

04.02.2020 Відповідачка сплатила суму коштів у розмірі 1475,41 грн, яку Позивач розподілив так: 560,99 грн - сплата тіла кредиту; 353,43 грн - сплата процентів по кредиту; 560,99 грн - сплата комісії за пролонгацію.

28.02.2020 Відповідачка сплатила суму коштів у розмірі 1131,03 грн, яку Позивач розподілив так: 319,76 грн - сплата тіла кредиту; 491,51 грн - сплата процентів по кредиту; 319,76 грн - сплата комісії за пролонгацію.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).

Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після предявлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після предявлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128).

Суд, здійснивши тлумачення умов договору, встановив, що сторони погодили як проценти за користування кредитом у межах початкового строку, так і порядок пролонгації та нарахування процентів у разі продовження користування коштами після спливу цього строку за стандартною ставкою.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачка кредит не повернула в повному обсязі, а продовжувала користуватися кредитними коштами після 20.01.2020. Також вона здійснювала пролонгацію відповідно до пункту 2.3.1 Договору, оскільки часткво сплачувала заборгованість по кредиту та сплачувала комісію.

За таких обставин, Первісний кредитор (ТОВ «Мілоан») відповідно до умов Договору, з якими погодилася Відповідачка, правомірно нараховував відсотки за користування кредитом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача за період з 11.01.2020 по 01.05.2020, визнає його обґрунтованим в частині нарахування відсотків, а тому вимога про стягнення відсотків підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 3623,89 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд встановив, що сторони у кредитному договорі погодили, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом (пункт 4.1. Договору).

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

Цим Законом у розділі IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" пункт 6 викладено в такій редакції: "у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Позивач нараховував пеню у період з 12.02.2020 по 28.02.2020 у розмірі 3623,89 грн та з 03.03.2020 по 05.03.2020 у розмірі 620,34 грн.

У позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідачки пеню у розмірі 3623,89 грн, яка була нарахована до 01.03.2020, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо наявності у Позивача, як нового кредитора, право вимоги щодо заборгованості Відповідача за кредитним договором

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Право вимоги Позивача щодо Відповідача обґрунтовується відступлення боргу. TOB "Міолан" передало право вимоги ТОВ "Діджи Фінанс" за договором про відступлення права вимоги № 02Т від 23.01.2021. Надалі ТОВ "Діджи Фінанс" відступило право вимоги Позивачу за договором факторингу №1/15 від 24.01.2022

У зв`язку з укладенням договору факторингу Позивач набув право вимоги за кредитним договором.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд задовольнив позовні вимоги повністю, тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України). Позивач просить відшкодувати 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

У цій справі Суд не вбачає відповідності (дотримання вимог співмірності) між заявленими витратами та складністю справи. Цей спір кваліфікується як малозначний, розглядався за наявними у справі матеріалами, без участі представника Позивача у судовому засіданні. Позовна заява відповідає типовій (шаблонній) формі в однотипних справах, її складання не вимагало від представника Позивача значних процесуальних зусиль чи глибокого аналізу чинного законодавства. Беручи до уваги також значення справи для сторін, де Позивачем є фінансова компанія, а Відповідач - фізична особа, Суд виснував, що заявлені судові витрати на оплату послуг адвоката у визначеному розмірі є надмірними та такими, що можуть створити необґрунтований тягар для Відповідача.

З огляду на ці обставини, обґрунтований та розумний розмір судових витрат на оплату послуг адвоката у цій справі не повинен перевищувати, на думку Суду, 4 000,00 грн. Такий розмір є достатнім для покриття мінімальних, але об`єктивно необхідних витрат Позивача, відповідає принципам пропорційності та розумності.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Солвентіс" заборгованість за Кредитним договором № 100967738 від 17.10.2020 у розмірі 28016,94 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач (Стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Солвентіс" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22; код ЄДРПОУ 43657029)

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Інна КОВАЛЕНКО