Ухвала суду № 132912216, 18.12.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7985/18

Провадження №8/359/2/2025

УХВАЛА

18.12.2025 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок Сергій Іванович, Мале приватне підприємство «Вінчестер Сервіс» про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності та виділення майна та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок Сергій Іванович про визнання права власності за нововиявленими обставинами

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду від 19 травня 2023 року, у якій просила скасувати вказане рішення та розподілити судові витрати.

Подану заяву обґрунтовує тим, що 19 травня 2023 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області рішення у справі № 359/7985/18 на а. с. 104 т. 1 наявна довідка від 27 червня 2018 року № 699, яка видана Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області за відомостями із якої ОСОБА_2 , відповідно до акту обстеження житлових умов, складеного комісією 27 червня 2018 року дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2002 року по теперішній час. В указаній довідці зазначено в категоричній формі, без жодних сумнівів про факт проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 з 2002 року. Такі висновки зроблено на підставі акту обстеження житлових умов, тобто у порядку та в спосіб встановлений законом. При розгляді справи, судом не було поставлено під сумнів достовірність відомостей в довідці від 27 червня 2018 року № 699. Довідкою Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 вересня 2024 року № 02-16/1657 підтверджуються відомості, наведені у довідці від 27 червня 2018 року № 699 та визнається державою факт спільного проживання ОСОБА_2 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 однією сім`єю (подружжям). Тобто, на час розгляду справи існувала істотна для справи обставини, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома ОСОБА_2 , а саме визнання державою факту спільного проживання ОСОБА_2 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 як одна сім`я (подружжя). Отже держава визнавала ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 подружжям на рівні тих, які зареєстрували свій шлюб, а відтак на них розповсюджувались всі права та інтереси, які притаманні зареєстрованому подружжю. Разом із тим, маючи у розпорядженні письмові докази про визнання державою факту спільного проживання ОСОБА_2 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 як одна сім`я (подружжя), Бориспільський міськрайонний суд Київської області не встановив, а заявниці про це стало відомо лише після отримання відповіді необхідної для розгляду інших справ, які стосуються кола спадкоємців га прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 в яких ОСОБА_2 є стороною/учасником.

24 жовтня 2024 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду відкрито провадження за заявою та призначено судове засідання.

ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні подану заяву підтримали та просили переглянути за нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду від 19 травня 2023 року.

ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні проти перегляду заперечили. Просили суд у задоволенні заяви відмовити.

Інші заінтересовані особи ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дідок С.І. та представник ПП «Вінчестер Сервіс» у судове засідання не з`явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від приватного нотаріуса Дідока С.І. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши учасників, які з`явились у судове засідання та їх представнів, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленого обставинами належить відмовити з огляду на наступне.

19 травня 2023 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дідок С.І., Мале приватне підприємство «Вінчестер Сервіс» про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності та виділення майна залишено без задоволення. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дідок С.І. про визнання права власності задоволено частково. Визнано за ОСОБА_5 право власності на частку в об`єкті нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:002:0102 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в іншій частині відмовлено.

20 грудня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2023 року в задоволеній частині вимог ОСОБА_5 про визнання права власності на частину земельної ділянки скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в позові. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05 вересня 2025 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2023 року у нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року залишено без змін.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивіль-них і кримінальних справ в абз.2 п.3 постанови №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Така правова позиція є релевантною до спірних правовідносин та підтримується Верховним Судом.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом наведеної правової норми необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Посилання заявника на визнання державою факту спільного проживання ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_6 однією сім`ю з 2002 року по 05 квітня 2018 року, як на ново виявлену обставину суд оцінює критично і не бере до уваги, оскільки такий факт встановлюється лише судом в рамках цивільного судочинства, а не начальником ЦНАП Пристоличної сільської ради Бориспільського району і зазначена обставина не може вважатися істотною в розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України та її наявність не може вплинути на прийняте судом рішення.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України вказаний принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява № 4994/04, § 42-43)).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Окрім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Христов проти України» (Khristovv. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009, де в п. 33 зазначено, що «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). 34. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Безпідставне скасування рішення Бориспільського міськрайонного суду від 19 травня 2023 року та ухвалення нового рішення суду призведе до порушення принципу юридичної визначеності, як основного елемента принципу верховенства права. У такий спосіб буде порушено право інших сторін на справедливий суд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладені обставини та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки заявником не доведено наявності істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.425, 258 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 23 грудня 2025 року.

Суддя Чирка С.С.