Постанова № 132912209, 16.12.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/13953/25

Провадження № 3/359/5375/2025

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія: НОМЕР_1 від 02.05.2024; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , -

в с т а н о в и в:

18.11.2025 12:59:38 м. Бориспіль. Вулиця Київський шлях, 2. Водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом "Volkswagen Рassat" д.н.з НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатора DRAGER Alcotest 7510 ARLM 0305. Результат огляду 0.51 проміле чим порушив п.2.9."а" ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про, що свідчать матеріали справи . Направив письмові пояснення, де повністю визнає свою вину у вчиненому правопорушенні та глибоко розкаюється. Просить суд врахувати, що правопорушення було вчинено мною по необережності, так як, перебуваючи у відрядженні, я не розрахував прийняті напередодні дози спиртного зі своїм фізичним станом та захворюванням шлунку після перебування більше двох років у ЗСУ. За 25 років керування автомобілем вперше притягується до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. При визначенні мені покарання за вчинене адміністративне правопорушення прошу суд врахувати в якості пом`якшуючих обставин наступні факти: утримання та виховання трьох неповнолітніх дітей; наявність постійного місця роботи безперервно з 2014 року; виконання трудових обов`язків в умовах регулярних відряджень та самостійне керування автомобілем при цьому; позитивна характеристика з місця роботи та готовність трудового колективу прийняти мене на поруки; добровільна мобілізація за наявності права на відстрочку до ЗСУ та безпосередня участь у відбитті російської агресії протягом більше 2-х років та прошу застосувати покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, так як позбавлення права керування транспортними засобами унеможливить ефективне виконання трудових обов`язків, що може призвести до звільнення та втрати багатодітною сім`єю в умовах війни засобів існування.

Наведені вище обставини та факти повністю підтверджую наступними належними та допустимими доказами:

-довідка № 000196/е з місця роботи ПрАТ «МХП» від 25.11.2025 р.;

-характеристика з місця роботи ПрАТ «МХП»;

-посвідчення багатодітної сім`ї НОМЕР_4 від 20.03.2024 р.;

-довідки з місця проживання про склад сім`ї № 14.03-08/121915 від 10.01.2024 р.;

-свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_5 ;

-свідоцтва про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_6 ;

-свідоцтва про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_7 ;

-свідоцтво про шлюб НОМЕР_5 ;

-витягу з реєстру територіальної громади № 2025/017468380 від 22.11.2025 р.;

-військового квитка НОМЕР_8 від 14.05.2008 р.;

-довідки про безпосередню участь у бойових діях № 1843/1/1513 від 30.12.2022 р.;

-довідки про безпосередню участь у бойових діях № 806 від 05.03.2024 р.;

-почесної відзнаки командира військової частини НОМЕР_9 ;

-паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 516619 від 18.11.2025 року з яким правопорушник ознайомлений; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2025; чек Drager ALCOTEST 7510, тест № 631, результат 0,51 проміле; акт на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ; довідка про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом від 19.11.2025; довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення ;диском з відеофіксацією з нагрудної камери працівника поліції, та іншими матеріалами справи.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_3 зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення вимог ПДР, а саме п. 2.9"а", що свідчить про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч .4 ст. 34 КУпАП законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Пом`якшуючими відповідальність обставинами відповідно до ст. 34 КУпАП вважаю повне визнання вини, щире розкаяння винного, вчинення правопорушення вперше.

Обтяжуючих відповідальність обставин відповідно до ст. 35 КУпАП не встановлено.

При прийнятті рішення суддя враховує указані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні обставини.

Також, встановлено, що раніше до відповідальності ОСОБА_3 не притягався.

При цьому, суддя бере до уваги, що дії ОСОБА_3 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам.

Статтею 27 КУпАП передбачено, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Аналіз вказаних статей Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить про те, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Однак, при розгляді справ про адміністративні правопорушення відсутній визначений Законом механізм, який би дозволяв накладати стягнення за вчинені адміністративні правопорушення нижче визначеної санкцією відповідної статті Кодексу або замінювати стягнення на інше, а тому, при розгляді даної справи слід застосувати аналогію права.

Так згідно ст.69 КК України за фактично аналогічних умов, а саме за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу (ч. 1 ст. 69 КК України).

Тобто, законодавець надав суду можливість призначати менше покарання навіть за вчинений злочин за наявності окремих обставин, а за вчинення адміністративного правопорушення такого механізму не перебачив.

Суд звертає увагу, що за відсутності норми, яка дозволяла б призначати стягнення менше ніж передбачено санкцією відповідної статті або замінити його на інше, неможливо у повній мірі реалізувати положення ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Згідно приписів статей 1, 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Так, згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Чинна редакція ч. 1 ст.130 КУпАП встановлює безальтернативний штраф у розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. У зв`язку з цим Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» в розумінні норм Конвенції.

У рішенні від № 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 року у справі про призначення судом більш м`якого покарання Конституційний Суд України визнав неконституційним положення ч.1 ст. 69 КК України в частині, яка унеможливлює призначення особам, які вчинили злочини невеликої тяжкості, більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності».

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення (виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами) з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, майнового стану ОСОБА_3 наявних обставин, необхідним і достатнім буде накладення більш м`якого адміністративного стягнення, ніж передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, в даному випадку суддя вважає за необхідне застосувати стягнення з урахуванням аналогії закону та застосувати положення ст. 69 КК України для призначення покарання, що є меншим ніж передбачено санкцією закону про адміністративну відповідальність.

Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, ступінь вини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріали справи, та те, що тяжких наслідків не настало, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити стягнення із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп., що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_3 , на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 23, 33, ч.1 ст.130 КУпАП, 251-252, 280, 283, 284, 298, 299, КУпАП,суддя -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , - у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., що слід стягнути на користь Держави України (Отримувач: ГУК у Київ. обл./м. Київ/21081300, Код отримувача(ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку МФО 899998, номер рахунку:UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) без позбавлення прав керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , - на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; МФО 899998, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк