Ухвала суду № 132909118, 23.12.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/4799/25

Номер провадження 1-кп/585/712/25

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

23 грудня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12025200470000782 від 30.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

встановив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200470000782 від 30.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, надійшов до Роменського міськрайонного суду Сумської області 15.12.2025.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 року визначено головуючу суддю ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 вважала за можливе призначити зазначене кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Крім того, в підготовчому засіданні прокурор заявила клопотання про застосування обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке обґрунтувала тим, що 31.10.2025 року ОСОБА_4 затримана в порядку ст. 208 КПК України. В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду ОСОБА_4 01.11.2025 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 грудня 2025 року, в зв`язку з наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Без застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, остання може переховуватися від суду, та становитиме небезпеку для суспільства. Крім того, ОСОБА_4 , може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 , та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з метою зміни показів. Окрім іншого, ОСОБА_4 неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, в тому числі і злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Тому може продовжити свою карану діяльність. Вказані вище ризики та їх обґрунтування виключають можливість застосування відносно ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачена та її захисник не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

З приводу обрання запобіжного заходу тримання під вартою, обвинувачена та його захисник заперечували, посилаючись на те, що клопотання прокурора не обґрунтоване.

Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. Відносно клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на те, що примирився з ОСОБА_4 .

Заслухавши доводи прокурора, учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.

Підстави, для закриття кримінального провадження, визначені пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, не встановлено.

Обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України.

Дане кримінальне провадження згідно ст. 32 КПК України підлягає розгляду за територіальною підсудністю Роменським міськрайонним судом Сумської області.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся.

За таких обставин суд, ураховуючи складність кримінального провадження, з`ясувавши обсяг необхідних підготовчих дій та вирішивши питання про склад осіб, які беруть участь у судовому розгляді та які підлягають виклику у судове засідання, вважає, що є достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Щодо наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 , судом відзначається наступне.

Так, відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду від 01.11.2025 року було застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 29 грудня 2025 року.

Суд вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що обвинувачена ОСОБА_4 , за необхідності зможе переховуватись від суду.

Так, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121 КК України, є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_4 , однак, у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від суду на даному етапі кримінального провадження.

Що стосується ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, то суд вважає такий ризик досить високим, оскільки ОСОБА_4 достовірно знає місце проживання потерпілого та свідків. Покази потерпілого у вказаному кримінальному провадженні під час судового розгляду істотно впливатимуть на формування переконання в суду про винуватість ОСОБА_4 . Крім того, в 2008 році ОСОБА_4 було спричинено тяжке тілесне ушкодження своїй матері ОСОБА_9 , яка на даний час є свідком в даному кримінальному провадженні.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_4 не працює, не має стабільного джерела доходу, в силу ст. 89 КК України не судима, але неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, в тому числі і злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та повторно вчинила тяжкий злочин проти життя іншої особи, що істотно підвищує ризики повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень.

Викладене свідчить, що ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого/ свідків у вказаному кримінальному провадженні) та вчинити інше кримінальне правопорушення. Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та беручи до уваги, що ОСОБА_4 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, то суд переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченого та виконання нею процесуальних обов`язків. При цьому суд враховує, що вік та стан здоров`я обвинуваченої не виключають можливості тримання її під вартою.

За таких підстав суд вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати обвинувачені ОСОБА_4 саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор.

Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя на підставі ч.4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 314-317, 331, 395 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, а саме: з 23.12.2025 року 11 год. 20 хв. до 21 лютого 2026 року 11 год. 20 хв. включно.

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України до судового розгляду по суті на 14 січня 2026 року о 14 годині 30 хвилин в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складно 24.12.2025 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1