Ухвала суду № 132899653, 24.12.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7057/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Шулік Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про зміну способу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 440/7057/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 440/7057/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 25.07.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 440/7057/25 набрало законної сили 28.08.2025 / https://reyestr.court.gov.ua/Review/129161309/.

Згідно із відомості КП «ДСС» за заявою позивача сформованою в системі «Електронний суд» 01.11.2025 (вхідний № 80956/25 від 03.11.2025 р.) Полтавським окружним адміністративним судом 12 листопада 2025 року видано два виконавчі листи № 440/7057/25, дата прийняття судового рішення, згідно з яким видано виконавчі листи: 28 липня 2025 року, номер судового рішення, згідно з яким видано виконавчі листи: 440/7057/25, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень: «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 25.07.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України»; «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок)». Боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Стягувач: ОСОБА_1 .

27.11.2025 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 26.11.2025, про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення (вхідний № 87365/25 від 27.11.2025), якою просить: змінити спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі № 440/1255/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України у Полтавській області суми доплати у розмірі 285 619,52 грн. (двісті вісімдесят п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять грн. 52 коп.) на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення позивач (надалі також стягувач) зазначає, що в особовому кабінеті Пенсійного фонду Позивача здійснено реєстрацію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025. Зазначено, що рішення набрало законної сили 28.08.2025 та жодних дій для виконання судового рішення не здійснено, про що зазначено в розділі особового кабінету Позивача «мої судові рішення». Стверджує, що розмір пенсії, який повинен бути нарахований на виконання вищевказаного судового рішення, тобто на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України, становить 59 087,58 грн. (81 756,00 грн. оклад + 1400,00 грн. доплата за спецзвання + 32 702,00 вислуга років * 51 %) абзац 7 пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393. Розмір щомісячної пенсії, яка фактично виплачувалась в період з 25.07.2024 по 01.12.2025 року, тобто на підставі попереднього грошового атестату з невірним визначенням посадового окладу, становила 41 236,36 грн. Тому з огляду на викладене, позивач виснує, що сума, що залишилась невиплаченою на виконання вищевказаного судового рішення, складає 285 619,52 грн (( 59 087,58 -41 236,36)*16 міс). Звертає увагу, що з моменту набрання рішенням суду законної сили (28.08.2025) пройшло два місяці. Посилаючись на судову практику Верховного Суду звертає увагу, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

За змістом Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 27.11.2025 справу передано головуючому судді (судді-доповідачу): Р.І. Молодецькому.

04.12.2025 Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала, якою заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 440/7057/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 11:00 16 грудня 2025 року у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, Полтавська область, 36039. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 440/7057/25.

11.12.2025 представник відповідача (надалі також боржник) подав суду заперечення (вхідний № 90821/25) на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, у яких боржником зазначено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 по справі № 440/7057/25 ОСОБА_1 здійснено з 25.07.2024 перерахунок пенсії на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України. Доплата за рішенням суду відсутня. Датою внесення до черги в реєстр судових рішень є 28.08.2025. Вважає, що рішення суду виконано в межах покладених на Головне управління зобов`язань з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи. Також пояснює, що фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушеннями бюджетного законодавства. Вважає, що зміна способу виконання судового рішення в цій справі із зобов`язання нарахувати та виплатити заявнику утворену заборгованість, яка не була визначена у судовому рішенні, призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та до вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Тому просить заяву позивача залишити без задоволення.

16.12.2025 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхідний № 91948/25), сформовані в системі «Електронний суд» 15.12.2025, в яких щодо посилання ГУ ПФУ у Полтавській області на судову практику 2018-2023 років, яка існувала до 19 грудня 2024 року посилається на судові рішення Верховного Суду, заначаючи, що постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.10.2025 по справі № 380/7706/22 Верховний суд зазначив наступне: З 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.» (п.57). Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати (п. 58). Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту (п. 62-65). Щодо відсутності фінансування та встановлення механізму фінансування пенсій Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, стягувач посилається на те, що у рішеннях від 20.03.2002, 17.03.2004, 20.12.2016, 18.12.2018, 25.04.2019 та 06.04.2022 Конституційний суд наголосив, що військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, а також їхні сім`ї мають особливий правовий статус та потребують посиленого державного соціального захисту. Це обумовлено високими ризиками їхньої служби та значущістю виконуваних функцій захисту суверенітету, територіальної цілісності та безпеки держави. Конституційний Суд підкреслив: частина п`ята статті 17 Конституції покладає на державу обов`язок забезпечити спеціальні гарантії для військових і їхніх сімей; такі гарантії не можуть бути скасовані чи обмежені з мотивів економічної доцільності; соціальний захист має бути системним, ефективним і мотивувати військовослужбовців до несення служби. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного Фонду України видатків на виплату пенсій призначених на виконання судових рішень, суперечить пункту 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якого чітко визначений порядок виплати коштів за рішенням суду єдиним платежем. Жодних норм, які б встановлювати «розстрочку» виконання судових рішень ні вищевказаний Закон, ні інші закони не містять.

24.12.2025 позивач подав суду додаткові пояснення у справі (вхідний № 94544/25; № 94564/25), сформовані в системі «Електронний суд» 23.12.2025, які є ідентичними за своїм змістом. У вказаних поясненнях стягувач посилається на ті обставини, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі № 440/7057/25, яке набрало законної сили, встановлені обставини необхідності здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату від 09.05.2025 № 64 з дня призначення пенсії з 25.07.2024 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 року по справі № 440/14216/24, яке набрало законної сили, встановлені обставини нарахування пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату від 17.09.2024 № 51: «Пенсія за вислугу років ОСОБА_1 обчислена виходячи з 51% грошового забезпечення, визначеного на дату звільнення зі служби, та становить 41236,36 грн». Як вбачається з Розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою № 1616024165, відповідно до рішення суду по справі № 440/7057/25, здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 з 25.07.24 року у розмірі 41 236,36 грн. та доплата за цим рішенням суду складає 0 грн. Однак, розмір пенсії 41 236,36 грн. розрахований на підставі попереднього грошового атестату, що підтверджується рішенням суду від 27.12.2024 по справі № 440/14216/24. Звертає увагу, що як зазначено Відповідачем в рамках розгляду цієї справи, відповідно до грошового атестату від 09.05.2025 № 64, підсумок пенсії позивача складає 59087,78 грн. При цьому, підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії складає 41236,36 грн. Таким чином, стягувач стверджує, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі № 440/7057/25 не виконано, та розмір нарахованої та виплаченої пенсії Позивача не змінився, починаючи з дня її призначення. Таким чином, розмір заборгованості Позивача за цим судовим рішенням в місяць складає 17 851,42 грн. (59 087,78 41236,36), що дорівнює 321 325,56 грн. Тому стягувач просить змінити спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі № 440/1255/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України у Полтавській області суми доплати у розмірі 321 325,56 грн. (триста двадцять одна тисячі триста двадцять п`ять грн. 56 коп.) на користь ОСОБА_1 .

Позивач в судовому засіданні заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення підтримав, просив суд змінити спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі № 440/1255/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України у Полтавській області суми доплати у розмірі 321 325,56 грн. (триста двадцять одна тисячі триста двадцять п`ять грн. 56 коп.) на користь ОСОБА_1 .

Відповідач в судове засідання не з`явився, 11.12.2025 надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Частиною 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на викладене вище, суд вирішив розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в судовому засіданні за відсутності представника боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Суд вирішуючи вищевказану заяву позивача, заслухавши його пояснення, дослідивши докази та письмові пояснення учасників справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 6 Закону №1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до приписів частин 1,3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 440/7057/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 25.07.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 440/7057/25 набрало законної сили 28.08.2025 / https://reyestr.court.gov.ua/Review/129161309/.

Згідно із відомості КП «ДСС» за заявою позивача сформованою в системі «Електронний суд» 01.11.2025 (вхідний № 80956/25 від 03.11.2025 р.) Полтавським окружним адміністративним судом 12 листопада 2025 року видано два виконавчі листи № 440/7057/25, дата прийняття судового рішення, згідно з яким видано виконавчі листи: 28 липня 2025 року, номер судового рішення, згідно з яким видано виконавчі листи: 440/7057/25, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень: «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 25.07.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України»; «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок)». Боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Стягувач: ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 440/7057/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено з 25 липня 2024 року перерахунок пенсії, пенсійна справі № 1616024165-БЕБУ, пенсія за вислугу років ОСОБА_1 .

За вказаним перерахунком підсумок пенсії позивача (з надбавками): 59087,78. З урахуванням максимального розміру пенсії: 41236,36. З урахуванням максимального розміру пенсії: 7000030 Підсумок пенсії 41236,36.

Відтак підсумок пенсії ОСОБА_1 внаслідок перерахунку здійсненого пенсійним органом на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 440/7057/25 з урахуванням максимального розміру пенсії, тобто з обмеженням максимальним розміром, складає 41236,36 грн.

За змістом залученого позивачем витягу з Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України станом на 09.12.2025, позивачу призначено пенсію з 25.07.2024, складові пенсійної виплати: основний розмір пенсії: 51 % грошового забезпечення 60 587,78 грн., базовий розмір пенсії 59087,78 грн., індексація базового ОСНП 2025 1500,00 грн., підсумок пенсії (з надбавками): 60587,78, з урахуванням максимального розміру пенсії: 41236,36 грн.

Боржником надано суду копію виконаного пенсійним органом на підставі рішення суду № 440/7057/25 від 28.08.2025 Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1616024165 за Дорученням № Д 1616024165/2 Пенсіонер: ОСОБА_1 за період з липня 2024 по грудень 2025 згідно якого помісячно підлягало виплаті 41236.36, фактично виплачено 41236.36, сума доплати: 0.00.

Згідно з відомостями Витягу з підсистеми «Реєстр судових рішень», номер судової справи № 440/7057/25 дата винесення рішення суду: 28.07.2025, період, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення: 01.07.2024 31.12.2025, заборгованість по пенсії (грн.) складає 0 грн.

Наведені вище обставини свідчать, що внаслідок проведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 440/7057/25 перерахунку пенсії по пенсійній справі № 1616024165-БЕБУ ОСОБА_1 з 25 липня 2024 року з обмеженням максимальним розміром підсумок пенсії склав 41236,36 грн., отже виходячи із цього максимального розміру пенсії, розрахована пенсійним органом сума доплати відсутня.

Аргументуючи заяву про зміну способу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 440/7057/25, позивач посилається на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі 440/14216/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яким суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 25.07.2024 з обмеженням максимального розміру та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 25.07.2024 без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум, а також виплачувати ОСОБА_1 пенсію в повному обсязі без обмеження її максимальним розміром на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Надаючи оцінку вищенаведеним твердженням стягувача, суд виходить з наступного.

Згідно обставин справи у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 440/14216/24, яке набрало законної сили 28.01.2025, пенсія за вислугу років ОСОБА_1 обчислена виходячи з 51% грошового забезпечення, визначеного на дату звільнення зі служби, та становить 41236,36 грн. Однак до виплати позивачці з 25.07.2024 призначена пенсія у щомісячному розмірі 23610,00 грн, що відповідає десяти прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність /https://reyestr.court.gov.ua/Review/124121502/.

Предметом позову у справі у справі 440/14216/24 є вимога позивача визнати протиправними дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням максимального розміру; зобов`язати відповідача здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром.

В судовому рішенні від 27.12.204 у справі 440/14216/24 судом надана оцінка правовідносинам, що склались між ОСОБА_1 та Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії позивача у щомісячному розмірі 23610,00 грн, що відповідає десяти прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність.

Водночас предмет позову у справі у справі № 440/7057/25 становить матеріально-правова вимога позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неправомірної відмови у нарахуванні пенсії відповідно до грошового атестату від 09.05.2025 № 64 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснювати ОСОБА_1 з 25.07.2024 нарахування та виплату пенсії у повному обсязі відповідно до грошового атестату від 09.05.2025 № 64.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 440/7057/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 25.07.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України.

Спір щодо обмеження пенсії позивача при перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України, судом не вирішувався.

Таким чином, дії відповідача щодо обмеження з 25.07.2024 року пенсії позивача максимальним розміром після перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі грошового атестату № 64 від 09.05.2025, виданого Бюро економічної безпеки України, на виконання рішення суду у справі № 440/7057/25, з якими фактично не погоджується позивач, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у зв`язку з виникненням нових правовідносин.

За викладених обставин та виходячи із того, що підсумок пенсії ОСОБА_1 внаслідок перерахунку здійсненого пенсійним органом з 25 липня 2024 року по пенсійній справі № 1616024165-БЕБУ на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 440/7057/25 з урахуванням максимального розміру пенсії склав 41236,36 грн., згідно виконаного пенсійним органом на підставі рішення суду № 440/7057/25 від 28.08.2025 Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 1616024165 за Дорученням № Д 1616024165/2 за період з липня 2024 по грудень 2025 помісячно підлягало виплаті 41236.36, фактично виплачено 41236.36, сума доплати: 0.00, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 440/7057/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України у Полтавській області суми доплати у розмірі 321 325,56 грн. (триста двадцять одна тисячі триста двадцять п`ять грн. 56 коп.) на користь ОСОБА_1 .

Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви заяву позивача про зміну способу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 440/7057/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, отже про відмову в задоволенні вищезазначеної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 229, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі № 440/7057/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повна ухвала складена 25 грудня 2025 року.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький