Ухвала суду № 132899480, 18.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13964/25

Провадження № 1-кп/638/1932/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в колегіальному складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотанням прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200001050 від 31.05.2025 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Проходи, громадянина України, з середньою освітою, працюючого до затримання на посаді механіка військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, а саме, вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.06.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 3 роки, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ст. 348 КК України, -

встановив:

В провадження Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ст. 348 КК України. Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025221200001050 від 31.05.2025р.

Ухвалою суду від 25.07.2025 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 06.11.2025, кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор звернувся до колегії судів з клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без зміни розміру застави, обґрунтовуючи його тим, що така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_7 , проходить військову службу на посаді механіка військової частини НОМЕР_1 місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область внаслідок проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того вказані обставини утворять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_7 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для ОСОБА_7 , незаконно впливати, на нечисельних свідків, потерпілого, експертів, у цьому кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець, може вчинити інше кримінальне правопорушення, не виключно, проти встановленого порядку несення військової служби, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого злочину.

Окрім цього, обвинувачуваний ОСОБА_7 , неодноразово судимий, останній раз, вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.06.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, до 3-х років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 3 роки, що дає підстави вважати суттєвим існування ризику вчинення нових кримінальних правопорушень.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі по відношенню до ОСОБА_7 , не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також забезпечити належну йому поведінку.

Враховуючи вищевикладені обставини, які в своїй сукупності свідчать про те, що з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 , злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного стосовно нього обвинувального вироку за вчинення злочину, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик того, що він може вчинити спробу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. Враховуючи те, що ОСОБА_7 , обізнаний про можливе покарання у вигляді позбавлення волі та те, що він вчинив тяжке кримінальне правопорушення, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 , буде переховуватись від суду.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, відомості про їх належне повідомлення про час та місце розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений не заперечували проти клопотання прокурора.

Колегія суддів, заслухавши клопотання та думку учасників справи, вивчивши матеріали, дійшла до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 02.06.2025, клопотання слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області старшого капітана поліції ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 у кримінальному провадженню № 12025221200001050 від 31 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, задоволено.

Застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 липня 2025 року до 17:50 години.

Встановлено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 151400 грн.

З комп`ютерної програми Д-3 встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 15.07.2025 виправлено описку в резолютивній частині ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року зазначивши вірно строк до якого діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 як 29 липня 2025 року замість помилково вказаного 30 липня 2025 року. В іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів погоджується з клопотанням прокурора, щодо продовження існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

На думку колегії суддів, наведені у клопотанні прокурора підстави для продовження строку дії застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу, у виді тримання під вартою, є обґрунтованими. Підстав для зміни обвинуваченому міри запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, на цей час суд не вбачається.

Також, суд ураховує, що ризики, наявність яких була доведена прокурором у суді при застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також при продовженні строку тримання його під вартою, істотно не зменшились. Останній обвинувачується у вчиненні у тому числі, умисного особливо тяжкого злочину, який, за своїм характером, представляє особливу суспільну небезпеку та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі, у справі не з`ясовані усі обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, у тому числі й не допитані всі потерпілі і свідки, а відтак обвинувачений, усвідомлюючи, яке покарання йому загрожує у разі засудження, знаходячись на волі, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, з метою зміни показань, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів та що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ОСОБА_7 процесуальних рішень по справі.

Продовжуючи строк тримання під вартою, колегія суддів також враховує, що своїм рішенням повинна забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються і вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження його дії. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на вищевказане, колегія суддів вважає, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у відповідному розмірі та зобов`язання виконання відповідних обов`язків, визначених ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02.06.2025, на теперішній час колегією не вбачається, оскільки існують ризики, наведені прокурором у клопотанні.

Керуючись вимогами ст. ст.ст.314-316, 331, 369, 380 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» терміном до 60 (шістдесят) діб, тобто до 15 лютого 2026 року, з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, визначеному в ухвалі Шевченківського районного суду м. Харкова від 02.06.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3