Ухвала суду № 132899353, 25.12.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 540/7596/21

УХВАЛА

25 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 за вхід. №АВ/420/146/25 від 17.12.2025 року в порядку ст. 383 КАС України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

17.12.2025 року до суду за вхід. №АВ/420/146/25 надійшла заява представника ОСОБА_2 в порядку 383 КАС України, в якій він просить:

- визнати протиправними дії, рішення, бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання Постанови від 06.09.2022 , а саме, відповідач протиправно не здійснив виплату заборгованості з пенсії за період з 01.11.2020 по грудень 2022 року;

- згідно до положень ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме, зобов`язати відповідача здійснити виплату заборгованості з пенсії за період з 01.11.2020 по грудень 2022 року;

- зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання Постанови від 06.09.2022 року у адміністративній справі № 540/7596/21.

Розглянувши подану заяву, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії, викладену у листі від 22.09.2021р. №2100-0307-8/46801.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно у встановленому законодавством порядку розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 01.07.2021р. про поновлення виплати пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 454,00 грн. судового збору.

Також з заяви представника ОСОБА_1 вбачається, що у відповідь на звернення представника Позивача про добровільне виконання Постанови від 06.09.2022 Відповідач листом від 01.12.2023 № 2100-0209-8/40151 повідомив, що у грудні 2022 року повторно у встановленому законодавством порядку розглянув по суті заяву ОСОБА_1 від 01.07.2021, про поновлення виплати пенсії та прийнято відповідне рішення про призначення пенсії.

Виплату пенсії розпочато з січня 2023 року. Розмір пенсії склав: з 01.01.2023 10340,35 грн; з 01.03.2023 - 11670,12 грн.

Також Відповідач в листі від 01.12.2023 вказав, що заборгованість у сумі 242202,38 (з 01.11.2020 по 31.12.2022) буде погашена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості.

Не погоджуючись з відмовою Відповідача стосовно виплати пенсії за період з 01.11.2020 по 31.12.2022 Позивач обрав в якості способу захисту - звернення до суду з позовною заявою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року у справі №420/17505/24, яке залишене без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області що полягає у несплаті нарахованої суми в рахунок пенсії за період з 01.01.2019 року по 12.2022 року в сумі 242202,38 грн., зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату заборгованості пенсії позивача за період з 01.01.2019 року по 12.2022 року з індексацією та з компенсацією втрати частини доходів відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги по справі №420/17505/24, П`ятий апеляційний адміністративний суд виходив з наступного:

«Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату заборгованості пенсії позивача за період з 01.01.2019 року по 12.2022 року з індексацією та з компенсацією втрати частини доходів, яка виникла в результаті розгляду адміністративної справи 540/7596/21.

Отже спір у справі, що розглядається виник зокрема через незгоду позивача з повнотою виконання рішення суду, відтак позивач звернувся до суду з новим позовом, фактичною підставою якого є незгода з бездіяльністю пенсійного органу щодо виконання рішення суду від 06.09.2022 у справі № 540/7596/21 в частині виплати заборгованості доплати пенсії в сумі 242202,38 грн., нарахованої у зв`язку з поновленням виплати пенсії на виконання судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішеннях від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, яким він скористався, подавши відповідну заяву в справі № 540/7596/21.

При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року справа № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року справа № 816/2016/17, у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2023 року справа №240/9339/22, від 26 лютого 2024 року справа № 120/13369/23, від 28 лютого 2023 року справа № 260/1898/22, від 13 березня 2024 року справа № 440/10029/22, від 22 серпня 2024 року справа № 160/2735/23, від 14 серпня 2024 року справа №580/5660/22.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання посилання відповідача протиправними, зобов`язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.»

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позовної заяви та апеляційної скарги по справі №420/17505/24, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Позивачем обраний неналежний спосіб захисту і він має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень.

З врахуванням висновків судів, представник Параніча Віктора Володимировича 17.12.2025 року скористався правом подати заяву в порядку ст. 383 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до ч.4 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

З наданих заявником доказів та пояснень вбачається, що Позивач дізнався про порушення своїх прав 11.12.2025 під час ознайомлення з інформацією про стан виконавчого провадження ВП №77312105, коли встановив факт невиконання суб`єктом владних повноважень Постанови суду від 06.09.2022 суду, а саме з листа Відповідача від 03.12.2025.

Суд критично ставиться до вказаних пояснень оскільки як зазначалось вище, про порушення своїх прав щодо невиплати заборгованості доплати пенсії в сумі 242202,38 грн йому стало достеменно відомо задовго до цього, адже саме це стало підставою для його звернення до суду 05.06.2024 року у справі №420/17505/24.

В той же час, суд вважає, що період часу, протягом якого слухалась справа №420/17505/24 є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, адже Позивачем був обраний саме такий спосіб захисту свого порушеного права, який остаточно визнаний судами неналежним лише в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 року.

Документ в електронному вигляді «Постанова без задоволення - без змін ст. 308, 310, 311, 315, 316, 321» від 10.06.2025 по справі №420/17505/24 було надіслано одержувачу Адвокат Меламед Вадим Борисович в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 11.06.2025 року о 17:42 годині.

Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету: 11.06.2025 року о 17:45 годині.

З огляду на вказане, суд вважає, що десятиденний строк визначений ч. 4 ст. 383 КАС України слід обраховувати саме з 12.06.2025 року, а не з 11.12.2025 року, як зазначає представник ОСОБА_1 .

Щодо посилань заявника на лист ГУ ПФУ в Херсонській області від 03.12.2025 року, як на факт невиконання суб`єктом владних повноважень Постанови суду від 06.09.2022 суду.

При здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.01.2021 по справі № 640/1364/19.

Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Обов`язковість рішення суду, яке набрало законної сили для учасників справи забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження №77312105, ідентифікатор доступу БД6ЕБ0Д55335, 25.02.2025 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

11.03.2025 року від ГУ ПФУ в Херсонській області надійшов лист №2100/0207-5/7920 від 03.03.2025 року щодо вжитих заходів виконання рішення суду.

24.11.2025 року представник позивача звернувся до виконачої служби з адвокатським запитом, в якому, з посиланням на порушення вчинені боржником, просив:

визнати, що виконавчий лист за судовим рішенням у справі № 540/7596/21 виконується не в повному обсязі;

- вжити заходів примусового виконання у частині виплати заборгованості;

- надати інформацію про стан виконавчого провадження та вжиті заходи;

- забезпечити ознайомлення представника стягувача з матеріалами виконавчого провадження.

25.11.2025 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено та направлено вимогу боржнику щодоо повідомлення про виконання рішення суду.

03.12.2025 року у відповідь на вимогу від ГУ ПФУ в Херсонській області надійшов лист щодо вжитих заходів виконання рішення суду.

Станом на 25.12.2025 року жодних рішень щодо невиконання рішення суду Відділом примусового виконання рішень не прийнято, постанов про накладення штрафів або про закриття провадження по справі не винесено.

Заявником про вжиті виконавцем заходи щодо примусового виконання рішень у своїй заяві не зазначається, як і про неможливість здійснення такого примусового виконання.

Також суд зазначає, що заява також не містить належних обґрунтувань щодо пасивної поведінки позивача та його представника в період з 12.06.2025 року до 24.11.2025 року щодо ознайомлення з виконанням рішення суду та з ходом виконавчого провадження.

Поважних причин пропуску строку звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України не зазначено, як і не надано достатніх доказів поважності такого пропуску.

Таким чином із заявою в порядку ст.383 КАС України звернувся до суду лише 17.12.2025, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, що передбачено ч.4 ст.383 КАС України.

Разом з тим, всупереч вимогам частини 3 статті 383 КАС України до заяви не додані докази сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не дотримано вимоги пункту 9 ч.2, ч. 3 та ч.4 статті 383 КАС України.

Відповідно до вимог абзацу другого частини п`ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, оскільки заявником не дотримано вимоги ст.383 КАС України, суд дійшов висновку про повернення заяви заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2-9, 243, 248, 256, 293-297, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 за вхід. №АВ/420/146/25 від 17.12.2025 року в порядку ст. 383 КАС України у справі №540/7596/21 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА