Вирок № 132898442, 24.12.2025, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/460/25

Провадження № 1-кп/526/256/2025

В И Р О К

іменем України

25 грудня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гадяч кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025175560000014 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вельбівка Гадяцького району Полтавської області, українки, громадянки України, освіта середня - спеціальна, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої -

у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

встановив:

16 січня 2025 року у межах робочого дня із 09:00 год. по 18:00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні відділення відділу соціального захисту населення №2 управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації за адресою: Полтавська область, Миргородський район, м. Гадяч, вул. Шевченка, 1-А, вирішила шахрайським шляхом заволодіти бюджетними грошовими коштами, шляхом отримання державної соціальної допомоги, а саме малозабезпеченим сім`ям та на дітей одиноким матерям, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», Порядку призначення і виплати соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. № 250 (зі змінами), Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. № 1751.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про факт отримання виграшів з ТОВ «Нейтів АППС» і що цей факт може стати підставою для отримання меншого розміру виплати грошових коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та на дітей одиноким матерям, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, шляхом обману, який виразився у повідомленні недостовірних відомостей, а саме умисно, діючи з корисливих мотивів, на офіційному бланку декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги, форма якого передбачена Інструкцією щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги та затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2006 р. за № 1098/12972, (зі змінами), при її заповненні, ОСОБА_4 власноручно, внесла неправдиві відомості, а саме не вказала у розділі II декларації відомості про види та суми доходів за період з 01.03.2024 по 30.09.2024 року про отримані в березні, квітні, травні, червні та вересні 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нейтів АППС» в загальній сумі 99 119 грн. 00 коп..

В подальшому на підставі поданих ОСОБА_4 завідомо неправдивих відомостей про її доходи, працівники відділу соціального захисту населення №2 управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації, будучи переконаними у правдивості зазначених ОСОБА_4 даних, зайво призначили та виплатили в березні, квітні, травні та вересні 2024 року їй державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї, яка в загальній сумі склала 32 697 гривень 13 копійок та допомогу на дітей як одинокій матері, яка в загальній сумі склала 4 111 гривень 66 копійки.

Вище викладеними протиправними діями, ОСОБА_4 заволоділа коштами державного бюджету України в особі Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації, чим спричинила матеріальні збитки державі на загальну суму 36 808 гривень 79 копійок. Отриманими коштами ОСОБА_4 розпорядилася на власний розсуд

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнала повністю, фактичні обставини справи не заперечувала, у вчиненому розкаюється.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовольнити цивільний позов про відшкодування завданих збитків, в призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду інші докази судом не досліджувались.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

При призначенні покарання судом враховуються дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, на спеціальних обліках не перебуває.

У частині заявленого потерпілою стороною цивільного позову про відшкодування завданих матеріальних збитків на суму 36 808,79 грн, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд вважає за можливе задовольнити цивільний позов щодо завданих матеріальних збитків у сумі 36 808,79грн, оскільки вони підтверджені матеріалами кримінального провадження та є належним чином обгрунтованими.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_4 визнати винниою за ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 03195085, адреса: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя,80) 36 808,79 грн збитків, заподіяних внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення та перерахувати їх на наступні реквізити:

одержувач - Управління соціального захисту населення Миргородської районної військової адміністрації;

код ЄДРПОУ 03195085;

розрахунковий рахунок UA 908201720343140028000010789;

банк Державна казначейська служба України, м. Київ .

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1