Ухвала суду № 132898337, 25.12.2025, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/14543/25

Провадження № 2/524/6944/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Споживчий центр» Медведєвої Н.О. про відмову від позову та закриття провадження по справі внаслідок відсутності спору із посиланням на те, що станом на 22.12.2025 року відповідачем сплачено заборгованість за кредитним договором. Крім того представник позивача просив повернути сплачений судовий збір за подання позовної заяви.

Суд, вивчивши клопотання та перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Ухвалою судді від 26 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання межах робочого часу суду на 25 грудня 2025 року.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Медведєва Н.О. у заяві вказує про врегулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі із посиланням на те, що станом на 22.12.2025 року відповідачем сплачено заборгованість за кредитним договором, а звідси вважає, що спір у справі між сторонами є відсутнім.

Отже фактично представник позивача вказує про те, що відповідач сплатила борг після відкриття провадження у справі.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Свою позицію щодо закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України ОП КЦС ВС ухвалила у постанові по справі № 638/3792/20 від 20 вересня 2021 року.

Колегія суддів вважала, що необхідно конкретизувати висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, а саме зазначити, що закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, з огляду на таке.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовані спірні питання.

Одночасно суд врахував і правові позиції ВС, які були висловлені у постанові ВП ВС від 26.06.2019 р. у справі за № 13/51-04, щодо визначення та тлумачення словосполучення - відсутність предмету спору.

Натомість, як постає з позову, письмових пояснень учасників справи, досліджених судом матеріалів справи, між сторонами у справі фактично та юридично на час подання позову 10 листопада 2025 року, який надійшов до суду 14 листопада 2025 року, був наявний спір щодо заборгованості за договором.

З наданої представником позивача заяви постає факт сплати відповідачем позивачеві боргу, тобто сплата боргу відбулася після подання позову до суду.

Звідси клопотання представника позивача про закриття провадження у справі за відсутністю спору, не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставним.

Згідно ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач-визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У ч. 3 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно ч. 2 ст. 255 КК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З клопотання позивача постає, що відповідач визнав позов і до розгляду справи по суті сплатив борг у повному обсязі.

Суд на підставі наведених обставин дійшов висновку, що необхідно прийняти від представника позивача відмову від позову і закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. При цьому, суд не вбачає будь-яких порушень законних прав та інтересів учасників справи, враховуючи, що представник позивача добровільно заявив про відмову від позову, а підстави для відмови у задоволенні клопотання про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі - відсутні.

Необхідно роз`яснити учасникам справи, зокрема позивачеві, наслідки ч. 2 ст. 256 ЦПК України, а саме що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як встановлено у ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд констатує, що представник позивача просить саме повернути їм сплачений судовий збір, а не стягнути понесені по справі витрати з відповідача, як того вимагає ч. 3 ст. 142 ЦПК України. Позивач в особі його керівництва та представника зловживають своїми правами, оскільки повернення сплаченого судового збору у повному розмірі, тобто 100%, передбачено у випадку відкликання позовної заяви та її повернення, тобто до відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. при поданні позову, представник позивача ставила у поданій заяві про відмову від позову внаслідок сплати відповідачем боргу лише вимогу щодо повернення цього судового збору з бюджету у повному обсязі та не ставила вимогу про стягнення будь-яких судових витрат, зокрема і сплаченого судового збору у відповідному розмірі, з відповідача на користь позивача, суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково та зобов`язати органи ДКС України повернути позивачеві 50% сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн. (50% від 2422,40 грн.), оскільки відповідач визнала та сплатила борг до першого судового засідання. При цьому необхідно позивачу відмовити у задоволенні заяви в частині повернення з бюджету іншої частини як 50% сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн. , оскільки така вимога представника позивача є незаконною.

Керуючись ст. 222, 255, 256, 258-261, 352-354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача ТОВ «Споживчий центр» - Медведєвої Н.О. задовольнити частково.

Прийняти від представника позивача ТОВ «Споживчий центр» - Медведєвої Н.О. відмову від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з тим, що представник позивача відмовилася від позову і відмова прийнята судом.

Повернути ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. № 133-А) кошти у розмірі 1211,20 грн. у повернення 50% сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції № СЦ00052007 від 10 листопада 2025 року.

Відмовити ТОВ «Споживчий центр» у задоволенні заяви про повернення з бюджету коштів у розмірі 1211,20 грн. у повернення 50% сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Оригінал фінансового документу про сплату судового збору перебуває в ТОВ «Споживчий центр».

Повернення сплачених сум судового збору необхідно здійснити у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Роз`яснити позивачу, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою позивача до органів ДКС України про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Ухвала виготовлена та підписана 25 грудня 2025 року. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (виготовлення та підписання).

Суддя: