Рішення № 132896896, 24.12.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1547/25

Провадження № 2/390/803/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бойко І.А.,

при секретарі Стенякіній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький, цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 01-17/02/2022 у розмірі 10200,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 19.05.2021 між відповідачем та ТОВ «ЗАЙМЕР» укладено вказаний кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кошти. Натомість, всупереч умов вказаного кредитного договору, відповідач не виконав покладених на нього зобов`язань. 17.02.2022, між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема, ОСОБА_1 . На підставі викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та стягнути суму сплаченого судового збору. Також представником позивача подано клопотання про розподіл судових витрат, - професійної правової допомоги, у сумі 10500 грн, які він просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач у судове засіданні не з`явився, у поданій до суду заяві зазначив, що він визнає позовні вимоги частково, у розмірі 2000,00 грн. Нараховані відсотки заперечує, так як він є військовослужбовцем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 193573 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Сума виданого кредиту: 2000,00 грн, дата надання кредиту: 19.05.2021 строк кредиту: 21 день, стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином, судом встановлено, що посилання на обставини укладення вищезазначеного Договору про надання фінансового кредиту № 193573 в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно договору факторингу № 01-17/02/2022 від 17.02.2022, укладеного між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», останнє набуло право вимоги по ряду кредитних договорів, зазначених в реєстрі боржників.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 01-17/02/2022 від 17.02.2022 до вказаного договору позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 193573 від 19.05.2021

Заявлений розмір заборгованості, у межах вказаного кредитного договору, становить 10200,00 грн, з яких: 2000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8200,00 грн - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).

Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За таких обставин, судом встановлено, що після укладення вищезазначеного договору відповідач допустив порушення відповідних боргових зобов`язань.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

З наданої відповідачем копій довідок командира військової частини № НОМЕР_1 від 17.08.2025, 08.12.2021, 17.01.2024 та 25.02.2021 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині з 11.03.2015 та приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення безпеки та оборони.

Враховуючи, що відповідач на час отримання кредиту та на цей час є військовослужбовцем, проценти за користування кредитом не мали нараховуватись позивачем, а тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн, який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 474,98 грн.

Аналізуючи вказані вище норми, суд приходить до висновку, що відповідач звільнений від судового збору, тому сума судового збору, яка підлягала стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 474,98 грн слід компенсувати позивачу за рахунок держави.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме актом отримання правової допомоги від 22.08.2025, відповідно до якого загальна вартість за послуги з надання правової допомоги становить 10500,00 грн.

Разом з цим, суд суд вважає завищеною оплату наданих послуг, тому враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги, що представник позивача не брав участі у розгляді справи, обмежився виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладено, ст. 526, 527, 611, 612, 623, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 193573 від 19.05.2021 у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» понесені витрати на правову допомогу у сумі 1000,00 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Компенсувати ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за рахунок держави судовий збір в розмірі 474,98 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 7, ЄДРПОУ: 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя І.А.Бойко