Рішення № 132895605, 10.12.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1302/25

Провадження № 2/191/594/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Форощука О.В.

за участю секретаря Рибак М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за договором позики, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 15 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «І Безпечне агенство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 був укладений договір позики №79435275, згідно умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а останній зобов`язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю проценти від суми позики. Сума позики становить 9000,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка становить 2,5 % за день. Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений на сайті позикодавця з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Договір позики укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

14 червня 2021 року між ТОВ «І Безпечне агенство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №14/06/21, у пункті 1.1 якого передбачено, що Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до Реєстру боржників №30 від 19 серпня 2024 року до вказаного Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 36000,00 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9000,00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 27000,00 грн. Отже, позивач є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору позики №79435275 від 15 березня 2024 року, який був укладений між первісним кредитором ТОВ «І Безпечне агенство необхідних кредитів" і ОСОБА_1 . Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 36000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив розглянути справи за його відсутності, надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але завчасно надав письмову заяву, якою просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки договору він не укладав.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Крім того, згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 15 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «І Безпечне агенство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 був укладений договір позики №79435275, згідно умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а останній зобов`язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів в день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю проценти від суми позики. Сума позики становить 9000,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка становить 2,5 % за день.

14 червня 2021 року між ТОВ «І Безпечне агенство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №14/06/21, у пункті 1.1 якого передбачено, що Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників №30 від 19 серпня 2024 року до вказаного Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 36000,00 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9000,00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 27000,00 грн.

Зі змісту вказаного договору факторингу вбачається, що позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу від 14 червня 2021 року отримав право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до боржників на час укладення договору факторингу.

Таким чином, договір позики був укладений між ТОВ «І Безпечне агенство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 15 березня 2024 року, тобто пізніше, ніж договір факторингу, який укладений 14 червня 2021 року між ТОВ «І Безпечне агенство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до п.1.1 Договору факторингу за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п.3.1 Договору факторингу загальна сума прави вимоги, що відступається за відповідним Реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в Додаткових угодах до уього договору окремо для кожного Реєстру боржників і вказується в таких Реєстрах боржників.

Положення даних пунктів договору факторингу свідчать про те, що боржники за реєстром повинні існувати на момент укладення договору факторингу від 14 червня 2021 року.

Із вищезазначеного вбачається, що на час укладення договору факторингу у Клієнта права грошової вимоги до ОСОБА_1 не існувало, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не є належним позивачем за цими вимогами, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики не підлягають задоволенню.

Крім того, з договору позики №79435275 від 15 березня 2024 року вбачається, що вказаний договір укладений з ОСОБА_1 , тоді як вірне прізвище відповідача ОСОБА_2 .

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 599, 611, 634, 1054 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити повністю.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Форощук