Єдиний державний реєстр судових рішень 23.12.2025
Справа №522/17184/23
Провадження №1-кп/522/1665/25
УХВАЛА
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в обвинувальному акті, внесеному до ЄРДР за №12021160000001132 від 11.08.2021 року, за обвинуваченням,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.27 ч.3 ст.191 ч. 5, ст.27 ч. 3 ст.28 ч.3 ст.366 ч.1, ст.27 ч.3 ст.209 ч.3 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Прага Чеської Республіки, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.27 ч.5 ст.191 ч. 5, ст.28 ч.3 ст.366 ч.1 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Сімферополь АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.27 ч.5 ст.191 ч.5, ст.27 ч.5 ст.28 ч.3 ст.366 ч.1 КК України,
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Коцюбинське Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.27 ч.5 ст.191 ч.5, ст.27 ч.5 ст.28 ч.3 ст.366 ч.1 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.5, ст.28 ч.3 ст.366 ч.1, ст.209 ч.3 КК України,
клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_8 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_9 ,
захисники адвокат ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_12 , адвокат ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_13 ,
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представник потерпілого ОСОБА_14 ,
ВСТАНОВИВ
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.27 ч.3 ст.191 ч. 5, ст.27 ч. 3 ст.28 ч.3 ст.366 ч.1, ст.27 ч.3 ст.209 ч.3 КК України, ОСОБА_4 за ст.27 ч.5 ст.191 ч. 5, ст.28 ч.3 ст.366 ч.1 КК України, ОСОБА_5 за ст.27 ч.5 ст.191 ч.5, ст.27 ч.5 ст.28 ч.3 ст.366 ч.1 КК України, ОСОБА_6 за ст.27 ч.5 ст.191 ч.5, ст.27 ч.5 ст.28 ч.3 ст.366 ч.1 КК України, ОСОБА_7 за ст.191 ч.5, ст.28 ч.3 ст.366 ч.1, ст.209 ч.3 КК України.
До суду від адвоката ОСОБА_8 захисника ОСОБА_4 надійшов ряд клопотань про повернення застави, як запобіжного заходу обраного відносно ОСОБА_4 (в тому числі 18.07.2024 року, 30.07.2024 року) та про зміну запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_4 (в тому числі 17.04.2025 року), а саме: про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
У судовому засіданні, захисник ОСОБА_8 підтримав клопотання про повернення застави внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 та заявив клопотання про заміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту.
Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.06.2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, у розмірі 2800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 7 515 200 (сім мільйонів п`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті) гривень.
У зв`язку з внесенням застави юридичною особою ПП «Агро-В», платіжна інструкція № 179 від 21.06.2023 року за ОСОБА_4 , обвинуваченого було звільнено з-під варти.
Відповідно до статті 202 ч.4 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначений розмір застави ОСОБА_4 відповідає обвинуваченню за статтями ст.27 ч.5 ст.191 ч. 5, ст.28 ч.3 ст.366 ч.1 КК України, так як злочин передбачений статтею 191 ч.5 КК України є особливо тяжким.
Згідно положень ст. 182 ч. 5 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Рішенням ЄСПЛ у справі «Мантурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року встановлено, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі». Таким чином, гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а явку обвинуваченого на судове засідання.
Також, суд зауважує що обґрунтовуючи клопотання про повернення застави захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 посилається на те, що застава, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Статтею 182 ч.11 КПК України дійсно передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
На теперішній час, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинена і підстави для її повернення відсутні.
Крім того, зважаючи на обставини справи слід констатувати, що застава була визначена ОСОБА_4 як альтернативний запобіжний захід при обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На теперішній час вказаний запобіжний захід продовжує діяти.
Статтею 194 ч.5 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суддя застосовує запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відсутність клопотання прокурора про продовження строків дії покладених на обвинуваченого додаткових обов`язків не означає про закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.
Статтею 182 КПК України не визначено строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, на відміну від дії інших запобіжних заходів (наприклад тримання під вартою чи домашнього арешту).
Статтею 203 КПК України дійсно передбачено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому КПК України.
Підстави для твердження, що запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси 21 червня 2023 року припинив свою дію, в даному випадку відсутні.
Що стосується клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання чи інший більш м`який запобіжний захід, суд не вважає їх слушними з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 21.06.2023 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 7 515 200 (сім мільйонів п`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті) гривень.
Разом з тим, судом встановлено що 21.06.2023 року, юридичною особою ПП «Агро-В» було внесено заставу за громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 177 ч.2 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню та інше.
Під час винесення ухвали Київським районним судом м. Одеси від 21.06.2023 року були встановлені ризики відносно підозрюваного ОСОБА_4 які свідчать про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити що ризики відносно ОСОБА_4 були обґрунтовані, доведені та продовжують існувати на теперішній час.
На сьогоднішній день, відповідно до чинних норм Українського законодавства, внесення застави не спростовує наявності ризиків доведених під час судового засідання, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Диспозицією статті 178 ч.1 п. 2 КПК України встановлено що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Так як, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 191 ч.5 КК України санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
Відповідно до статті 12 ч.6 КК України Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Виходячи з цього, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що в світі статті 178 ч.1 КПК України узгоджується з відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу, та не спростовує наявність ризиків доведених в ухвалі Київського районного суду міста Одеси від 21.06.2023 року.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 та вважає, що клопотання сторони захисту про повернення заставодавцю сплаченої застави не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177, 182, 191, 194, 203, 331, 366, 368 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ
У задоволенні клопотань захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_8 про повернення застави та про зміну запобіжного заходу - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеса, протягом п`яти днів з дня винесення постанови.
Суддя Приморського
районного суду міста Одеси ОСОБА_1
Судове рішення № 132890181, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 23.12.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/17184/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: