Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 175/1224/25
Провадження № 2/175/279/25
УХВАЛА
"15" грудня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,
представника позивача адвоката Лопатько С.В.,
представника відповідача адвоката Дробот Є.С.,
представника відповідача адвоката Холоділіна А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ухвали суду від 04.02.2025 по справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
01.07.2025 року ухвалою суду було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача - адвокат Лопатько С.В. 04.12.2025 року подала до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи та поновити строк на подачу клопотання. В обґрунтування клопотання зокрема зазначила, що Відповідач ставить під сумнів зміст Матеріалів топографо-геодезичних вишукувань сертифікованого спеціаліста, які були надані разом із позовом, у зв`язку з необхідністю довести ці обставини, за умов невизнання Відповідачем топографо-геодезичних вишукувань сертифікованого спеціаліста, результати якого викликали сумніви у судовому засіданні, та з огляду на неможливість іншим чином встановити істину щодо порушення меж (або накладання) земельних ділянок, вважає за необхідне подання цього клопотання про призначення експертизи.
Представник відповідача адвоката Дробот Є.С. у судовому засіданні заперечував проти призначення експертизи, вказує, що це є затягуванням процесу, та не надано поважності причини пропуску строку на подання клопотання.
Представник відповідача адвоката Холоділін А.М. у судовому засіданні не заперечував проти призначення експертизи, зазначив, що позиція щодо спору викладена у відзиві.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суд заслухав учасників справи, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст.76 ЦПК України визначено, що одним з доказів, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, є висновки експертів.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Порядок призначення судової експертизи, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характері ступінь ушкодження здоров`я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно ст. 7-1 Закону України «Про експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до вимог ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Основного Закону України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Так, згідно до гл. 3 ЦПК України, якою врегульовані питання та межі підготовчого судового засідання, клопотання про проведення експертного дослідження в межах цивільної справи, вирішується на стадії підготовки до судового розгляду.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Як вже зазначалося, то відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
За змістом ст.222 ЦПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд зауважує, що позивач будучи належним чином сповіщений про хід розгляду справи, дати та часу судових засідань, самостійно керує наданими йому правами.
Практика ЄСПЛ неодноразово при вирішенні питання справедливості судового розгляду базувалася на положеннях щодо визначення і дотримання строків судового процесу та його стадійності, оскільки саме ці положення дисциплінують учасників процесу, тим самим справедливо регулюють процесуальну поведінку сторін, визначаючи для них рівні умови для доведення своєї правової позиції.
Крім того, суд здійснює провадження у справі з дотримання принципу пропорційності відповідно до положень ст. 11 ЦПК України.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом».
Згідно до чого подане клопотання є таким, що подане з порушенням, а тому згідно до вимог ч. 2 ст. 222 ЦПК України, а тому повинно бути залишено без розгляду. Докази, в тому числі висновки експертів, не надаються та судом не приймаються, а клопотання про забезпечення доказів, в тому числі шляхом призначення експертиз та витребування документів, не розглядаються, за винятком випадків коли сторона обґрунтує поважність причин недодання такого доказу або ж заявлення відповідного клопотання на стадії підготовчого провадження.
Суд звертає увагу, що підготовче засідання вже було закрито, а сторона позивача заявила клопотання про призначення експертизи на стадії, яка не передбачає можливості для пред`явлення клопотань без вмотивування поважності причин, які слугували перешкодою для цього.
Представником позивача суду не надані докази неможливості подання цього клопотання на стадії підготовчого засідання та не надано суду докази поважності пропуску строку на подання такого клопотання, що є наслідком відмови у задоволенні вказаного клопотання.
Поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява N 39199/98, п. 62), "Воловік проти України" від 6 грудня 2007 року, заява N 15123/03.
У Рішенні в справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
В постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі N755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03).
В постанові Великої Палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.
Підсумовуючи все викладене вище, оскільки позивачем та його представником не наведені причини пропуску процесуального строку на подання клопотання про призначення судових експертиз, такі причини пропуску не визнані судом поважними та відповідне клопотання про призначення експертиз подане під час розгляду справи по суті, а не під час підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи.
Керуючись ст.ст.103, 104, 108, 109, 252, 253, 258, 259, 260, 261, 354 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Лопатько С.В. про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. М. Білоусова
Судове рішення № 132889106, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 15.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 175/1224/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: