Рішення № 132888062, 12.12.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42482/25

Провадження № 2/761/11744/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.

при секретарі - Лазуренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2025 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що за адресою: АДРЕСА_1 , де споживається електрична енергія відповідачем, ТОВ "Київські енергетичні послуги" відкрито особистий рахунок побутового споживача електроенергії № НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за особистим рахунком № НОМЕР_1 становить 20 538,88 грн, яка виникла за період з 01.06.2022 по 30.09.2024.

Крім того, на вказану суму боргу позивачем на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України було нараховано 3 % річних у розмірі 312,87 грн та інфляційну складову боргу у розмірі 1 229,71 грн за період з 01.01.2024 по 30.09.2024.

У зв`язку з викладеним вище, ТОВ «Київські енергетичні послуги» просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 20 538,88 грн, 3% річних у розмірі 312,87 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 229,71 грн і витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

07 жовтня 2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

Ухвалою суду від 10.10.2025 справу прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду подано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Відповідно до ч. 3, 5, 8, 11 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII до комунальних послуг, зокрема, відносяться послуги з постачання електричної енергії.

Згідно ст. 56 ЗУ «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживача.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429, ТОВ «Київські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до п. 13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» ТОВ «Київські енергетичні послуги» яке створене в результаті здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, упродовж двох років з дня отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальної послуги та території м. Києва, на якій до відокремлення проводив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованими тарифом вертикально інтегрований об`єкт господарювання ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» (правонаступник ПАТ «Київенерго»).

У м. Києві єдиним постачальником універсальної послуги є ТОВ «Київські енергетичні послуги».

Таким чином, у зв`язку з реформою ринку електричної енергії та у відповідності до ЗУ «Про ринок електричної енергії» розрахунки за спожиту електроенергію, починаючи з 01.01.2019, проводяться з компанією-постачальником ТОВ «Київські енергетичні послуги».

За адресою: АДРЕСА_1 , де споживається електрична енергія відповідачем, ТОВ "Київські енергетичні послуги" відкрито особистий рахунок побутового споживача електроенергії № НОМЕР_1 у відповідності до п. 13 розділу 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії», коли відбувалися передача постачальнику універсальних послуг персональних даних щодо побутового споживача під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу.

Згідно з пп. 2) ПРРЕЕ споживач електроенергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно до п. 4.12 ПРРЕЕ плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується, зокрема, протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за особистим рахунком № НОМЕР_1 становить 20 538,88 грн, яка виникла з 01.06.2022 по 30.09.2024.

В даному випадку ОСОБА_1 приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "Київські енергетичні послуги" на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на веб-сайті постачальника, шляхом фактичного споживання електричної енергії.

У позовній заяві позивач звертає увагу суду, що ОСОБА_1 належить на праві власності квартира за вищевказаною адресою споживання електричної енергії з 29.03.2017.

Вказана обставина підтверджується з наданої позивачем та наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас згідно з п. 7.5 ПРРЕЕ заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником є підставою припинення повністю або частково постачання електричної енергію споживачу.

Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Пунктом 42 цих Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплачені гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, не сплативши вартість послуг, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача мають правове обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, а тому позов ТОВ "Київські енергетичні послуги" підлягає задоволенню.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, а тому суд вважає позов ТОВ «Київські енергетичні послуги» обґрунтованим, а тому таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 41916045, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 20 538 (двадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім) гривень 88 копійок, 3% річних у розмірі 312 (триста дванадцять) гривень 87 копійок, інфляційну складову боргу у розмірі 1 229 (одна тисяча двісті двадцять дев`ять) гривень 71 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 41916045, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31) судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій АНОХІН